Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у справі № 357/7763/15-к, суддя Буцмак Ю. Є.
Фабула судового акту: Кваліфікувати дії обвинуваченого за ст. 212 КК України судам дуже складно, оскільки прокурору складно довести суб’єктивну сторону складу цього злочину - умисел особи в ухиленні від сплати податків. Ця справа є прикладом, коли обвинувачена – бухгалтер суб’єкта господарювання - самостійно зізналась в ухиленні від сплати податків і щиро в цьому розкаялась. Натомість ця особа отримала судимість за ст. 212 КК та ст. 366 КК, проте була звільнена від відбування основного і додаткового покарання на підставі акту амністії.
Якщо уважно прочитати цей вирок і уявити, що обвинувачена би не зізналась в злочинах, що їх інкримінувались, то у суда взагалі не було підстав засуджувати цю особу за карне діяння. Немає інших доказів.
Визнавальні покази обвинуваченої суд визнав достовірними і зазначив, що вони повністю підтверджуються матеріалами кримінальної справи. Проте оскільки матеріали кримінальної справи в повному обсязі були визнані обвинуваченою, то в судовому засіданні за її згодою вони не досліджувались. А що це за матеріали? Це звичайні документи, якими оформлюється господарська діяльність: договори, накладні, податкові накладні, виписки, декларації, тощо і всі ці документи були визнані слідством і судом підробленими та направленими на ухилення від сплати податків лише на підставі визнавальних показів обвинуваченої.
Ця справа також цікава тим, що суд досить довільно погодився зі слідством, що особа, яка значилась в ЄДРПОУ засновником, директором та бухгалтером суб’єкта господарювання не має жодного відношення до господарської діяльності цього суб’єкта та не несе будь якої відповідальності за його діяльність. При цьому суд не придав уваги показам свідка про те, що засновником, директором та бухгалтером суб’єкта господарювання він став «на прохання товариша» (навіть не за гроші).