Головна Усі новини Право і відповідальність Судова практика

Майно, оплачене з підприємницького рахунку, при розлученні підлягає поділу

Коли один з подружжя чи обидва стали підприємцями, підприємницький дохід, який вони отримують, використовується на власний розсуд. Але коли справа доходить до розлучення і поділу майна, то ситуація кардинально змінюється. Тож, підприємці, будьте уважні і прочитайте цей матеріал!

Коментар до Ухвали ВССУ від 01.11.2017 р. у справі №361/8273/16-ц

Майно подружжя, придбане у шлюбі, є спільним

ВСУ у справі №6-21цс15 (постанова від 11.03.2015 р) зазначив, що у звичайному випадку, фізична особа-підприємець відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно з законом не може бути звернено стягнення (ст. 52 ЦКУ). Але для одружених (заміжніх)  підприємців ситуація інша.

Фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у спільній сумісній власності подружжя, яка належатиме йому при поділі цього майна.

 

Критерії розподілу майна подружжя на спільне та особисте

У ситуації, коли один або обидва подружжя (чоловік та дружина) є підприємцями, з огляду на судову практику розгляду подібних спорів, можна навести такі приклади поділу майна (візьмемо, наприклад, нерухомість) на спільне та особисте.

Ситуація 1.   Приміщення, збудоване за спільні кошти подружжя, один з яких є ФОП – це спільне майно подружжя.

Ситуація 2.  Торгівельні павільйони були придбані на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між продавцем та покупцем-фізичною особою. Таким покупцем був один з членів подружжя, який далі використовував ці павільйони у підприємницькій діяльності. Оплачені павільйони були не з підприємницького рахунку (взагалі, в договорі купівлі-продажу підприємницький статус покупця не зазначався). Але такі павільйони є спільною власністю подружжя.

Ситуація 3.   Спірні приміщення, набуті за час шлюбу особою не як приватним підприємцем, а як фізособою, але за рішенням господарського суду право власності на приміщення визнані за одним з подружжя саме як за ФОП– це теж спільне майно подружжя.

Ситуація 4.   Але нерухомість, набута одним з подружжя за час шлюбу як дарунок (наприклад, за договором дарування, пожертви),  є особистою власністю такого обдарованого подружжя. Те саме стосується нерухомості, отриманої у спадок чи шляхом приватизації, або придбаної за кошти, які належали такому подружжю особисто (зокрема, належали йому чи їй до укладання шлюбу).

Усе про фізосіб-підприємців
у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись,як це виглядає?

Отже, по суті, суди поширюють права спільної сумісної власності на все майно, яке придбавається одним з подружжям як підприємцем під час шлюбу (за невеликим виключенням).

Так, у коментованій ухвалі ВССУ зазначає, що ст. 60 СКУ свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Втім, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Але тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Отже, якщо немає доказів, що це майно було, зокрема, придбано за кошти, які належали подружжю особисто (або з інших підстав, наведених у ст. 57 СКУ), таке майно автоматично вважається спільним, незалежно від мети його використання (у т.ч. й у підприємницький діяльності).

Водночас використання такого майна у госпдіяльності одного із подружжя, його відчуження, інші господарські операції здійснюються таким підприємцем  в межах своєї госпдіяльності та на власний розсуд. Адже, в такому випадку вважається, що такий підприємець діє за згодою другого з подружжя (ч. 2 ст. 65 СКУ).

Винятком є договори, які потребують нотаріального посвідчення (за законом чи добровільно) та/або державної реєстрації. До такого винятку, попадають і операції з нерухомістю (оформленою на фізособу, не ФОПа), і купівля-продаж корпоративних прав (виключно - фізособи), коли нотаріуси в обов’язковому порядку вимагають нотаріально засвідчену згоду іншого подружжя (ч. 3 ст. 65 СКУ).

Доходи, отримані від операцій з таким майном/корправами, є також спільним майном подружжя та можуть бути використані або в цілях госпдіяльності підприємця, або в цілях сім’ї.

 

Придбання майна за рахунок доходу підприємця — спільне майно подружжя

До наведених вище критеріїв можна додати ще один — той, який став підставою для розгляду справи в суді. А саме: майно (МАФи), оплачене з поточного підприємницького рахунку за договором укладеним саме між продавцем та ФОПом. При цьому дозвільні документи виготовлялись вже на підприємця, і орендарем за договором оренди землі для обслуговування МАФів є теж такий ФОП- їх власник. 

 

Чи поширюється право спільної власності подружжя на таке майно?

Перша інстанція та апеляція за цією справою розійшлись  в своїх позиціях.

За наведених умов придбання майна (МАФів) ФОПом та використання їх у госпдіяльності ФОПа, на думку суду першої інстанції, слід розглядати як його особисту приватну власність (відповідно до ст. 57 СКУ), а не як об'єкт спільної сумісної власності подружжя.

Але апеляційна інстанція, позицію якої підтримав й ВССУ, не погодилась з таким підходом.

Однією з підстав, визначених у ст. 57 СКУ, що дають право визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею/ним за час шлюбу, є  придбання за кошти, які належали їй, йому особисто.

І той факт, що вся дозвільна документація, оплата за договорами оренди земельної ділянки, наданої для обслуговування МАФів, оплата за самі МАФи (їх виготовлення, реконструкція тощо), оплачена з поточного підприємницького рахунку ФОПа та за рахунок отриманого від  такої підприємницької діяльності доходу, не може свідчити на користь визнання майна особистим (власним) майном такого підприємця із подружжя.

Остаточний вердикт ВССУ у цій справі: спірне майно було придбане сторонами в період шлюбу і є їх спільною сумісною власністю подружжя, оскільки кожна із сторін у період його придбання мала певні джерела доходу. Інших доказів того, що МАФи придбані за особисті кошти одного з подружжя чи з інших підстав, які вказують на його особисту власність на майно, крім оформлення документів на це майно на ФОП, суду не було надано. Отже, для ВССУ це не аргумент, і це майно визнано спільним.

Доступ до повного тексту цієї новини можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Канарьова Наталія
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Право і відповідальність / Судова практика
Теги:
Підприємці , Суспільство , Суд , Нерухомість

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?