Коментар до постанови ВС від 25.02.2021 року, справа №580/3469/19
Нагадаємо, що платник ЄСВ зобов'язаний протягом 10-ти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки або сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, або оскаржити її до податкового органу вищого рівня у письмовій формі.
Якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі. Відповідні правила прописані у ст. 25 Закону №2464.
Тобто з цього закону виходить: щоб почати адміністративне або судове оскарження, у страхувальника є лише 10 днів з дня отримання вимоги.
Натомість приписи ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду платникові ЄСВ встановлюються такі строки:
- шість місяців, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, якщо не встановлено інше;
- три місяці, якщо особа скористалась досудовим порядком вирішення спору. При цьому строк відлічується з дня вручення рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень. Якщо скаргу не було прийнято та (або) вручено платникові ЄСВ, строк для звернення становить шість місяців з дня звернення зі скаргою до органу ДПС.
Тож, у які строки платник ЄСВ може звернутись до суду з оскарженням вимоги? Яка з наведених вище норм має більшу силу? Це питання виявилось неоднозначним навіть для судів.
І ще один важливий момент: факт направлення вимоги про сплату ЄСВ до виконавчої служби має наслідком арешт коштів на рахунку платника єдиного внеску за постановою державного виконавця. Тож питання дотримання строку оскарження є вкрай гострим для платників ЄСВ. Настільки, що більшість з них спочатку сплачує суми, зазначені у вимозі, а потім звертається до їх оскарження.
Розглянемо цю ситуацію на прикладах та простежимо рішення, які приймалися судами за останні два роки.
Приклад 1. Скарга відразу до суду (без адміноскарження)
Вимога про сплату недоїмки з ЄСВ складена 06.03.2018 р., отримана 15.03.2018 р. Платник ЄСВ звернувся до суду 29.03.2018 р.
Судове рішення: залишаючи позов без розгляду, суд виходив із того, що вимога про сплату боргу може бути оскаржена до суду протягом 10 днів з дня надходження до відповідної особи такої вимоги. Платник пропустив 10-денний строк, встановлений Законом № 2464 для звернення до суду.
Постанова ВС від 31.01.2019 р., справа №802/983/18-а
Приклад 2. Помилкове оскарження до органу ДФС, який склав вимогу
Платник вимогу про недоїмку з ЄСВ отримав лише 01.12.2018 року, вимога датована 07.11.2018 р. А 06.12.2018 р. була подана скарга, проте помилково скарга була надіслана ГУ ДФС у Сумській області. Листом від 18.12.2018 року ГУ ДФС у Сумській області повідомило, що оскаржуваний документ винесено ГУ ДФС у Сумській області, а тому скарга розгляду не підлягає.
Отримавши цей Лист лише 08.01.2019 р., платник протягом 10 днів (14.01.2019 р.) звернувся до суду.
Колегія суддів ВС вважає, що суди попередніх інстанцій залишили адміністративний позов без розгляду, не з`ясувавши причини пропуску, чим обмежили право позивача на оскарження вимоги від 07.11.2018 р.
Той факт, що платник ЄСВ помилився, не позбавляє його права на оскарження вимоги протягом 10 днів з дня отримання відповіді ГУ ДФС про відмову у розгляді скарги.
Постанова від 08.08.2019 р., справа №480/106/19
Приклад 3. Оскарження вимоги у разі часткового задоволення скарги платника ЄСВ
Вимоги від 27.03.2019 р. були отримані 01.04.2019 р. і у десятиденний строк оскаржені до ДФС України (9 квітня 2019 року).
Рішенням ДФС України від 13.05.2019 року скарга була частково задоволена. Вже нова вимога від 15.05.2019 р. була отримана 17.05.2019 р. і оскаржена в десятиденний строк до ДФС України (27.05.2019 р.), а 29.05.2019 р. платник ЄСВ звернувся до суду.
ВС сказав, що для вирішення питання про дотримання строку звернення до суду після завершення процедури адміністративного оскарження слід враховувати, що такий строк має обчислюватися з моменту отримання платником ЄСВ рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду такої скарги.
Враховуючи викладене, подання скаржником 29 травня 2019 року (у період реалізації права на адміністративне оскарження) помилково було розцінене судом як здійснене поза межами строку звернення до суду. В цьому випадку результату за результатами розгляду скарги не було – платник фактично не дочекався такого рішення, тож 10-денний строк не було порушено.
Постанова ВС від 19.03.2020 р., справа №140/1757/19
Приклад 4. Оскарження вимоги фізособою
За результатами проведеної перевірки ГУ ДФС у Черкаській області складено акт, яким встановлено заниження доходу від госпдіяльності (помилка у розрахунку) та занижено суму ЄСВ, про що складена вимога від 10.04.2019 р.
Вимогу особа отримала 26.04.2019 р. Проте з позовом до суду вона звернулась лише 25.10.2019 року, хоча строк для оскарження вимоги до суду - до 06.05.2019 р.
Суд залишив позовну заяву фізособи без розгляду через пропущення строку звернення до суду.
Постанова ВС від 11.02.2021 р., справа №580/3380/19
Приклад 5. Оскарження вимоги після відмови органом ДФС
23 вересня 2019 року платник ЄСВ звернувся до суду з вимогою про сплату єдиного внесу від 09.07.2019 р.
ВС у цьому спорі зауважив, що законодавець визначив проміжок часу (10 днів), що настає з наступного дня після отримання платником вимоги, протягом якого особа має альтернативний порядок оскарження вимоги до вищестоящого органу або до суду. При цьому Закон №2464 не визначив детального та послідовного алгоритму дій платника податків у разі незадоволення результатами досудового оскарження та, як наслідок, не визначив строків звернення до суду в такому випадку. Послідовного застосування цього ж строку (10 днів) двічі поспіль у разі незадоволення скарги, поданої в адміністративному порядку, Закон №2464 не передбачив.
Натомість строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату ЄСВ, становить три місяці з дня отримання платником ЄСВ рішення органу ДПС, прийнятого за наслідками розгляду його скарги (це відповідає приписам ч. 4 ст. 122 КАСУ).
Постанова ВС від 05.05.2020 р., справа №520/9891/19
Тобто, за останні роки ми маємо різні позиції судів щодо як самого строку для оскарження (10 днів чи три місяці), так і порядку його застосування (не)залежно від звернення зі скаргою до податкового органу перед поданням позову до суду.
Свіже рішення ВС
У коментованій нами справі №580/3469/19 ВС визнав неоднозначність висновків судів та прийняв рішення відійти від попередньої правової позиції.
При цьому суд підтримує висновок, що Закон №2464 не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для судового оскарження та/або послідовного застосування цього ж 10-денного строку двічі поспіль у разі незадоволення скарги, поданої в адміністративному порядку.
Закон 2464 не визначив детального та послідовного алгоритму дій платника податків у разі незадоволення результатами досудового оскарження та, як наслідок, не визначив строків звернення до суду в такому випадку.
Строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги контролюючого органу про сплату єдиного внеску, визначений ч. 4 ст. 122 КАС України. Указана норма є процесуальною, регулює процесуальний порядок захисту судом порушеного або оскаржуваного суб`єктивного права і створює оптимальні умови для досягнення юридично визначеного результату.
ВС не побачив колізії між нормами ст. 25 Закону №2464 та ч. 4 ст. 122 КАС України. Колізія виникає, коли на регулювання одних фактичних обставин (суспільних відносин) претендують як мінімум дві правові норми, які регулюють одні й ті самі суспільні відносини по-різному. Водночас кожна галузь права обов`язково має свій власний самостійний предмет правового регулювання, тобто коло суспільних відносин, урегульованих нормами відповідної галузі права. Норми різних галузей права не можуть перебувати в колізії, оскільки вони регулюють різні сторони одних і тих самих суспільних відносин.
Отже, платник єдиного внеску для захисту своїх законних прав, свобод і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого ст. 122 КАСУ, а не ст. 25 Закону №2464.
Тому строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску, становить три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги.
Водночас строк оскарження вимоги до ДПС чи одразу (без адміноскарження) до суду залишається у 10 днів з дня отримання платником ЄСВ такої вимоги.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
