Головна Усі новини Право і відповідальність Судова практика

Списання боргу після спливу строку давності – обов’язок податкового органу

ВС наголосив, що списання податкового боргу у зв’язку зі спливом строків давності (визначених ст. 102 ПКУ) є обов’язком податкового органу та має здійснюватися щоквартально. Жодних заяв або інших звернень платник податків для цього подавати не зобов’язаний

Коментар до Постанови ВС від 09.03.2021 р., справа №300/2353/19

ВС у коментованому судовому рішенні відповідає на питання: списання безнадійного податкового боргу за спливом строку у 1095 днів є правом чи обов’язком податкового органу?

 

Що говорить закон і чому взагалі виникло це питання?

Відповідно до п. 101.5 ПКУ контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу.

Механізм списання безнадійного податкового боргу визначено Порядком №577, який полягає у таких діях податкового органу (щодо податкового боргу, за яким минув строк давності у 1095 днів):

  1. визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню контролюючим органом, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу;
  2. днем виникнення безнадійного податкового боргу є дата прийняття рішення керівника контролюючого органу;
  3. структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал;
  4. рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до інформаційних систем не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Увага! На підставі вищезазначеного ВС у коментованому рішення наголошує, що списання безнадійного податкового боргу, в тому числі стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

 

Якщо борг не списали: дії платника податків

Що робити платнику податків, якому відомо про наявність податкового боргу, проте строк давності минув, а податковий орган не списує чи відмовляється списати податковий борг?

До речі, на практиці після спілкування з податковими органами (усно чи письмово) окремі платники податків, особливо, коли наявність податкового боргу заважає веденню бізнесу чи участі у прилюдних торгах, оплачують такий борг навіть після спливу 1095 днів.

Втім, більшість все ж таки вважає за необхідне поборотись за свої гроші та звертається письмово до податкового органу з вимогою списати податковий борг, а далі – вже йде до суду, якщо податківці знаходять різні підстави та причини не списувати, хоча, як правило, напряму у своїх відповідях не відмовляються списати.

Звісно, норма щодо списання безнадійного податкового боргу, за яким минув строк давності, виписана неоднозначно. Адже вона вказує на право списати борг за результатами кварталу, проте строк давності за податковим боргом не прив’язаний до кварталу, в якому має здійснитись таке списання.

Тобто керівник податкового органу має прийняти рішення та у кварталі, на який припадає дата такого рішення, має відбутись списання – і це не залежить від того, коли реально минув строк у 1095 днів. Тому платник податків може доволі довго очікувати такого рішення керівника та самого факту списання – це виключні повноваження органу ДПС і ніхто на законних підставах не може втручатись у цю ситуацію.

Саме такий механізм ПКУ й створює численні звернення платників податків до суду з позовами про бездіяльність податкового органу.

Втім, такі дії платників податків не позбавлені здорового глузду. Процесуальний закон має певні особливості захисту порушених прав, що вказує все ж таки на необхідність спілкування з податковим органами щодо списання податкового боргу. Адже будь-яке листування з податковим органом відіграє роль лише фактичного повідомлення про наявність податкового боргу. Проте ніяк не зобов’язує та не спонукає його до прийняття рішення про списання. Так сталось й у коментованому нами рішенні. 

 

Зміст справи

ФОП за письмовим зверненням до податкового органу дізнався про те, що податковий орган обліковує заборгованість в сумі приблизно 2 млн грн ще з 2013 року та цей борг досі не списаний.

ФОП звернувся зі заявою, у якій просив прийняти рішення про виникнення та списання безнадійного податкового боргу, оскільки з моменту виникнення основної суми податкового боргу минуло більше 6 років у зв`язку з чим заборгованість підприємця відповідно до ст. 14 ПКУ визнається безнадійною та підлягає списанню разом із штрафними санкціями та пенею. 

Не очікуючи кінця кварталу, ФОП звернувся до суду з позовом про визнання податкового боргу безнадійним, бездіяльності податкового органу та зобов’язання останнього його списати.

Загалом ми цілком підтримуємо такі вимоги – якби не було листа, яким податковий орган повідомлено про сплив строку давності та відсутності відповіді, чому такий борг досі не списаний (адже минуло більше 6 років), платнику податків не було би з чим звертатись до суду. Списання боргу – це прерогатива податківців! Але суди першої та апеляційної інстанції дійшли різних висновків.

 

Що вирішили суди?

Якщо перша інстанція повністю задовольнила вимоги ФОП, то апеляція покликалась на виключні (дискреційні) повноваження податкового органу щодо прийняття подібних рішень. Фактично суд відмовився втручатись у дії податкового органу – суд не може зобов’язувати податковий орган приймати рішення про списання. Тобто апеляцію ДПС виграла. 

Важливо! У постанові від 04 вересня 2018 року, справа №813/4430/16 ВС не взяв до уваги доводи органу ДФС про втручання в його дискреційні повноваження, зобов'язуючи його списати податковий борг. Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду. Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Європейський суд неодноразово аналізував межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами та дійшов висновку, що суд є правозастосовуючим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

 

Ефективний спосіб захисту – визнання бездіяльності органу ДПС

Платник податків має право обрати ефективний спосіб захисту своїх прав, які призведуть до бажаного результату – списання податкового боргу.

І ВС визнав таким ефективним способом захисту саме відмову податкового органу у списанні податкового боргу та продовження його обліку в інформаційних системах всупереч вимогам ПКУ за умови, що платник податків все ж звертався до податкового органу та просив це робити. Хоча таке не є обов’язковим! Подання заяви про списання безнадійного податкового боргу Порядком №577 визначено лише у випадку визнання податкового боргу безнадійним за форс-мажорними обставинами (п. 4.1 Порядку №577).

Відтак, щоби суди приймали саме такі позитивні для платника податків рішення, останньому бажано попередньо звернутись до податкового органу, надати всю інформацію про наявність саме безнадійного податкового боргу та вимагати його списати.

Відмова списати чи надання іншої відповіді, яка не вказує на готовність податкового органу до списання боргу, надає право визнавати їх бездіяльність в суді.

 

Увага! Платники податків мають бути готові, що отримавши рішення апеляційної інстанції на свою користь зі зобов’язанням податкового органу списати такий борг, самого факту списання доведеться очікувати не один місяць. Податкові органи, навіть отримавши такі рішення, не поспішають приймати рішення про списання.

Що робити в такому випадку? Звертатись до суду знову, але вже використовуючи зовсім інший механізм.

Приписи ст. 382 КАСУ передбачають судовий контроль за виконанням судового рішення суб’єктами владних повноважень.

Платник податків має право подати заяву про такий судовий контроль, за результатами розгляду якої суд:

  1. вимагає звіт від податкового органу про виконання судового рішення та встановлює строк для цього який, як правило, коливається в межах 30 календарних днів,
  2. у разі неподання звіту може встановити новий строк, але при цьому накласти на керівника органу ДПС штраф в сумі 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На сьогодні ця сума становить від 45 400 грн до 90 800 грн. Причому половина штрафу направляється до державного бюджету, а половина – платникові податків.

Як показує практика, вже через кілька тижнів після подання такої заяви в суд, податковий борг успішно списується, про що податківцями направляється звіт до суду і платник податків може особисто ознайомитись з датою та рішенням про списання податкового боргу.

Тож застосування цього механізму судового контролю є вкрай актуальним та цілком дієвим, особливо під час карантину та у разі ліквідації юросіб і припинення ФОПів.

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до повного тексту цієї новини можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 58 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Канарьова Наталія
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Право і відповідальність / Судова практика
Теги:
Заборгованість , Штрафи , Суд

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі