• Посилання скопійовано

Визнання платника ризиковим: чи можна оскаржити в суді?

Платник ПДВ скаржиться, що визнання його ризиковим призводить до регулярного зупинення реєстрації ПН. А це блокує здійснення платником госпдіяльності, призводить до розірвання ділових відносин та погіршення ділової репутації. Але чи допоможе в цьому звернення до суду?

Визнання платника ризиковим: чи можна оскаржити в суді?

Коментар до Постанови ВС від 01.12.2021 року, справа №140/11033/20

Рішення про визнання платника податків ризиковим є підставою для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН і це створює перешкоди у здійсненні господарських операцій.

На практиці це означає аналіз податківцями відповідності конкретного платника податків критеріям ризиковості. Якщо відповідає, то його визнають ризиковим. А далі з’являється запис у базах даних ДПС України про такого платника як «ризикове підприємство».

Ось одне ТОВ вирішило, що це порушує його права та інтереси, які охороняються законом, оскільки не дозволяє виконувати обов`язок щодо реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них. А це, своєю чергою, фактично позбавляє можливості Товариство належним чином проводити господарську діяльність.

Варто відзначити, що:

  • скасувати рішення про ризиковий статус за допомогою суду можна;
  • але  скільки б зусиль не докладали платники податків для скасування такого рішення в окремих випадках, після виконання судового рішення податкові органи через короткий проміжок часу приймають нові рішення, якими знову відносять підприємство  до ризикових.

Таким чином, виграш у суді це, на жаль, не панацея. 

Проте, коли оскаржується нормативно-правовий акт (наприклад, закон, постанова КМУ чи рішення органу місцевого самоврядування), то суд може зупинити дію такого документа на час розгляду справи в суді. Можливо, це шлях встановити (іноді досить тривалий) період, протягом якого підприємство не перебуватиме серед ризикових платників податків?

У коментованій нами справі платник податків спробував застосувати цей механізм до рішення про віднесення підприємства до ризикових (до рішення індивідуальної дії). Давайте дізнаємося, що з цього вийшло. 

 

Що каже закон?

Приписи ст. 151 КАСУ дають платнику податків право забезпечити позов як до його подання, так і під час розгляду справи в суді шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. До актів індивідуальної дії належжить й рішення органу ДПС про віднесення підприємства до ризикових.

 

Що вирішили суди? 

Суди не прийняли таку заяву платника податків та не побачили необхідність у такому зупиненні дії рішення про ризиковість. 

На їхню думку, забезпечення позову шляхом зупинення дії такого рішення могло би бути, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

ВС наголосив, що метою застосування такого заходу як зупинення рішення про ризиковість є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів платника податків від можливих недобросовісних дій з боку органу ДПС з тим, щоб забезпечити платнику реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь платника, в т. ч. задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відтак, платник має надати суду такі докази цього, щоби суд міг пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також в очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

 

Чому негативні наслідки для госпдіяльності платника не переконали суди?

ВС вважає, що у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН зазначається, серед іншого, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Таким чином, відсутні законодавчі підстави вважати, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування унеможливлює подальшу реєстрацію цих документів податкової звітності.

До того ж перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.

Для суду той факт, що прийняття рішення про віднесення підприємства до ризикових негативно впливає на ведення госпдіяльності, не став переконливим, адже він не названий у ст. 151 КАС України як такий, що є безумовною підставою для зупинення дії рішення про ризиковість.

 

Що слід врахувати платникам при складенні заяви на зупинення дії рішення?

На нашу думку, саме такий захід як зупинення дії рішення про ризиковість може стимулювати податковий орган до ретельного вивчення критеріїв ризиковості та може стати певною перешкодою у безпідставному прийнятті схожих рішень з огляду на наступне:

1) прийняття рішення про ризиковість призводить до автоматичного зупинення реєстрації всіх ПН/РК в ЄРПН, і які б документи та пояснення, таблиці не надавались, наявність рішення про ризиковість платника податків не захищає від блокування наступних ПН/РК,

2) негативні наслідки у госпдіяльності також очевидні – від відмови контрагентів оплачувати роботи/послуги/товари, що приводить до додаткових позовів до госпсудів, до проблем участі у тендерних закупівлях, адже інформація про таке рішення наявне у всіх відкритих базах даних про юросіб. Проте краще, якщо такі наслідки будуть підтверджені конкретними фактами втрати контрагентів, а не лише побоюваннями, 

3) сам факт прийняття судом рішення про скасування рішення про ризиковість щодо платника не тягне автоматичне обов’язок податкового органу зареєструвати всі зупинені ПРК в ЄРПН. Тут платникові податків доведеться докласти зусиль для відновлення їх реєстрації. І витратити додаткові кошти на це, якщо відновлювати доведеться за допомогою суду (судові збори щодо кожного випадку зупинення реєстрації).  

З практики зауважимо, що деякі підприємства взагалі не відновлюють реєстрацію ПН, оскільки сплата судового збору є неефективним засобом захисту через незначні суми ПДВ в зупинених ПН. 

Втім, ми впевнені, що платникам податків не варто зупинятись та розчаровуватись у застосуванні такого механізму. Автор впевнена, що у разі, якщо платники податків ретельніше віднесуться до подання суду доказів, які підтверджували приписи ст. 151 КАС України (зокрема, наведені нами вище аргументи), то й суд можливо враховуватиме їх та зупинятиме дію рішень про ризиковість.

Тож, сподіваємось, що незабаром ми порадіємо за платників податків, яким вдасться переконати суд та схилити його на свій бік.

***

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Судова практика

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Судова практика»