ДФСУ у листі від 21.09.2016 р. №20548/6/99-99-17-01-15 нагадує, що відповідно до п. 100.2 ПКУ платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.
Як відомо, після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов’язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.
Водночас Кодексом адміністративного судочинства передбачено, що суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Проте, податківці наголошують - таке розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді пені, передбаченої пп. 129.1.1 ПКУ.
При цьому вимоги ст. 100 ПКУ не поширюються на виконання рішення суду про відстрочення виконання судового рішення про стягнення податкового боргу.