• Посилання скопійовано

Підприємець стає держслужбовцем: чи буде відповідальність за таке сумісництво?

Підприємець не знявся з реєстрації і поступив на роботу до держустанови. Чи буде за таке сумісництво відповідальність, якщо доходів як підприємець він не отримує? Хто може притягнути до відповідальності?

Підприємець стає держслужбовцем: чи буде відповідальність за таке сумісництво?

Питання обмеження сумісництва розкрито в Законі про запобігання корупції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону про запобігання корупції, особам, зазначеним у п. 1 ч. 1 статті 3 цього Закону, забороняється, зокрема, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Також слід враховувати, що обмеження щодо сумісництва та суміщення поширюється виключно на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (пункт 1 частини першої статті 3 Закону про запобігання корупції).

I в цьому разі йдеться в т. ч. про посадових та службових осіб інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим.

На виконання вимог цього Закону розроблено Методрекомендації №2.

Так, окремі види обмежень, пов'язаних із конфліктом інтересів, роз'яснені у розділі 5 Методрекомендацій №2.

Коли йдеться про заборону займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, маються на увазі дві речі.

По-перше, заборона на іншу оплачувану діяльність.

Під «іншою оплачуваною діяльністю» варто розуміти будь-яку діяльність, спрямовану на отримання доходу і не пов'язану з виконанням особою своїх посадових обов'язків із виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

По-друге, йдеться про заборону заняття підприємницькою діяльністю (в розумінні ст. 42 ГКУ).

Щодо відповідальності, то відповідно до ст. 172-4 КУпАП порушення особою встановлених законом обмежень щодо заняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю — тягне за собою накладення штрафу від 5100 грн до 8500 грн з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом.

Протоколи про такі адмінправопорушення складають посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) з обов'язковою участю прокурора (абзац другий п. 1 ч. 1 ст. 255, ст. 250 КУпАП), а застосовують відповідальність (накладають штрафи) — місцеві суди (ст. 221 КУпАП).

Таким чином, особи, зазначені у п. 1 ч. 1 статті 3 Закону про запобігання корупції, несуть адміністративну відповідальність, яка призначається судом, у вигляді штрафу та стягнення отриманого доходу (винагороди) на користь держави (або без цього, якщо доходу (винагороди) фактично не отримано).

Щодо судової практики, то наведемо такі приклади.

Приклад 1 Суд* притягнув до адмінвідповідальності інспектора прикордонної служби за те, що він, будучи особою, посада якої включена до переліку, передбаченого пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону про запобігання корупції, порушив обмеження щодо суміщення діяльності, яка встановлена ч. 1 ст. 25 Закону про запобігання корупції.

Так, з 26.02.2010 року ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом та перебуває на посаді інспектора прикордонної служби — майстра — начальника відділення управління службою відділу, прапорщика прикордонного загону та, крім цього, згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань від 08.12.2016 року, ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою — підприємцем, чим порушила обмеження, встановлені п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону про запобігання корупції.

Суд постановив накласти на порушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 гривень.

Приклад 2 Суд* притягнув до адмінвідповідальності лікаря ветеринарної медицини за те, що він, будучи особою, посада якої включена до переліку, передбаченого пп. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону про запобігання корупції, порушив обмеження щодо суміщення діяльності, яка встановлена ч. 1 ст. 25 Закону про запобігання корупції.

*Виноградівський районний суд Закарпатської області, постанова від 07.03.2017 р. у справі №299/295/17.

** Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області, постанова від 08.02.2017 р. у справі №263/12929/16-п.

Так, відповідно до ст. 12 Закону «Про ветеринарну медицину», до посадових осіб, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд, належать також і державні інспектори ветеринарної медицини. ОСОБА_1, перебуваючи на посаді державного інспектора ветеринарної медицини, поєднувала державну службу з посадою лікаря ветеринарної медицини в ТОВ «Е», внаслідок чого отримала винагороду в розмірі 26627,80 грн, чим вчинила порушення встановлених законом обмежень щодо заняття особою іншою оплачуваною діяльністю.

Суд постановив:

1) накласти на порушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 гривень;

2) конфіскувати суму винагороди від роботи за сумісництвом на користь держави.

 

Які дії слід вчинити в такому разі керівництву посадової особи, яка порушила заборону на сумісництво або суміщення з іншими видами діяльності?

Як зазначено у згаданих вище Методрекомендаціях №2, алгоритм дій керівника у зв'язку зі встановленням наявності конфлікту інтересів фактично складається з двох етапів.

Етап 1. Отримання повідомлення про конфлікт інтересів (від самого працівника або іншої особи, організації тощо).

Етап 2. Прийняття протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів та повідомлення про це відповідної особи.

Способи врегулювання конфлікту інтересів

Зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:

1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;

2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняттям рішень;

3) обмеження доступу особи до певної інформації;

4) перегляду обсягу службових повноважень особи;

5) переведення особи на іншу посаду;

6) звільнення особи.

Стаття 29 Закону про запобігання корупції

Оскільки за умовами запитання особа не отримувала доходу від підприємницької діяльності, то суд мав би обмежитися лише штрафом, а керівник може вчинити інші дії без звільнення до дати зняття ФОП з державної реєстрації.

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Відповідальність, санкції і штрафи

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Відповідальність, санкції і штрафи»