Головна Усі новини Право і відповідальність Відповідальність, санкції і штрафи

Строки давності за порушення трудового законодавства – є чи немає?

Фахівці Держпраці видали лист із роз’ясненням запитання щодо строків давності накладання фінансових санкцій за порушення трудового законодавства

Коментар до листа Держпраці від 29.12.2017 р. № 12291/4/4.1-ДП17

У випадку порушення роботодавцями норм чинного законодавства про працю на них покладається відповідальність згідно з чинним законодавством (ст. 265 КЗпП).

Тобто і юрособи, і фізособи, які використовують найману працю несуть відповідальність відповідно до ст. 265 КЗпП у вигляді штрафних санкцій.

Такі штрафні санкції можуть накладатися:

  • головою Держпраці;
  • заступниками голови Держпраці;
  • начальниками управлінь і відділів Держпраці;
  • заступниками начальників управлінь і відділів Держпраці (з питань, що належать до їхньої компетенції);
  • начальниками територіальних органів Держпраці;
  • заступниками начальників територіальних органів Держпраці;
  • керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Як зазначили фахівці Держпраці у коментованому листі,  вищезгадані штрафи  - це фінансові санкції. Таким чином, вони не належать до адміністративно-господарських санкцій, зазначених у главі 27 ГКУ.

Усе про перевірки і перевіряючих – у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись,як це виглядає?

Контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється за Порядком №295. У цьому Порядку не передбачено і не встановлено період, за який може здійснюватися інспекційне відвідування .

Тож фахівці Держпраці дійшли висновку, що строки застосування штрафних санкцій відповідно до частини другої ст. 265 КЗПП чинним законодавством не встановлено.

Натомість Мінсоцполітики вважає, що строки давності є. Так, у своєму листі від 05.01.2018 р. №8/0/22-18/134 вони наполягали на тому, що у даному випадку застосовуються загальні строки давності (1095 днів або три роки).

Але при цьому вони посилалися чомусь на ПКУ, зокрема, ст. 114,  якою  визначено, що строки давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), відповідно до якої граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань.  Це викликало справедливі зауваження від наших читачів, читайте тут.

Втім,  листи як Держпраці, так і Мінсоцполітики не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони мають інформаційний, рекомендаційний та необов'язковий характер. Тож використовувати їх як аргумент при перевірці сторони (як роботодавець, так і Держпраці) можуть, але остаточну відповідь на це питання має дати суд (або відповідні зміни до КЗпП). 

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Галина Казначей
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Право і відповідальність / Відповідальність, санкції і штрафи
Теги:
Штрафи , Трудові відносини

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Коментарі: 1

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?