Податківці у підкатегорії 138.02 «ЗІР» нагадують, що згідно з пп. 129.1.3 ПКУ нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до пп. 39.5.4 ПКУ), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.
Пунктом 129.3 ПКУ визначено, що нарахування пені закінчується:
- у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (пп. 129.3.1 ПКУ);
- у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов’язань відповідного бюджету перед таким платником податків (пп. 129.3.2 ПКУ);
- у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України) (пп. 129.3.3 ПКУ);
- при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини) (пп. 129.3.4 ПКУ).
У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
Разом з цим, правила нарахування та погашення пені за несвоєчасно сплачені суми платежів, що контролюються органами ДФС, визначені главою 7 розд. ІІІ Порядку №422.
Пунктом 2 глави 7 розд. ІІІ Порядку № 422 передбачено, що у разі погашення суми податкового боргу (його частини) іншим шляхом, зокрема при поданні платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з від’ємним значенням суми податкових зобов’язань тощо, нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах.
Абзацом 2 п. 2 глави 4 розд. IV Порядку № 422 визначено, що дані показників форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджених у встановленому порядку, поданих платниками, зокрема, після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, а також дані уточнюючих Звітних документів, відображаються в інтегрованій картці платника датою подання таких Звітних документів до органу ДФС.
При цьому за уточнюючими Звітними документами в ІКП відображається різниця між грошовим зобов’язанням, зазначеним у поданому раніше Звітному документі, та грошовим зобов’язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов’язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою Звітного документа.
Враховуючи зазначене, останнім днем закінчення нарахування пені для суб’єкта господарювання, який самостійно виявив факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, вважається день подання уточнюючої декларації (розрахунку). При цьому суб’єкт господарювання повинен сплатити суму недоплати та штраф згідно зі ст. 50 ПКУ та пеню відповідно до пп. 129.1.3 ПКУ.
***
Читайте також:
