Загальні вимоги до номенклатури товарів або послуг
Номенклатура (найменування) товарів чи послуг, що постачаються продавцем, належить до обов’язкових реквізитів податкової накладної (пп. «е» п. 201.1 ПКУ). До того ж номенклатура товару нерозривно пов’язана з зазначенням коду УКТ ЗЕД, а найменування послуги – з кодом такої послуги згідно з ДКПП.
Складання податкової накладної регулюється додатковими вимогами до обов’язкових реквізитів. Так, у Порядку №1307 зазначено, що податкова накладна заповнюється державною мовою (українською). Це правило поширюється і безпосередньо на зазначення номенклатури товару або послуги.
Але іноді виникають ситуації, коли в назві товару використовуються іноземні слова, переклад або заміна яких може призвести до неможливості здійснення ідентифікації здійсненної операції. Як бути?
Як зазначено в листі ДПСУ від 16.02.2012 р. № 4809/7/15-3417-26, в разі неможливого перекладу з іноземної мови торгової марки або назви товару державною мовою та з метою збереження ідентифікації такого товару в податковій накладній в графі «Номенклатура товарів/послуг продавця» допускається зазначати назву торгової марки, назву товару та у вигляді абревіатури номенклатуру товару без перекладу його державною мовою. При цьому при здійсненні постачання різних товарів слід враховувати їх назви та класифікацію згідно з УКТ ЗЕД. Так, наприклад, при постачанні друкованої продукції назвою товару буде «книжка» або «брошура», або «журнал», а не назва друкованого видання чи ім’я його автора.
Може стати в нагоді: судова практика з мовної проблеми в податкових накладних зокрема та наслідків для покупців за помилками, яких припустився продавець в складених податкових накладних, є різноманітною. Наприклад, в ухвалі ВАСУ №К/800/66350/13 від 05.03.2014 р. зазначено, що ні статтею 198 ПКУ, ні його іншими нормами прямо не передбачено, що формування податкового кредиту залежить від мови складання податкової накладної та заповнення всіх граф податкової накладної українською мовою. Більше тут>>
До того ж, ВАСУ нагадав про неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії, що підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.
Наголосимо, що номенклатура товарів чи послуг повинна відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання товарів або надання послуг. Таку думку засвідчують і київські податківці, і їх дніпровські колеги. Тож можна сказати, що назва товару у податковій накладній є середньою ланкою між назвою товару у первинних документах та кодом УКТ ЗЕД.
Не поодинокі і випадки, коли підприємство продає декілька товарів у комплекті. У такому випадку слід користуватись все тими ж первинними документами. Так, якщо у договорі та видатковій накладній компоненти зазначені окремо і вказана їх вартість, то логічно, що і в податкову накладну номенклатура таких товарів попаде окремими рядками. Докладніше про роз’яснення податківці щодо зазначення номенклатури та кодів УКТЗЕД за товарами, які продаються у комплекті, читайте тут.
Перейменування товару після його придбання
Законодавство передбачає ведення обліку запасів як за їх найменуванням, так і за однорідною групою (видом).
У зв’язку з цим, аби уникнути спорів із контролюючими органами, радимо створити розпорядчий документ (наприклад, наказ у вигляді таблиці відповідності найменувань товару як додаток до наказу про облікову політику), в якому можна відобразити та об'єднати в однорідні групи отримані від постачальників товари з різними найменуваннями.
Але таку однорідність можна створювати, якщо зміна назви товару не призведе до зміни коду УКТ ЗЕД! Адже код УКТ ЗЕД в ПН має бути однаковим на всіх етапах постачання (якщо товар не підлягає переробці).
Такий наказ, затверджений керівником підприємства, і буде підставою для присвоєння власних найменувань товарам, придбаним у постачальника (про що також варто видавати за кожним таким перейменуванням окремий документ – не обов’язково наказ, бо він на підприємстві вже буде, а бухгалтерську довідку, акт тощо), та підтверджуватиме відповідність товару, найменування якого вказано у прибуткових документах від постачальників, та найменування, зазначеного у видаткових документах.
Як визначити код УКТ ЗЕД, якщо товар піддано переробці? Читайте тут>>
Помилка у номенклатурі – втрата податкового кредиту
У роботі ДФС існує практика визнання операції з надання послуг або поставки товару фіктивними або нереальними. В такому випадку під сумнів ставиться саме право на податковий кредит з ПДВ, яке, за нормами ст. 198 ПКУ, виникає тільки в разі здійснення певних господарських операцій. Не було цих операцій (навіть якщо на них оформлені первинні документи) - не буде і податкового кредиту.
Податкова накладна в цій ситуації це другорядний документ, адже фактично вона не надає право на податковий кредит, а лише підтверджує його (до того ж не в усіх випадках, якщо брати до уваги п. 201.11 ПКУ).
Однак, якщо таке підтвердження буде оформлене з помилками в обов’язкових реквізитах (особливо такими, що заважатимуть ідентифікувати сутність господарської операції) податковий кредит буде знято при документальній перевірці. Це стосується і невірної або «надто загальної» номенклатури товарів/послуг.
Хоча жодними законодавчими та нормативними документами не зазначені мінімальні критерії наведення в податкових накладних номенклатури товарів/послуг, слід звернути увагу на таку практику:
- існує вірогідність визнання виконаних постачальником робіт фіктивними, якщо трудові ресурси постачальника не відповідають об’єму наданих послуг. Визнання операції як фіктивної автоматично тягне за собою зняття податкового кредиту за цією операцією (лист 16.05.2016 р. №6872/7/99-99-14-02-02-17);
- номенклатура товарів/послуг має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг, та не повинна містити інших даних (лист ДФС у м. Києві від 30.01.2017 р. № 1925/10/26-15-12-01-18);
- існує обмеження і щодо кількості найменувань поставлених товарів у розмірі 9999 позицій (п. 16.1 Порядку № 1307).
Окремі випадки податкових накладних
Якщо платник виписує податкову накладну на суму перевищення собівартості товару над його вартістю реалізації, то у якості номенклатури зазначається "перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.". Така умовна назва встановлена п.16.1 Порядку № 1307.
Також за цим пунктом Порядку № 1307 у податковій накладній, складеній в межах виконання багатосторонньої угоди про розподіл продукції оператором інвестору, у цій графі зазначається "розподіл сум податкового кредиту за багатосторонньою угодою про розподіл продукції".
У разі складання зведених податкових накладних у випадках нарахування податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 ПКУ та п. 199.1 ПКУ, у цій графі зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання.
За п. 18 Порядку №1307, якщо частка товару/послуги не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку 1* до податкової накладної і в повній вартості враховується у податковій накладній та загальних податкових зобов'язаннях.
Зауважимо, що в новій формі додатку 1 до податкової накладної так само вказується не тільки номенклатура, а й у графі 3.1 код товару згідно з УКТ ЗЕД або у графі 3.3 - код послуги згідно з ДКПП.
*Оскільки на практиці додаток 1 до податкової накладної складається не всіма платниками податку, із прикладом, коли і як він може складатися, можна ознайомитися тут.
Зміна номенклатури в податковій накладній
Яким би бездоганним не був платник податку, все одно виникають ситуації, що потребують коригування номенклатури у податковій накладній. Тобто, крім ситуації, коли номенклатуру треба змінити для виправлення помилки, буває, що зміна номенклатури відбувається внаслідок здійснених господарських операцій або домовленостей з контрагентами. Наприклад, коли була отримана передоплата за товар, номенклатура якого була змінена під час поставки такого товару.
Зміна номенклатури проводиться за допомогою складання розрахунку коригування до податкової накладної. При цьому в рядку з неправильною номенклатурою в графі 7 «Зміна кількості, обсягу» зазначається кількість зі знаком «-», а в рядку з правильною номенклатурою - зі знаком «+». Причина коригування в такому випадку зазначається як «Зміна номенклатури»**. Оскільки такий РК не призводить до зміни суми компенсації, то його реєструє сам постачальник.
** Саме така консультація зазначена в «ЗІР» (підкатегорія 101.07) у відповіді на запитання «Який порядок коригування податкового зобов’язання, сформованого по першій події (аванс), якщо в подальшому відбувається зміна номенклатури товарів/послуг?»
Відповідальність постачальника
Допущення продавцем помилок щодо зазначення обов’язкових реквізитів в податковій накладній згідно з п. 120-1.3 ПКУ, що були виявлені контролюючим органом за результатами перевірки, призведе до штрафу у розмірі 170 грн та зобов’язання виправити такі помилки!
У випадку не виконання вимог контролюючого органу протягом 10 календарних днів, наступних за днем його отримання передбачено штраф у розмірі від 10 до 100% суми ПДВ в такій податковій накладній, залежно від кількості днів прострочення виконання рішення.
Звісно, встановити помилку у зазначенні в податковій накладній такого реквізиту як номенклатура товару/послуги може тільки документальна перевірка (адже камеральна перевірка реєстрації ПН не передбачає їх звіряння із первинними документами постачальника). До того ж, самим п. 120-1.3 ПКУ передбачено, що для застосування до порушника штрафу це повинна бути не проста документальна перевірка, а така, підставою для якої була скарга покупця на помилку при складанні податкової накладної!
А це означає, що на практиці застосування цього штрафу можливе лише якщо про це подбає постраждалий контрагент і обмежується строками давності, встановленими ст. 102 ПКУ – він може застосовуватися до порушника протягом трьох років.
Відповідальність покупця
Зрозуміло, що відповідальність за помилки у обов’язкових реквізитах податкової накладної, складеної продавцем, покупець відповідальності не несе. Однак наслідки для покупця можуть бути доволі значними.
Адже, якщо помилки в обов’язкових реквізитах заважають провести ідентифікацію здійсненної операції або її змісту - це є підставою для неможливості віднесення покупцем суми податку до податкового кредиту. Про це наголошують податківці у своєму листі від 24.02.2016 р. №1486/Д/26-15-12-02-14.
Які ж дії повинні бути у продавця, щоб захистити своє законне право на податковий кредит?
Перш за все можна попросити у продавця скласти розрахунок коригування, в якому будуть виправлені відповідні недоліки в назві товару.
Якщо ж зв’язатись з продавцем немає можливості або він відмовляється вносити відповідні коригування, покупець до декларації за звітний місяць (не обов’язково за місяць у якому була складена накладна з помилкою) подає заяву із скаргою на такого продавця. Таку скаргу продавець може подати протягом 365 календарних днів від граничного терміну подання декларації за місяць у якому було складено податкову накладну в якій міститься помилка. До заяви необхідно додати копії розрахункових документів або видаткових накладних, що підтверджують факт отримання або оплати таких товарів або послуг. Така скарга призведе до документальної перевірки постачальника з відповідними для нього штрафними наслідками.
Але найголовнішим наслідком такої перевірки буде припис для постачальника виправити помилку в податковій накладній, яка й спричинила документальну перевірку. Інакше він сплатить штраф ще раз, як це зазначено вище.