Відображення придбання та встановлення твердопаливного котла у бухгалтерському та податковому обліку в чомусь залежить від облікової політики підприємства, а в чомусь — чітко регулюється нормами чинного законодавства.
Так, згідно з п. 4 П(С)БО 7, об'єкт основних засобів — це:
— закінчений пристрій з усіма пристосуваннями та приладдям до нього;
— конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;
— відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно;
— інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.
З одного боку, оскільки котел для обігріву приміщень є закінченим пристроєм з усіма пристосуваннями та приладдям до нього, то є підстави обліковувати його як окремий об'єкт ОЗ. З іншого боку, котел приєднується до обігрівальної системи приміщень і окремо не може виконувати тих функцій, для яких його придбано. Тож є сенс обліковувати його як частину об'єкта ОЗ «Обігрівальна система» або навіть як частину вартості самих будівель. Рішення про це має прийняти саме підприємство, відповідно до власної облікової політики.
У податковому обліку ОЗ — це матеріальний актив, призначений для використання у госпдіяльності підприємства, вартість якого перевищує 2500 грн і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом, а очікуваний строк корисного використання (експлуатації) його з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (пп. 14.1.138 ПКУ). Тобто ПКУ вже не встановлює технічних характеристик об'єктів ОЗ, але називає їх активами. Визначення терміна «актив» знову ж таки доводиться шукати у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (відповідно до п. 14.1.84 ПКУ, бо у ПКУ його немає). Тому, як правило, об'єкт ОЗ у податковому обліку — це об'єкт, визначений ОЗ у бухгалтерському обліку, але з урахуванням вартісного критерію (2500 грн), установленого пп. 14.1.138 ПКУ.
Таким чином, якщо вартість котла відповідає зазначеному критерію, в обох видах обліку його придбання та встановлення може бути або модернізацією вже існуючого об'єкта ОЗ, або введенням в експлуатацію нового, окремого об'єкта ОЗ. Тож розглянемо ці два варіанти обліку твердопаливного котла окремо.
Встановлення котла як модернізація наявного об'єкта ОЗ
Податковий облік
Як сказано в п. 146.11 ПКУ, первісну вартість ОЗ збільшують на суму витрат на ремонт (поліпшення) ОЗ (у ситуації, яку ми розглядаємо, це будівля або опалювальна система, якщо в обліку її показано окремим об'єктом ОЗ), якщо такі витрати на ремонт (поліпшення) перевищують 10% сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року.
А ось відповідно до п. 146.12 ПКУ витрати на ремонт та поліпшення ОЗ у розмірі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ підприємства на початок звітного року, платник податку відносить до складу витрат періоду.
Додатково варто врахувати і думку спеціалістів ДПСУ, викладену в листі від 09.07.2012 р. №12372/6/15-1216 (див. «ДК» №38/2012, коментар «ДК»), де сказано, що платник податків має право визначити порядок відображення вартості ремонтів (поліпшення) об'єктів ОЗ у податковому обліку:
— або віднести їх до витрат в межах 10% ліміту згідно з п. 146.12 ПКУ;
— або збільшити первісну вартість об'єкта ОЗ за п. 146.11 ПКУ (про що буде нижче), навіть якщо згаданий ліміт повністю ще не використано.
Відповідно до норм п. 144.1 ПКУ витрати на ремонт (поліпшення) ОЗ, які перевищують 10% сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ, що підлягають амортизації на початок звітного року, підлягають амортизації з місяця, наступного за місяцем завершення модернізації ОЗ (п. 146.2 ПКУ).
Витрати на ремонт (поліпшення) ОЗ у межах 10% сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ потраплять до відповідної групи податкових витрат залежно від того, з якою метою використовується такий ОЗ:
— якщо його використовують для виробничих та загальновиробничих потреб, то такі витрати на його поліпшення можуть формувати податкову собівартість товарів (виконаних робіт, наданих послуг), вироблених за участю такого ОЗ (пп. 14.1.228, п. 138.8 ПКУ);
— якщо ОЗ використовується з адмінметою (обігрів офіса) — до адмінвитрат (пп. «в» пп. 138.10.2 ПКУ);
— якщо опалювання здійснюють лише склад відвантаження продукції чи гуртовий магазин, то витрати потраплять до витрат на збут (пп. «д» пп. 138.10.3 ПКУ), і так далі.
У декларації з податку на прибуток1 витрати на поліпшення ОЗ, які формують податкову собівартість товарів (робіт, послуг), фіксують у рядку 05.1. А ті, які потрапляють до адмінвитрат чи витрат на збут, записують до рядка 06.1 та 06.2 декларації про прибуток.
--1--
Податкова декларація з податку на прибуток підприємства, затверджена наказом Міндоходів України від 30.12.2013 р. №872.
Детальніше читайте в статті "Встановлюємо твердопаливний котел" в свіжому номері ДК№39 від 29.09.2014 р.
Василь Рорат