Оформлення безоплатної передачі
Наразі за нормами ЦКУ можна передавати активи безоплатно через укладання трьох видів договорів: дарування, пожертви або позики (позички). При наданні активів в безоплатне користування, із запланованим поверненням до власника, доцільно застосовувати договір позички. Договір дарування варто укладати у разі безоплатної передачі права власності на активи. Одним з різновидів договору дарування є пожертва. В цій статті ми розглядатимемо саме дарування та пожертви.
Наразі всі питання оформлення договору дарування містяться у главі 55 ЦКУ.
За ч. 1 ст. 717 ЦКУ за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Також дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.
Ст. 719 ЦКУ встановлено форму договору дарування. Вона може бути усною та письмовою. Але її застосування залежить від виду майна, яке передається безоплатно. Так, договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно. Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.
Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно. Тож краще за все при даруванні рухомого майна складати договори у письмовій формі.
За ст. 720 ЦКУ сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальна громада.
Ст. 722 ЦКУ встановлено порядок переходу права власності на дарунок. Зокрема, право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Дарувальник, який передав річ підприємству, організації транспорту, зв'язку або іншій особі для вручення її обдаровуваному, має право відмовитися від договору дарування до вручення речі обдаровуваному. Якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди, дарунок є прийнятим, якщо обдаровуваний негайно не заявить про відмову від його прийняття. Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.
Зверніть увагу: щодо розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік.
Підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника. Це положення не поширюється на право юридичної особи укладати договір пожертви. Тобто у разі відсутності положення у статутному документі щодо дарування активів підприємство-дарувальник не має права укладати договір дарування. За таких обставин активи можуть передаватися безоплатно тільки в рамках благодійної діяльності.
Правила складання договору пожертви затверджені ст. 729 ЦКУ. За нею пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою статті 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом. Тому при його укладанні потрібно дотримуватися всіх вищенаведених вимог.
Докладно про складання договору дарування (пожертви) ми писали тут. Там же ви можете прочитати і про бухгалтерський облік операцій за такими договорами. А ось податковий облік з того часу, звісно, вже змінився.
Бухоблік безоплатно отриманих товарів
Звісно, як будь-яка господарська операція безоплатна передача має бути оформлена первинними документами. Як і при продажу товару, так й при його даруванні, потрібно оформлювати на передавання товару видаткову накладну або акт приймання-передачі.
За п. 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Тож на дату безоплатного отримання товарів підприємство, яке ставить їх на баланс і збільшує таким чином активи, має визнати дохід.
При цьому за п. 12 П(С)БО 9 первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 9 П(С)БО 9.
Тож дохід потрібно буде визнавати на рівні справедливої вартості отриманих товарів (проведення Д-т 20, 28 К-т 718). Продаж чи списання безоплатно отриманих запасів здійснюється за загальними правилами – зі списанням їх вартості до складу витрат та з визнанням доходів від продажу. При цьому запаси можуть бути продані і за вартістю нижче облікової вартості.
Зверніть увагу: щодо безоплатно отриманих ОЗ Методрекомендаціями №561 встановлені спеціальні правила визнання доходу одержувачем. Він визнає дохід не одразу і не в усій справедливій вартості таких активів, а поступово, в сумі нарахованої за ними амортизації (зносу). Як обліковувати безоплатно отримані основні засоби, ми розповідали ось тут.
А як відображаються в бухобліку безоплатно отримані роботи та послуги, ви можете прочитати тут.
Податок на прибуток
Наразі розділом ІІІ ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці на суми отриманих безоплатно товарів. Такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку та впливають на формування фінансового результату в рамках їх відображення.
ПДВ
При безоплатному отриманні товарів від дарувальника-резидента у обдарованого підприємства не виникає права на податковий кредит. Адже ціна продажу відсутня в такій операції.
Але таке безоплатне отримання товарів впливає на подальше оподаткування ПДВ їх продажу. Наразі базою для визнання ПЗ є договірна вартість, але не нижче від ціни придбання ( п. 188.1 ПКУ). Оскільки ціни придбання безоплатно отриманих товарів становить 0 грн, то при продажі за будь-якою ціною ПДВ донараховувати буде не потрібно. Тож продавець буде складати тільки одну ПН на покупця (за нульовою ціною). При цьому нараховувати ПДВ за нормою п. 198.5 ПКУ також буде не потрібно.
Про правила нарахування ПДВ при безоплатній роздачі безоплатно отриманих товарів ми розповідали тут.
Як нараховувати ПДВ дарувальнику, читайте ось тут.
