Коментар до ІПК ДФС від 17.07.2019 р. №3311/ІПК/07-16-12-03-10
У коментованій консультації закарпатські податківці розглянули питання щодо включення до доходів працівника та підприємства «чайових», сплачених через POS-термінал відвідувачами закладів громадського харчування, і які було включено у рахунок клієнта.
Варто зауважити, що якщо «чайові» не зазначено у рахунку клієнта, а сплачуються ним готівкою додатково, то жодних податкових наслідків така операція для роботодавця – суб’єкта господарювання не несе.
Тому розглянемо як відображаються в обліку та оподатковуються суми «чайових», що включені до рахунку клієнта (зокрема, тих, що сплачуються через POS-термінал).
Бухгалтерський облік
Як зазначено у п. 7 П(С)БО 15 дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (ПДВ, акцизного збору тощо). «Чайові», як бачимо, з такого доходу не виключаються.
Отже, в бухгалтерському обліку підприємство відображає як отримання доходу всю суму надходжень від клієнта як дохід записом Д-т 311 К-т 701.
Але якщо ці «чайові» фактично залишаються у працівників, то згідно з коментованою консультацією податківців вони належать до фонду оплати праці. Тому їхня сума включається до складу витрат такого підприємства (бухгалтерський запис Д-т 93 К-т 661) при нарахуванні такої зарплати.
Тобто фактично така сума «чайових» одночасно потрапить як до доходів підприємства, так і до його витрат у вигляді оплати праці.
Від себе додамо, що враховуючи таку позицію податківців, слід бути дуже уважним. Адже нарахування цих «чайових» буде відбуватися разом із іншими складовими зарплати (як правило, наприкінці місяця). А коли працівник отримує ці «чайові»? Якщо того ж дня, коли клієнт їх сплатив, то така виплата, по-перше, і оформлена має бути як виплата зарплати (проведення Д-т 661 К-т 301), і з неї треба сплатити ПДФО, ВЗ та ЄСВ (Д-т 65, 64 К-т 311). При цьому ПДФО та ВЗ можна сплатити і наступного дня (адже зарплата виплачується з суми виручки, яка була в касі), а ось ЄСВ треба сплатити того ж дня (звісно, якщо немає переплати). Працівник в результаті отримає суму «чайових» вже після утримання з неї податків. Але докладніше про це далі.
Податок на прибуток
За пп. 134.1.1 ПКУ об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
При цьому ПКУ не передбачено коригувань у разі отримання «чайових», які в подальшому враховуються у заробітній платі працівників. Отже, такі операції впливають на фінансовий результат оподаткування лише за правилами бухобліку, які було наведено вище.
Єдиний податок
Відповідно до п. 292.1 ПКУ доходом платника єдиного податку є:
- для фізичної особи – підприємця – дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ;
- для юридичної особи – будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті.
Тож вважаємо, що платник ЄП (як юридична особа, так і підприємець) включають до суми оподатковуваного доходу всю суму коштів, які отримано від клієнта (включаючи і розмір «чайових») згідно з зазначеною сумою у рахунку.
При цьому подальша виплата працівнику таких «чайових» є витратами суб’єкта господарювання на оплату праці, їх розмір не зменшує суму доходу «єдинника», яка підлягає оподаткуванню.
ПДФО та військовий збір
Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, зокрема це доходи з джерелами їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Згідно з пп. «є» пп. 14.1.54 ПКУ доходом з джерелом їх походження з України є будь-який дохід, зокрема доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.
Своєю чергою, заробітна плата включає основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно з законом (пп. 14.1.48 ПКУ).
Зважаючи на те, що «чайові» фактично є винагородою офіціанта, то їхня сума є об’єктом оподаткування ПДФО як заробітна плата (ставка податку становить 18%).
Крім того, такі доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (ставка військового збору становить 1.5%).
ЄСВ
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI роботодавці є платниками ЄСВ.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464 єдиний соцвнесок нараховується роботодавцями на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за ЦПХ.
Таким чином, на суму «чайових» роботодавець також нараховує і ЄСВ за ставкою 22% (або 8.41% якщо працівник є особою, що має інвалідність).