Відповідно до п. 189.9 ПКУ, в разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для потреб оподаткування ПДВ розглядається як постачання таких ОЗ за звичайними цінами, але не нижче від балансової вартості на момент ліквідації.
Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли ОЗ ліквідуються у зв'язку з їх знищенням чи зруйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення ОЗ, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання чи перетворення ОЗ в інший спосіб, унаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням (абз. 2 п. 189.1 ПКУ).
Що нам кажуть ці норми?
По-перше, у загальному випадку при списанні (ліквідації) ОЗ потрібно нарахувати ПЗ з ПДВ на вартість таких ОЗ за звичайними цінами, але не нижче від балансової вартості на момент ліквідації. За умовами запитання, ОЗ не використовують уже 10 років, а отже, вони можуть бути застарілими та для них може вже не бути активного ринку, на якому можна дізнатися про звичайну ціну на такі вживані ОЗ (з урахуванням року їх випуску, фактичного стану тощо). Тож, найімовірніше, ПЗ у цьому випадку логічно нарахувати виходячи з балансової вартості на момент ліквідації.
По-друге, можна скористатися нормою абз. 2 п. 189.1 ПКУ, яка дозволяє не нараховувати ПЗ з ПДВ за наявності документально підтвердженого факту того, що ці ОЗ знищені чи розібрані і не використовуватимуться за призначенням. Тобто акт списання старих ОЗ слід скласти таким чином, щоб у ньому був засвідчений факт розбирання чи знищення ОЗ. Наприклад, старі меблі розібрано та перетворено на відходи або ж ОЗ розібрано на металеві деталі та передано спеціалізованому підприємству на утилізацію тощо.
Документ про знищення основних засобів не потрібно додавати до декларації з ПДВ. Достатньо, щоб він був у наявності і його можна було б надати контролерам під час перевірки. Зокрема, якщо списується автомобіль, то до нього теж можна застосувати процедуру знищення.
Отже, все залежить від того, чи будуть старі ОЗ фізично знищені, чи вони залишаються цілими і їх ще може бути продано або передано іншій особі. Якщо ОЗ перестають існувати, то ПДВ не нараховується, якщо не перестають, – нараховується.
Щодо закриття рах. 23, то він не може залишатися в обліку незакритим протягом багатьох років. Залишок незавершеного виробництва повинен щороку підтверджуватися даними інвентаризації. I якщо виробництво давно зупинене, то залишок на рах. 23 треба було списати у тому році, коли він перестав відповідати визначенню активу.
Проте цю помилку можна виправити – для цього потрібно провести актуальну інвентаризацію незавершеного виробництва та на дату інвентаризації списати залишок витрат, що обліковуються на рах. 23. А запис може бути такий: Д-т 949 К-т 23.
При списанні дебетового залишку на рах. 23 в поточному місяці згідно з п. 198.2 ПКУ необхідно нарахувати ПДВ на такий залишок у частині фактично отриманого вхідного ПДВ при придбанні матеріалів, робіт та послуг, вартість яких накопичена на Д-т 23. I це попри те, що такі придбання здійснювалися чимало років тому.