Бухгалтерський облік коштів у неплатоспроможному банку
Згідно з п. 4 П(С)БО 10, сумнівною вважається заборгованість, щодо якої є невпевненість у її погашенні боржником. Отже, у разі якщо в обслуговуючому банку запроваджується тимчасова адміністрація і підприємство втрачає можливість вільно розпоряджатися власними коштами на банківському рахунку, суму таких коштів має бути віднесено до сумнівної заборгованості. У бухобліку таку операцію відображають бухгалтерським записом: Д-т 37 «Розрахунки з різними дебіторами» К-т 31 «Рахунки в банках» (такий підхід було наведено у листі Мінфіну від 18.10.2010 р. №31-34020-20-10/28202).
Водночас вважаємо, що підприємство має створити резерв сумнівних боргів, розмір якого визначається згідно з п. 8 П(С)БО 10 (Д-т 944 К-т 38).
Документальним підтвердженням може бути лист банку чи публікація про запровадження тимчасової адміністрації (докладніше про резерв сумнівних боргів ми писали в «ДК» №14/2019).
Зазвичай вирішення питання про створення резерву сумнівних боргів щодо певної дебіторської заборгованості залежить від наявності відповідних підстав (проте немає законодавчого визначення того, якими вони мають бути). Тож допустимим є варіант, що рішення про створення такого резерву підприємство приймає самостійно, на розсуд керівника, за наслідками власного аналізу кожної конкретної ситуації.
Проте все ж таки в зазначеному випадку вважаємо, що запровадження тимчасової адміністрації цілком може свідчити про те, що заборгованість банку перед підприємством є сумнівною (тобто щодо неї є ризик неповернення), і тому податківці наполягатимуть, що підприємство має на дату такого запровадження тимчасової адміністрації визнати витрати від нарахування резерву сумнівних боргів одночасно зі збільшенням фінрезультату (детальніше про це далі). Тому рекомендуємо все ж таки відобразити нарахування резерву датою запровадження тимчасової адміністрації шляхом виправлення такої помилки в бухобліку у поточному періоді та подання уточнюючої декларації з податку на прибуток за минулий період. Зокрема, алгоритм дій платника податків матиме такий вигляд:
- датою виявлення помилки на підставі бухгалтерської довідки виправляються помилки минулого періоду шляхом внесення запису: Д-т 44 К-т 38. Однак у фінзвітності за поточний період таке виправлення відображається на початок звітного періоду;
- за період, в якому запроваджено тимчасову адміністрацію, підприємство подає уточнюючу декларацію з податку на прибуток, в якій зменшує фінрезультат у рядку 02 на суму резерву та збільшує коригування фінрезультату на відповідну різницю щодо створення резерву сумнівних боргів. Тобто загалом фінрезультат до оподаткування у такій декларації залишиться без змін.
Надалі, якщо виникає впевненість у неповерненні таких коштів (зокрема, на дату внесення запису про ліквідацію юрособи-боржника), таку суму за рахунок раніше створеного резерву (а в разі його недостатності — за рахунок витрат) може бути списано з обліку підприємства. Тоді суму в межах резерву сумнівних боргів списують проведенням: Д-т 38 К-т 37, а суму, що перевищує резерв, — проведенням Д-т 944 К-т 37.
Нагадаємо, що суб'єкти малого підприємництва можуть не створювати резерву сумнівних боргів.
При цьому умовою для визнання заборгованості безнадійною відповідно до пп. 14.1.11 ПКУ є наявність постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, прийнятої у судовому засіданні за участі сторін, або припинення юрособи, що підтверджується записом у ЄДР про держреєстрацію припинення юрособи.
Роз'яснюють податківці
<...>
Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу).
Крім того, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.
Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу встановлено пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. Так, у податковому обліку безнадійною заборгованістю вважається заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією (абз. «з» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Згідно з пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Умовою для визнання заборгованості безнадійною відповідно до вимог абз. «з» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є наявність постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, прийнятої у судовому засіданні за участі сторін, або припинення юридичної особи, що підтверджується записом у Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
У разі використання резерву для списання дебіторської заборгованості така заборгованість перевіряється на відповідність критеріям безнадійності, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (у вашому випадку абз. «з» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), та у разі її відповідності коригування фінансового результату до оподаткування згідно з частиною другою пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суми резерву сумнівних боргів не здійснюється.
<...>
Лист ГУ ДФС у м. Києві від 04.10.2016 р. №21581/10/26-15-12-05-11
Крім цього, факт списання коштів (резерву) необхідно засвідчити внутрішнім бухгалтерським документом — бухгалтерською довідкою.
Отже, якщо резерв сумнівних боргів підприємством не створювався, витрати воно визнає лише у разі, коли сума такої заборгованості стає безнадійною (зокрема, коли в судовому порядку виноситься рішення щодо визнання банку банкрутом або його ліквідації).
Податок на прибуток
Варто звернути увагу: в разі якщо суб'єкт господарювання застосовує податкові різниці, він збільшує фінансовий результат до оподаткування:
- на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до бухобліку;
- на суму витрат від списання в бухобліку дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів;
та зменшує фінрезультат до оподаткування:
- на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінрезультат до оподаткування відповідно до бухобліку;
- на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, чинним на дату її списання, незалежно від періоду створення резерву сумнівних боргів за такою заборгованістю.
Тобто якщо підприємство відобразить створення резерву шляхом подання уточнюючої декларації за минулий період, то у періоді ліквідації банку зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму такої заборгованості.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!