• Посилання скопійовано

Робота благодійних організацій під час війни: організаційні моменти

Видів неприбуткових організацій багато, але усіх їх поєднує одне – відсутність в установчих документах такої мети створення, як отримання прибутку. А під час війни найактуальнішими є питання щодо роботи благодійних організацій

Робота благодійних організацій під час війни: організаційні моменти

Благодійники бажають бути неприбутківцями. Що це дає?

Згідно із пп. 14.1.121 ПКУ, неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткові організації) – це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ПКУ. 

Увага! Неприбуткові організації – це не якийсь окремий вид підприємства, установи або організації. Це виключно податковий статус юрособи на загальній системі оподаткування, який набувається після внесення інформації про неї до Реєстру неприбуткових організацій. До Реєстру можуть потрапити тільки ті юрсоби, які відповідають ознакам, встановленим п. 133.4.1 ПКУ.  

При цьому пільги неприбуткова організація має тільки щодо податку на прибуток. Всі інші податки неприбутківці платять на загальних підставах (хіба що для певного виду юросіб встановлено конкретну пільгу спеціальною нормою ПКУ).

У пп. 133.4.6 ПКУ визначено перелік юросіб, які можуть отримати статус неприбуткових організацій. Є в цьому переліку і благодійні організації. Діяльність благодійних організацій регулює Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 р. №5073-VI.

Критерії віднесення підприємств, установ та організацій до неприбуткових встановлено пп. 133.4.1 ПКУ. Так, неприбутковим підприємством, установою та організацією є юрособа (тобто ФОП не може мати статус неприбутківця), що одночасно відповідає таким вимогам:

  • утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації. Для благодійних організацій це Закон № 5073;
  • установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні ЦКУ), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 ПКУ;
  • установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
  • внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Головною ознакою і останнім кроком для отримання статусу неприбуткової організації є внесення юрособи до Реєстру неприбуткових установ та організацій, який веде ДПСУ. І підтвердженням такого статусу є витяг з Реєстру – див. тут. Запит про отримання витягу з Реєстру подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою до контролюючого органу за основним місцем обліку неприбуткової організації.

Всі інші особи, яких цікавить неприбутковий статус певної організації, можуть перевірити його на сайті ДПС у формі пошуку в Реєстрі неприбуткових організацій  за посиланням.

Якщо благодійна організація створена та внесена в Реєстр неприбутківців, вона повинна дотримуватись вимог пп. 133.4.2 ПКУ:

  • доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. При цьому благодійна організація може отримувати будь-які доходи, в тому числі і виручку від реалізації власних запасів, ОЗ, виробленої продукції, покупних товарів, проценти на вклади у банках або залишки коштів на рахунках, і т.д.

Таким чином, з метою збереження неприбуткового статусу протягом всього періоду своєї діяльності благодійна організація повинна:

  • не розподіляти отримані доходи (прибутки) або їх частину серед засновників, членів, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;
  • використовувати доходи (прибутки) виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації її мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Для благодійної організації це, зокрема, означає, що вся її діяльність повинна відповідати вимогам Закону № 5073.

Отже, треба суворо контролювати напрямки використання ресурсів неприбуткової організації, а також її власного капіталу: вона не може формувати прибуток та розподіляти його між засновниками.  Це, до речі, спричиняє специфіку ведення бухгалтерського обліку неприбутківцями  - їх фінансовий результат завжди повинен дорівнювати нулю, прибуток або збиток виникатиме лише при нецільовому використанні ресурсів або капіталу такої юрособи (але про це поговоримо далі).

В разі виконання цих умов неприбуткові організації не є платниками податку на прибуток. Статус неприбутковості також не передбачає сплати єдиного податку, оскільки перехід на спрощену систему оподаткування автоматично позбавляє статусу неприбуткової організації.

 

А чим загрожує порушення умов неприбутковості?

За пп. 133.4.3 ПКУ у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п 133.4 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду (20 к.д. після закінчення місяця, в якому було порушено умови неприбутковості), звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

Якщо ж контролюючий орган самостійно встановлює відповідно до норм ПКУ факт використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені установчими документами, то це є підставою для виключення такої організації з Реєстру і нарахування ПЗ з податку на прибуток, штрафних санкцій і пені відповідно до ПКУ. Податкові зобов'язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення (пп. 133.4.4 ПКУ).

Звертаємо увагу: неприбуткові організації незалежно від ознаки неприбутковості, які вони мали у довоєнний період до 24.02.2022 р., та незалежно від цілей їх діяльності за їх установчими документами, під час війни протягом дії воєнного стану,  можуть здійснювати без податкових наслідків на добровільних засадах благодійну підтримку на користь ЗСУ та низки інших організацій. Докладніше про це – тут.

 

Неприбуткова організація як суб’єкт господарювання

Неприбуткова організація належить до суб’єктів господарювання. Так, відповідно до ст. 52 ГКУ некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання на основі права власності або права оперативного управління в організаційних формах, які визначаються власником або відповідним органом управління чи органом місцевого самоврядування з урахуванням вимог, передбачених ГКУ та іншими законами – ст. 53 ГКУ.

Відповідно до ст. 54 ГКУ на суб'єктів господарювання, які здійснюють некомерційну господарську діяльність, поширюються загальні вимоги щодо регулювання господарської діяльності з урахуванням особливостей її здійснення різними суб'єктами господарювання, які визначаються ГКУ та іншими законодавчими актами. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) суб'єкт господарювання, що здійснює некомерційну господарську діяльність, зобов'язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, її оплату не нижчу від визначеного законом мінімального розміру, а також забезпечити інші соціальні гарантії, передбачені законом.

З урахуванням цього, неприбуткова організація відповідає визначенню суб’єкта господарювання, наведеному у ст. 55 ГКУ: суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Саме через те, що неприбуткова організація – СГ, на неї поширюються вимоги Закону про РРО. Якщо неприбуткова організація здійснює розрахункові операції в розумінні Закону про РРО – вона повинна застосовувати РРО. Поняття розрахункової операції ми докладно аналізували тут.

Зокрема, якщо  організація буде продавати за готівку або з використанням платіжних карток продукцію, товари, запаси, надавати послуги за готівку, то в таких випадках вона повинна буде застосовувати РРО. А ось при отриманні готівкою чи картками благодійних або членських внесків тощо РРО не потрібен, бо сплата внесків – це не розрахункова операція.

 

Інші податки у неприбутковій організації

Єдиний податок. Статус неприбуткової організації виключає можливість реєструватися платником єдиного податку, тож неприбуткова організація не може сплачувати ЄП.

Акцизний податок, екологічний податок, рентна плата. Формально неприбуткові організації не звільнені від цих податків. Вони виникають лише при здійсненні певних операцій або певної діяльності – реалізація підакцизних товарів, здійснення шкідливих викидів, користування надрами, радіочастотним ресурсом, природними ресурсами тощо. Як правило, неприбуткові організації не здійснюють таких операцій або діяльності, тож і зі сплатою цих податків вони на практиці не стикаються.

Мито сплачується неприбутковими організаціями на загальних підставах, якщо вони здійснюють експортні чи імпортні операції. Неприбуткові організації можуть здійснювати ЗЕД на загальних підставах.

Податок на майно неприбутківці сплачують в разі наявності майна – об’єкта оподаткування. Правила справляння податку на майно визначені розділом XII ПКУ. Відповідно до ст. 265 ПКУ податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.

Деякі неприбуткові організації можуть не сплачувати податок на нерухомість – див. пп. 266.2.2 ПКУ, зокрема підпункти «з», «и», «ї», «й». Якщо благодійна організація має нерухомість, що не є об’єктом оподаткувкання, вона не сплачуватиме за неї податок. Відповідно до пп. 266.4.2 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, можуть встановлювати пільги щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності, зокрема, благодійних організацій та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої статутами (положеннями) таких організацій.

Щодо транспортного податку для неприбутківців пільг не передбачено. Якщо благодійна організація матиме у власності такий автомобіль, що є об’єктом оподаткування, то транспортний податок декларується і сплачується на загальних підставах. До речі, немає й обмежень для неприбутківців у тому, щоб володіти автомобілями будь-якої вартості.

Плата за землю або орендна плата справляється відповідно до ст. 269 – 289 ПКУ. Пільги з плати за землю передбачені ст. 282 ПКУст. 282 ПКУ, а земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню -  у ст. 283 ПКУ.

Туристичний збір та збір за місця для паркування сплачуються неприбутківцями на загальних підставах  - за умови ведення відповідної діяльності.

Податок на додану вартість. Положення п. 133.4 ПКУ не містять заперечень щодо перебування неприбуткової організації в Реєстрі платників ПДВ. Тому якщо неприбуткова організація має (п. 181.1 ПКУ) або бажає (п. 182.1 ПКУ) зареєструватися платником ПДВ, це не впливає на статус неприбутковості. Зауважимо, що неприбуткові організації теж повинні слідкувати за обсягом оподатковуваних операцій з метою обов’язкової реєстрації платником ПДВ. А саме: до таких операцій належать операції, що підлягають оподаткуванню за ставками 20%, 14%, 7%, нульовою ставкою та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. Тож якщо благодійна організація буде реалізувати товари/послуги за кошти або передавати їх на безоплатній основі, обсяги таких операцій будуть включатися до розрахунку обсягу операцій з метою реєстрації платником ПДВ.

Докладніше про ПДВ у неприбутківців читайте у наших матеріалах:

Про реєстрацію платником ПДВ ми писали тут.

Увага! Під час війни деякі операції, повязані із захистом нашої країни стали пільговими щодо ПДВ. Але про це ми розповімо в окремій статті, де розглянемо поширені операції благодійних організацій.  

 

Бухгалтерський облік неприбуткових організацій

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про бухоблік, цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, що зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність.

Оскільки неприбуткові організації є юридичними особами, вони зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність у загальновстановленому порядку (спеціальні нормативні документи для ведення бухгалтерського обліку саме неприбутковими організаціями, відсутні).

Однак в неприбутківців є одна особливість, яка виникає з обмеження їх існування. Вони створені не для отримання прибутку (а отже, в них не може бути і збитків), а якщо неприбутківці й здійснюють господарську діяльність, яка приносить їм доходи, вони використовуються виключно на здійснення статутної діяльності. Не використані надходження відображаються в обліку як залишок цільового фінансування. Таким чином, фінансовий результат таких організацій за звітністю (як фінансовою, так податковою) завжди дорівнює нулю – принаймні до тих пір, доки вони мають неприбутковий статус і не порушують свій Статут.

***

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Облік окремих операцій»