Декларація з податку на прибуток – це досить великий звіт з багатьма нюансами щодо складання.
Розглянути всі з них в одній статті буде недоречно. Тому спеціальні правила, що стосуються звітності страховиків або організаторів лотерей, азартних ігор, представництв нерезидентів, неприбутківців ми розглядати в цій статті не будемо. Не зупинятимемось ми і на тому, хто має подавати квартальну, а хто лише річну декларацію. Адже зараз йтиметься вже про декларацію, яка складається за підсумками 2019 року.
Звітувати за 2019 рік рекомендують за новою формою
Перш за все нагадаємо, що форму декларації з податку на прибуток нещодавно змінили. 20 грудня 2019 року набрав чинності Наказ Мінфіну №481, яким внесено зміни.
Враховуючи те, що видання Наказу №481 обумовлено змінами з 1 січня 2019 року в оподаткуванні податком на прибуток, податківці рекомендують за звітний (податковий) період – 2019 рік подавати податкову декларацію вже за оновленою формою.
Про це та про те, що змінилось в новій формі декларації, ми писали тут. Тож далі розглянемо правила складання декларації вже із урахуванням цих змін.
Граничний строк подання декларації за 2019 рік
Нагадаємо, що зараз встановлено єдиний термін подання річної декларації з податку на прибуток для всіх категорій платників податку на прибуток (які звітують раз у рік, та тих, які звітують щоквартально) – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Це передбачено пп. 49.18.6 ПКУ.
А ще працює правило п. 49.20 ПКУ: якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Тому граничний термін подання річної декларації з податку на прибуток для всіх категорій платників податку на прибуток за 2019 рік - 2 березня 2020 року.
Загальні правила
Форми декларації оновлюються, але офіційних правил її складання Мінфін й досі не затвердив. Отже, платникам податку доводиться спиратися на назви рядків, виноски до них, норми ПКУ і численні роз’яснення податківців.
До загальних правил можна віднести такі:
- декларація складається наростаючим підсумком за рік. Тобто вона побудована так, щоб ті, хто її складають щоквартально, могли зазначити в ній і показники за увесь звітний період (наприклад, півріччя або рік), і за останній квартал. Звісно, у тих, хто звітує лише раз на рік, такої потреби не виникає;
- декларацію підписують (як передбачено формою) головний бухгалтер та керівник. Але якщо на підприємстві немає головного бухгалтера або іншої окремої особи, яка відповідає за ведення бухобліку, декларацію підписує лише керівник. Якщо ж немає (зокрема, і тимчасово) керівника, то декларацію може підписати й інша уповноважена на це особа. Докладніше про це читайте тут і тут;
- декларація складається з документа під назвою «ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ з податку на прибуток підприємств» та 11-ти додатків до неї. Усі додатки наводяться в таблиці наприкінці декларації :
|
Наявність додатків10 |
АВ |
ЗП |
ПН |
ТЦ11 |
ВП |
РІ |
ПЗ |
АМ |
ЦП |
ПП |
ФЗ12 |
|
|
П(С)БО |
МСФЗ |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Виноска 10 нам нагадує, що у відповідних клітинках цієї таблиці проставляється позначка «+», крім клітинки під літерами «ПН», у якій проставляється кількість поданих додатків «ПН» до декларації.
Рядки декларації з податку на прибуток, які потребують подання додатку, як правило позначені в її формі – поруч із номером рядка зазначається скорочена назва додатку. Іноді додаток складається до певного рядка додатку (наприклад, додаток АМ до додатку РІ).
Є й винятки… Новий додаток ПП, який вперше треба буде складати за наслідками І кварталу 2020 року (а тим, хто складає декларацію лише за рік – за наслідками 2020 року). В ньому треба буде відображати суму податкових пільг з податку на прибуток і він замінить Звіт про податкові пільги. За наслідками 2019 року (хоча згадка про цей додаток вже міститься в таблиці) подавати його не треба.
Ще один виняток – додаток ФЗ, тобто фінзвітність . Дані певних рядків декларації з податку на прибуток беруться саме звідти, але позначки про це поблизу номерів таких рядків немає.
Зверніть увагу! Разом із декларацією обов’язково слід надати фінансову звітність за період, за який вона подається. Отже, до декларації за 2019 рік обов’язково слід додати фінзвітність за цей рік (додаток ФЗ). Про наявність такого додатку робиться позначка «+», але в декларації за 2019 рік за оновленою формою така процедура має зміни. Позначку слід проставляти зі зазначенням, за якими стандартами бухгалтерського обліку, національними чи міжнародними, така фінзвітність складалась!
Чи є вимоги щодо того, яку фінзвітність слід подавати як додаток до декларації? Про це в ПКУ ні слова, є лише вимога її подання (п. 46.2 ПКУ). Але, як видно з роз’яснень податківців, вони в цьому питанні спираються на правила, визначені НП(С)БО 1 та П(С)БО 25.
Тобто у загальному випадку платникам податку на прибуток до річної декларації слід додати відповідну річну фінансову звітність, яка включає Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності (форми №1-5).
Але мікропідприємства, малі підприємства, непідприємницькі товариства, представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), разом з річною декларацією подають скорочену фінансову звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (за формами №1-м, №2-м або №1-мс, №2-мс).
Та за якою б формою (повною чи скороченою) ви не складали фінзвітність, про її наявність слід зазначити в окремій таблиці наприкінці декларації.
А тепер перейдемо безпосередньо до складання декларації. Увага! В цій статті ми розглянемо складання лише «Звітного» типу декларації. А виправлення помилок у декларації розглянемо найближчим часом у наступній статті.
Заповнюємо декларацію з податку на прибуток
Заголовна частина декларації заповнюється таким чином:
|
Зазначаємо тип декларації (Рядок 1) |
Звітна – якщо декларація за цей період подається вперше |
Форма декларації не пояснює, яку позначку в цій графі ставити. Та, як правило, це «Х» |
|
Зазначаємо звітний (податковий) період (Рядок 2) |
Оскільки звітуємо за 2019 рік, то зазначаємо «Звітний (податковий) період 2019 року» і ставимо позначку в графі «Рік». Також треба зазначити періодичність подання вами декларації:
|
|
|
Рядок 3 не заповнюємо |
||
|
Зазначаємо дані про себе (Рядки 4-6) |
Наводимо повне найменування, податковий номер (ЄДРПОУ), код основного виду економічної діяльності (КВЕД), і податкову адресу (з індексом) - це обов’язкові реквізити |
Адреса електронної поштової скриньки та номер телефону – це не обов’язкові реквізити, отже їх відсутність не призведе до неприйняття декларації (пп. 48.3-48.4 ПКУ) |
|
Зазначаємо, до якого органу ДПС подається декларація (Рядок 8) |
Як зазначено у самому рядку, в ньому слід навести найменування контролюючого органу |
|
|
Якщо ви належите до особливих платників податку на прибуток! (Рядок 9) |
В цьому рядку ставиться позначка тими, хто: - належить до певної галузі, - є представництвом нерезидента, - ліквідується або ж навіть «єдинниками», якщо вони мають відзвітувати щодо податку на прибуток, сплаченого за нерезидентів
|
Форма декларації не пояснює, яку позначку в цій графі ставити. Та, як правило, це «Х» |
Таблиця, у якій визначається сума податку на прибуток до сплати (за наявності) заповнюється в гривнях (тобто без копійок із математичним округленням) таким чином:
|
Рядок 01 |
Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку |
Для визначення річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), встановленого за правилами бухгалтерського обліку, розраховується сумарне значення таких показників Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) Форма № 2:
Про це ми писали тут |
|
Рядок 02 |
Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (+, -) |
В цьому рядку зазначається значення таких рядків Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) Форма №2: 2290 – якщо є прибуток; 2295 – якщо є збиток (і саме він зазначається зі знаком «мінус») |
|
Зверніть увагу! Значення рядків в Формі № 2 наведено у тис. грн. Отже, щоб зазначити їх в декларації, їх слід помножити на 1000. Але краще взяти точну суму з бухобліку. Тому що далі будуть різниці, визначені в гривнях згідно обліку, і кінцевий результат може бути викривлено. |
||
|
Рядок 03 РІ |
Різниці, які виникають відповідно до ПКУ (+, -) |
До цього рядка із відповідним знаком переносяться підсумкові дані додатку РІ. Його складання розглянемо нижче |
|
Рядок 04 |
Об’єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03РІ) (+, -) |
Тут пояснення не потрібні – назва цього рядка містить формулу, за якою обраховується його значення із відповідним знаком |
|
Рядок 05 ПЗ |
Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільнений від оподаткування (+, -) |
Цей рядок і додаток ПЗ до нього заповнюють тільки «пільговики», про яких поговоримо нижче |
|
Рядок 06 |
Податок на прибуток ((позитивне значення) (рядок 04 – рядок 05ПЗ) х ____2/100) |
Це теж рядок із формулою. Як бачимо, ті, в кого об’єкт оподаткування в рядку 04 вийшов від’ємний, цей рядок не заповнюють. Не заповнюють його і ті, в кого діяльність лише пільгована, тобто звільнена від сплати податку на прибуток |
|
Рядки 07, 07.1, 07.2, 08 |
Їх заповнюють лише страховики |
|
|
Рядки 09, 09.1, 09.1.1, 09.1.2, 09.2, 10 |
Їх заповнюють лише організатори лотерей |
|
|
Рядки 11-15 |
Їх заповнюють лише букмекери та організатори азартних ігор |
|
|
Рядок 16 ЗП |
Зменшення нарахованої суми податку |
В цьому рядку наводиться підсумкове значення, розраховане у додатку ЗП (про який поговоримо нижче). На цю суму, як побачимо нижче, сума податку на прибуток, визначена з результатами діяльності підприємства за звітний період, до сплати зменшується |
|
Рядок 17 |
Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 06 + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 – рядок 16 ЗП) |
Сума податку на прибуток з урахуванням зменшення |
|
Рядок 18 |
Податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року) |
Заповнюють лише ті платники, які подавали декларацію протягом року щоквартально |
|
Рядок 19 |
Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 – рядок 18) (+, -) |
Заповнюється платниками податку, які подають звітність поквартально та за рік. У платників, у яких базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік, рядок 19 дорівнює рядку 17 |
|
Рядки 20-22 |
Заповнюються лише тими, хто виплачував у 2019 році дивіденди та був змушений сплатити при цьому авансові внески з податку на прибуток. Про них ми поговоримо нижче |
|
|
Рядки 23-25 |
Заповнюються лише тими, хто виплачував у 2019 році доходи нерезидентам та сплачував при цьому податок на прибуток. Про них ми поговоримо нижче |
|
Ось, власне і все із декларацією. Далі йдуть:
- рядки 26-34, які заповнюються під час виправлення помилок в деклараціях за минулі звітні періоди. Їх ми зараз не розглядатимемо;
- рядки 35-37 (нові!), які заповнюють виключно «пільговики» і то в разі порушення порядку цільового використання коштів, вивільнених внаслідок звільнення від оподаткування податком на прибуток;
- табличка з переліком додатків і табличка з переліком форм фінзвітності, які подаються разом із декларацією, про які ми вже згадували вище.
А ще п. 46.4 ПКУ дозволяє платнику подати доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі. Але в якій би формі воно не подавалось, про його наявність і зміст (та кількість аркушів таких доповнень) слід зазначити наприкінці декларації.
|
Наявність рішення15 |
Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці |
|
|
|
А ще не забудьте про те, що наприкінці декларації є така табличка:
Про неї виноска 15 говорить, що вона заповнюється у разі використання права на незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ.
Але як заповнювати цю диво-табличку? Податківці роз’яснюють: «Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
В основній частині декларації у полі «Наявність рішення» проставляється позначка (знову ж таки, не говорять, яка, тому можна проставити або «х», або «+»), а у полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» – номер та дата розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення».
Далі наводиться інформація про тих, хто цю декларацію підписує: ініціали і прізвище, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (тобто РНОКПП) або серія (за наявності) та номер паспорта (якщо оформлено відмову від РНОКПП). І підпис. Печатка застосовується лише за наявності.
А ще наприкінці декларації зазначається дата її подання: день, місяць і рік в цифровому форматі. Звертаємо увагу: дата подання – це обов’язковий реквізит декларації (п. 48.3 ПКУ), тому незаповнення або помилкове заповнення дати (приміром, якщо складати декларацію на підставі попередньої декларації, то деякі програми «забувають» змінити попередню дату на поточну) може стати формальною причиною для невизнання декларації та застосування штрафу за її несвоєчасне подання або неподання.
Висновки:
- ті платники податку на прибуток, в яких сума річного доходу (рядок 01 табличної частини декларації з податку на прибуток) за 2019 рік не перевищує 20 млн грн, мають право не застосовувати податкові різниці. Якщо в них в 2018 році не було від’ємного значення об’єкта оподаткування (рядок 01), то для них складання декларації на цьому етапі закінчується. Додатків (крім ФЗ) вони не складають і не подають;
- якщо ж такі платники податку на прибуток мають від’ємне значення об’єкта оподаткування за 2018 рік, то щоб скористатися правом на зменшення цю суму об’єкта оподаткування в 2019 році, вони складають додаток РІ лише з одним рядком (про це докладніше далі);
- якщо платники податку на прибуток мають суму річного доходу понад 20 млн грн або добровільно погодились на застосування податкових різниць, то наступна частина цієї статті саме для вас.
Від’ємне значення 2018 року в декларації та в додатку РІ
Як передбачає пп. 140.4 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
Зверніть увагу! Перескочити через рік в цьому питанні не можна. Тобто в поточну декларацію ви можете перенести лише від’ємне значення попереднього року. Тому, якщо бажаєте скористатися збитками за усі минулі роки, треба їх вчасно відображати і переносити до декларацій наступного року до повного погашення.
А ще сума податку на прибуток, яку ви не сплачуєте внаслідок такого зменшення, вважається податковою пільгою. І за 2019 рік ви її востаннє відображаєте в Звіті про пільги. Починаючи з 01.01.2020 року така пільга відображатиметься в додатку ПП до декларації. Як порахувати суму такої пільги, податківці зазначали тут.
В додатку РІ сума такого зменшення відображається у рядку 3.2.4. І ось як це працює на практиці.
Приклад 1. Платник податку на прибуток має від’ємне значення об’єкта оподаткування за 2018 рік, і щоб скористатися правом на зменшення цю суму об’єкта оподаткування в 2019 році, він складає додаток РІ лише з одним рядком. Підсумок додатку РІ переноситься до рядка 03 декларації.
Заповнюємо додаток РІ щодо решти випадків
Тим платникам, які застосовують податкові різниці (вимушено чи добровільно), доводиться вивчати всі різниці, які встановлює ПКУ. Як правило, вони містяться у розділі ІІІ ПКУ. Та є й такі, які встановлені іншими розділами. Переважна частина різниць спрямована на збільшення фінансового результату до оподаткування (що й не дивно).
Зручно те, що вивчати ці різниці можна за самим додатком РІ, в якому вони повинні відображатися платником. Таблична частина цього додатку містить не лише опис різниці, а й норму ПКУ, якою вона встановлена. А ще вони поділені за тематичними підрозділами.
|
1. Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів (ст. 138 ПКУ) |
В рядках 1.1.1-1.1.4 відображається збільшення ФР, а в рядках 1.2.1-1.2.3 відображається зменшення ФР на суми операцій з основними засобами та нематеріальними активами. Вимагає складання додатку АМ |
Порядок визначення цих податкових різниць ми аналізували тут. З 01.01.2019 р. вимоги п. 138.1-138.3 ПКУ не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди. А в п. 138.3 ПКУ було усунено колізію: вартість матеріальних активів, які визнаються ОЗ з групи 4 (машини і обладнання), збільшено з 2500 грн до 6000 грн. Про це ми зазначали тут. |
|
2. Різниці, що виникають при формуванні забезпечень (резервів) (ст. 139 ПКУ) |
В рядках 2.1.1-2.1.5 відображається збільшення ФР на суму на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату ЄСВ, що нараховується на такі виплати). В рядках 2.2.1 - 2.2.4.1 відображається зменшення ФР на суму використаних резервів (забезпечень), а також на суму безнадійної дебіторської заборгованості, списаної понад суму створеного резерву
|
Про створення резервів ми писали тут, тут, тут і тут. |
|
3. Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій (ст. 140 ПКУ) |
В рядках 3.1.1-3.1.14 відображається збільшення ФР. В рядках 3.2.1-3.2.5 відображається зменшення ФР
|
Коригування ФР відбувається за різними операціями, які ПКУ вважає фінансовими:
|
|
4. Інші різниці (ст. 141 ПКУ, ст. 39 ПКУ, ст. 123-1 ПКУ, підрозділ 4 розділу ХХ ПКУ) |
В рядках 4.1.1-4.1.19 відображається збільшення ФР. В рядках 4.2.1-4.2.19 відображається зменшення ФР
|
Тут теж зібрані різноманітні податкові різниці, зокрема:
|
Наприкінці додатку РІ усі збільшення та зменшення ФР окремо сумуються. А далі визначається, чого було більше, тобто різниця між сумами таких коригувань. І кінцевий результат (+/-) переноситься до рядка 03 декларації.
