Коментар до листа ДПС від 04.06.2020 р. №8939/7/99-00-07-02-01-07
Законом №466 внесено зміни до ПКУ й щодо податку на прибуток. Докладно про них ми розповідали тут. Тепер же податківці у коментованому листі роз’яснили особливості заповнення декларації з податку на прибуток за звітні періоди 2020 року через набрання чинності цього Закону. Розглянемо їх детальніше.
Подання фінзвітності разом з аудиторським висновком
Змінами до п. 46.2 ПКУ передбачено, що платники податку на прибуток, які відповідно до Закону №996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:
- разом з податковою декларацією за відповідний річний період Звіт про фінансовий стан (баланс) та Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
- річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.
У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ПКУ для подання податкових декларацій (розрахунків). Тобто, якщо не подати затверджену аудиторами фінзвітність, вважатиметься, що декларація (до якої така фінзвітність є невід’ємним додатком) не була подана.
Проте зміни до п. 46.2 ПКУ набрали чинності 23 травня 2020 року і граничний термін подання декларації та фінансової звітності за звітний період (2019 рік) вже минув.
Тому вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується в 2021 році за підсумками 2020 звітного року!
Тобто у 2020 році цю вимогу виконувати не треба. Але ось на те, що спочатку податківцям подається фінзвітність, ще не затверджена аудиторами, а потім (окремо) – вже затверджена, слід звернути окрему увагу.
Що робити, якщо дані фінзвітностей будуть різними (тобто внаслідок аудиту фінзвітності були внесені зміни)?
У такому разі, на думку ДПСУ, доведеться подавати уточнюючу декларацію.
Наприклад, якщо така ситуація сталася щодо фінзвітності за 2020 рік, то уточнення треба буде подати до 10 червня 2021 року включно
Щоправда, податківці наполягають на такому уточненні лише у випадку, якщо такі зміни вплинули на показники річної декларації.
Крім того, податківці зауважили, що за п. 49.4 ПКУ фінансова звітність, Звіт про фінансовий стан (баланс) та Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) разом з аудиторським висновком подаються в електронній формі – в разі подання декларацій в електронній формі.
Новий граничний розмір доходу для обов’язкових податкових різниць
Законом №466 внесено зміни до пп. 134.1.1 ПКУ в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 до 40 млн грн (чинні з 23 травня 2020 року) та до п. 137.5 ПКУ щодо підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду (наберуть чинності з 1 січня 2021 року).
Платники податку на прибуток, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищує 40 млн грн:
- зможуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до розділу ІІІ ПКУ, у декларації за 2020 рік;
- застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток.
Увага! У 2020 році річний звітний період з податку на прибуток застосовується платниками, у яких річний дохід за 2019 звітний рік не перевищує 20 млн гривень.
Але податківці в коментованому листі не навели порядок дій платника податку, якщо він вже застосовував податкові різниці в І кварталі 2020 року. Взагалі фраза про те, що рішення про незастосування різниць можна зазначити в декларації за 2020 рік перекреслює право платника вирішити це в декларації за І півріччя 2020 року. Хоча ПКУ такої заборони не встановлює!
Ми цю ситуацію розглядали тут.
Новий «старий» звітний період для сільгосптоваровиробників
Законом №466 внесено зміни до пп. 137.4.1 ПКУ та усунуто колізію щодо посилання на неіснуючу статтю 209 ПКУ щодо визначення сільськогосподарської продукції як критерію для застосування особливого податкового (звітного) періоду виробниками такої продукції (з 1 липня минулого року по 30 червня наступного року). Про це ми писали тут.
Отже, виробники сільськогосподарської продукції, які бажають перейти на новий звітний період, подають декларацію за звітний період - півріччя 2020 року. А надалі вони зможуть застосовувати особливий річний період. Він починається з 1 липня 2020 року і закінчується 30 червня 2021 року.
Докладно про процедуру такого переходу ми розповімо в окремій статті.
Виробничий метод для податкової амортизації
Податківці нагадали, що з 23 травня 2020 року дозволено застосування виробничого методу для визначення податкової амортизації. Докладно про це ми розповідали тут.
Тому зараз зазначимо про перехід на такий метод амортизації з ІІ кварталу 2020 року платниками, які подають декларації щоквартально.
Якщо квартальні платники вирішили застосовувати з ІІ кварталу 2020 року виробничий метод нарахування податкової амортизації до основних засобів, амортизацію яких до цього проводилось за іншим методом, вони зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на 1 квітня 2020 року. Амортизація, нарахована за дозволеним виробничим методом в цьому випадку вперше може бути відображена у додатку АМ до декларації за І півріччя 2020 року.
Вартість ОЗ збільшено до 20000 грн
Законом №466 з 23 травня 2020 року змінено вартісний критерій визначення основних засобів з 6 000 до 20 000 гривень.
Як роз’яснюють податківці:
- цей критерій буде застосовуватись до основних засобів, що вводяться в експлуатацію після 22 травня 2020 року;
- основні засоби, введені в експлуатацію до 23 травня 2020 року, продовжують амортизуватись у податковому обліку, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20 000 гривень.
Прискорена амортизація
Платники податку на прибуток мають право застосувати прискорену амортизацію, визначену п. 43-1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, починаючи зі звітного періоду - півріччя 2020 року, та відобразити суми прискореної амортизації у додатку АМ до декларації за цей період.
Докладно, як і до яких ОЗ застосовуватиметься така прискорена амортизація, ми розповідали тут.
Звітування «єдинниками» при сплаті доходів нерезидентам
З 23 травня встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України.
Для таких суб’єктів у разі виплати доходів нерезидентам змінами до п. 137.5 ПКУ (набирають чинності з 1 січня 2021 року) передбачено застосування річного звітного періоду з податку на прибуток.
Тому, як роз’яснюють податківці: у разі виплати доходів нерезидентам у 2020 році юридичні та фізичні особи - підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають за звітний 2020 рік декларацію з додатком ПН, у якому відображають такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку.
Дивіденди від нерезидентів
Законом №466 з 23 травня 2020 року п. 140.4 ПКУ доповнено новою різницею.
А саме: з’явився пп. 140.4.3 ПКУ щодо зменшення фінрезультату на суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від такого нерезидента, за умови, що доля участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10% протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів).
До внесення змін до декларації податківці рекомендують відображати нову різницю у будь-якому зручному рядку додатка РІ до декларації.
Але зі зазначенням цього факту у доповненні до декларації, про подання якого треба зробити позначку у спеціальному полі декларації (графа «наявність доповнення»).
Збитки – у спадщину
3 01.01.2021 р. можливе зменшення фінрезультату правонаступником на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування платника податку, що реорганізується шляхом:
- приєднання, злиття, перетворення – у періоді затвердження передавального акта;
- поділу, виділу – у періоді затвердження розподільчого балансу пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.
Платники - правонаступники до внесення змін до декларації можуть відобразити суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується, у рядку 3.2.4 додатка РІ до декларації.
Штрафи за договірними відносинами та за перевірками
За новою редакцією пп. 140.5.11 ПКУ фінансовий результат збільшується на суму витрат від відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу в т.ч. за договорами ЗЕД, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства. Ці зміни чинні з 23 травня 2020 року.
Таке збільшення фінансового результату до оподаткування платники можуть відобразити у рядку 3.1.11 додатка РІ до декларації.
Різниця при здійсненні операцій з нерезидентами без ділової мети
За новим пп. 140.5.15 ПКУ фінансовий результат збільшується на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. Ці зміни набрали чинності 23 травня 2020 року.
Знову ж таки до внесення змін до форми декларації відображати нову різницю слід у будь-якому зручному рядку додатка РІ до декларації для збільшення фінансового результату. Але зі зазначенням цього факту у доповненні до декларації, про подання якого треба зробити позначку в спеціальному полі декларації (графа «наявність доповнення»).
Виплата доходу нерезиденту у негрошовій формі
Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати, такий податок підлягає нарахуванню та сплаті з огляду на такий розрахунок:
Пс = СД * 100 / (100 - СП) - СД, де:
Пс – сума податку до сплати;
СД – сума виплаченого доходу;
СП – ставка податку, встановлена цим підпунктом.
Така формула з’явилась в пп. 141.4.2 ПКУ з 23.05.2020 року. Отже, її треба застосовувати вже зараз, а наслідки її застосування, тобто суму сплаченого податку треба буде відображати в декларації за 2020 рік (або відповідний квартал 2020 року).
Приклад. Нерезидент отримує у червні 2020 року дохід у негрошовій формі від резидента - платника податку на прибуток у вигляді корпоративних прав вартістю 100 000 гривень, який відповідно до ст. 141 ПКУ оподатковується за ставкою 15%.
Застосовуємо формулу. В результаті сума податку до сплати становить 17 647 гривень (100 000 * 100 / (100 - 15) - 100 000).
З метою правильного заповнення додатка ПН до декларації за звітний період (півріччя 2020 року) податківці рекомендують у колонці 3 таблиці 1 додатка ПН (Сума доходів) зазначати суму доходу нерезидента, обчислену з урахуванням формули СД * 100 / (100 - СП).
Тобто на підставі вищенаведеного прикладу у колонці 3 буде зазначена сума 117 647 гривень.
Відповідно у колонці 6 таблиці 1 додатка ПН (Сума податку) буде зазначена розрахована сума податку 17 647 гривень (117 647 * 15 / 100).
***
Читайте також: Збільшення вартості ОЗ та обсягу доходу для податкових різниць: аналіз податку на прибуток за Законом №466
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
