ДПС у Тернопільській області нагадує, що умови звернення стягнення на заробітну плату боржника регулюються розд. ІХ Закону України від 02.06.2016 р. №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон №1404).
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі – підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (п. 3 ст. 68 розд. ІХ Закону №1404).
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, згідно з пп. 163.1.1 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Відповідно до пп. «а» пп. 164.2.14 ПКУ дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Крім того, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку встановленому ст. 168 ПКУ.
Податковий агент, поняття якого наведено у пп. 14.1.180 ПКУ, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%, визначену в ст. 167 ПКУ та військовий збір за ставкою 1,5%, визначеною пп. 1.3 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.
Згідно з пп. «б» п. 176.2 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Податковий розрахунок за ф. №1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок №4) затверджені наказом Мінфіна від 13.01.2015 р. №4.
Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку №4, дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, нарахований згідно з пп. 164.2.14 ПКУ, відображається у Податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу «120».
Враховуючи викладене, роботодавець, який на підставі постанови виконавця утримує із фактичного заробітку працівника суми відшкодування моральної шкоди і перераховує їх на рахунок виконавчої служби для подальшої виплати стягувачу, виступає податковим агентом щодо оподаткування та відображення у Податковому розрахунку за ф. №1ДФ такого доходу.
При цьому у Податковому розрахунку за ф. №1ДФ дохід у вигляді немайнової (моральної) шкоди, незалежно від його розміру, відображається під ознакою доходу «120» із зазначенням реєстраційного номера облікової картки стягувача.