• Посилання скопійовано

Нові правила для ФОПів з 01.01.2021 року: «7 хвилин» з Іриною Губіною

Кого торкнуться зміни норм закону про ЄСВ, що набирають чинності з 1 січня 2021 року? За якої умови ФОП – найманий працівник має право не сплачувати ЄСВ? Чи матимуть пільги зі сплати ЄСВ ФОПи – сумісники? На ці та інші питання ви знайдете відповіді у черговому випуску



З 1 січня 2021 року набирають чинності зміни до Закону про ЄСВ. Вони були прийняті ще Законом №592 трішки раніше. Ці зміни стосуються всіх - і ФОП на загальній системі оподаткування, і платників єдиного податку.

 

Що передбачено для ФОП на загальній системі оподаткування?

З 1 січня 2021 року вони будуть сплачувати ЄСВ у розмірі, не меншому за мінімальний внесок  лише за ті місяці, за які ними був отриманий дохід.  Колись ця норма у нас вже була, тож фактично законодавець повертає її. Отже, для сплячих та збиткових ФОП на загальній системі оподаткування з наступного року буде скасовано обов’язкову сплату ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску.

Закон про ЄСВ дозволяє їм заплатити ЄСВ за такі місяці, якщо вони того самі бажають. Суми ЄСВ при цьому, якщо ми вирішуємо сплачувати,  мають бути не менше мінімального страхового внеску. Тобто це є у нас ст. 7 Закону про ЄСВ.

 

Зміни, які стосуються всіх приватних підприємців незалежно від обраної системи оподаткування

У частині 6 ст. 4 Закону про ЄСВ передбачено, що з 1 січня 2021 року ФОП, який не лише здійснює підприємницьку діяльність, а є найманим працівником, звільняється від сплати ЄСВ за себе за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за нього у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Хоча водночас у частині 6 ст. 4 Закону про ЄСВ також передбачено, що ФОП може (якщо хоче) сплатити за себе ЄСВ за такі місяці у розмірі, який є не менше мінімального. Тобто загалом зміни, передбачені в цій статті 4, досить позитивні. Адже вони вирішують трішки проблему, яка стосується подвійної оплати ЄСВ, коли ФОП платить за себе і ще за нього платить роботодавець.

Але на що потрібно тут звернути увагу? Скористатися такою пільгою можуть лише ті ФОПи, які працюють за основним місцем роботи, а не за сумісництвом. Адже вимога в частині сплати ЄСВ у розмірі не менше мінімального внеску поширюється на випадки виплати заробітної плати, коли виплачується заробітна плата працівником, який є основним працівником. Якщо він є зовнішнім сумісником, то вже плата на рівні мінімального внеску, для роботодавця таке не працює. Отже, коли у нас ФОП є сумісником, то роботодавець буде сплачувати ЄСВ, виходячи із фактичного розміру заробітку сумісника. І мінімальний ЄСВ не гарантований, якщо фактично заробіток менше мінімальної заробітної плати.

Отже, щодо ФОПів-сумісників зазначимо, що виходячи із поняття сумісництва йдеться виключно про тих ФОП, які мають не одне місце роботи, а щонайменше два, де вони влаштовані як наймані працівники.

Якщо ви вважали, що ваш ФОП, який працює на одному трудовому договорі, вже є сумісником, то таке твердження є вкрай помилковим. Тому радимо до січня 2021 року з’ясувати статус своїх ФОПів-працівників. І якщо вони ніде, крім вашого підприємства, не працюють, все ж таки розглянути питання про те, щоб надати їм статус працівників за основним місцем роботи. Що для цього треба? Визначення основного місця роботи міститься у Законі про ЄСВ. Одним із атрибутів є наявність у роботодавця трудової книжки. Тому, що ми робимо?

  • По-перше, перевіряємо наявність трудової книжки у роботодавця.
  • По-друге, дивимось на формулювання у наказі про прийом на роботу.
  • По-третє, аналізуємо як ми, як роботодавці, звітували щодо зарплати такого працівника у звіті про ЄСВ роботодавця. Чи є наявною відмітка про трудову книжку у таблиці 6 звіту за формую №Д4.

Отже, проблема подвійної сплати ЄСВ для таких осіб залишається незмінною в певних моментах. Зокрема, зверніть увагу, що Закон не передбачає варіант доплати до мінімального страхового внеску підприємцем. Так, ФОП що працює не за основним місцем роботи має самостійно сплачувати ЄСВ на рівні не нижче мінімального страхового внеску. А роботодавець, своєю чергою, сплачує ЄСВ, який нарахований із фактичної зарплати.

Отже, зважте, що обов’язково підприємець і роботодавець (якщо підприємець є найманим працівником) мають з’ясувати свої стосунки, чи є підприємець основним робітником за основним місцем роботи. Якщо так, все добре. Якщо ні, якщо сумісник або статус не підтверджений, і роботодавець сплачує і підприємець сплачує ЄСВ, як це власне є наразі.

***

Читайте також:

Джерело: 7eminar.com

Рубрика: «Дебет-Кредит»/Новини партнерів

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Новини партнерів»