Главная Все новости Финансы и банки НБУ и банковская система

НБУ сохранил учетную ставку на уровне 8,5%

Нацбанк принял решение об установлении с 22 октября 2021 г. размера учетной ставки на уровне 8,5% годовых

Правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 8,5% річних. Це узгоджується зі зниженням інфляції до цілі 5% наприкінці наступного року відповідно до базового сценарію оновленого макроекономічного прогнозу.   

Упродовж останніх місяців інфляція очікувано перебувала в діапазоні 10–11%, що є близьким до липневого прогнозу НБУ.

У вересні зростання споживчих цін прискорилося до 11% у річному вимірі. Інфляцію і далі підживлювала низка зовнішніх та внутрішніх чинників. Ціни на світових товарних ринках залишалися на високому рівні. Очікувано зберігався й сталий фундаментальний тиск. Вищі виробничі витрати бізнесу на оплату праці, сировину та енергію позначилися на динаміці споживчих цін. Інфляційні очікування також залишалися високими.

Водночас сприятлива ситуація на валютному ринку гальмувала зростання цін. Зокрема, завдяки цьому базова інфляція перебувала нижче липневої прогнозної траєкторії.

Інфляція знизиться до однознакового рівня наприкінці 2021 року, а за підсумками наступного – досягне цілі 5%.

Національний банк зберігає прогноз інфляції на рівні 9,6% у 2021 році. За оцінками Національного банку, пік зростання споживчих цін припадає саме на вересень-жовтень цього року. Надалі інфляційний тренд розвернеться. Інфляція сповільнюватиметься завдяки вичерпанню ефектів низької бази порівняння, збереженню сприятливої ситуації на валютному ринку та високим цьогорічним урожаям сільськогосподарських культур. Зростання споживчих цін також стримуватиметься дією попередніх кроків Національного банку з посилення монетарної політики – оптимізації її операційного дизайну, повного згортання антикризових монетарних заходів і підвищення облікової ставки.

Під впливом зазначених чинників інфляція сповільниться до 5% наприкінці 2022 року і надалі перебуватиме близько цілі. Стрімкішому зниженню інфляції завадять триваліше збереження цін на енергоносії на високих рівнях та сталий споживчий попит. Крім того, ураховуючи розтягнуті в часі ефекти цих проінфляційних чинників, сповільнення інфляції до цілі 5% потребуватиме від Національного банку жорсткіших монетарних умов упродовж 2022–2023 років, ніж передбачалося в липневому прогнозі.

Національний банк переглянув прогноз зростання реального ВВП на прогнозному горизонті з огляду на триваліший та суттєвіший вплив пандемії та наслідки від різкого підвищення цін на газ.

У першому півріччі 2021 року відновлення економіки було дещо слабшим, ніж очікувалося. Це зумовлювалося низкою чинників, зокрема впливом карантинних обмежень. Натомість високочастотні індикатори економічної активності свідчать про пожвавлення економіки в другому півріччі. Так, рекордний урожай ранніх зернових культур зумовив швидке зростання сільського господарства. Стійкий споживчий попит підтримав роздрібну торгівлю та пасажирообіг. Пожвавлення інвестиційної активності разом із сприятливою зовнішньою ціновою кон’юнктурою сприяли відновленню будівництва та промисловості. Однак, ураховуючи показники першого півріччя, високі ціни на енергоносії, а також поточне ускладнення епідемічної ситуації, Національний банк погіршив прогноз зростання економіки з 3,8% до 3,1% у 2021 році.

Несприятлива ситуація на ринку енергоносіїв разом із наслідками логістичних проблем у світі обмежуватимуть випуск української промисловості та стримуватимуть темпи відновлення економіки і в наступному році. З огляду на це, Національний банк переглянув прогноз зростання ВВП у 2022 році з 4% до 3,8%. У 2023 році економіка зросте на 4%.

Зростання економіки на прогнозному горизонті забезпечуватиметься передусім подальшим відновленням світової економіки та розширенням внутрішнього попиту, у тому числі інвестиційного. Також зберігатимуться доволі сприятливі умови торгівлі для українських експортерів. Позитивний вплив матиме й поступове поширення вакцинації, що дасть змогу уникнути локдаунів чи інших обмежень для економічної діяльності. Це, зокрема, допоможе повноцінно відновитися сектору послуг та сприятиме поступовому поверненню рівня участі населення в робочій силі до допандемічних рівнів.  

Завдяки рекордному врожаю та високим експортним цінам дефіцит поточного рахунку у 2021 році буде незначним, але надалі помірно розширюватиметься.

Дефіцит поточного рахунку у 2021 році становитиме близько 1% ВВП. У наступні роки від’ємне сальдо поступово зросте до 3–4% ВВП. Це зумовлюватиметься певним погіршенням умов торгівлі та підвищенням споживчого й інвестиційного попиту в міру відновлення економіки. Сформований дефіцит поточного рахунку буде повністю компенсований припливом капіталу в Україну – як боргового, так і у формі прямих іноземних інвестицій.

Основним припущенням, яке Правління Національного банку України бере до уваги, залишається продовження співпраці з МВФ.

Україна досягла угоди з МВФ на рівні персоналу (SLA). Це уможливило розгляд Радою директорів МВФ (SBA) першого перегляду програми stand-by, а також запиту про продовження програми.

Виконання діючої програми stand-by забезпечить надходження необхідного обсягу офіційного фінансування у 2021–2022 роках, кращі умови для зовнішніх запозичень, а також підтримає інтерес іноземних інвесторів до гривневих активів. Співпраця з МВФ сприятиме прискоренню економічного зростання, стабілізації інфляції на рівні цілі, й утриманню міжнародних резервів в обсязі 30–31 млрд дол. США в наступні роки.

Відповідно до базового сценарію, для повернення інфляції до цілі 5% облікова ставка утримуватиметься на рівні не нижче 8,5% щонайменше до ІІІ кварталу 2022 року, а не до ІІ кварталу, як очікувалося в липні.

Зниження облікової ставки протягом наступного року відбуватиметься більш поступово, ніж прогнозувалося. Очікується також, що її рівень на кінець 2022 року становитиме 7,5% порівняно з 6,5% у попередньому прогнозі.

Ключовими ризиками для економіки є значне посилення карантину в Україні та у світі, а також триваліший і суттєвіший, ніж передбачалося, інфляційний сплеск у світі.

Зростання захворюваності на тлі низького рівня вакцинації в Україні може загрожувати суворішим локдауном і суттєвішим уповільненням економічної активності. Водночас на відміну від карантину минулого року негативний вплив більше позначатиметься на пропозиції, ніж на попиті, що може зумовити посилення проінфляційного тиску.

Крім того, зросли ризики тривалішого, ніж закладено в базовий сценарій, цінового сплеску у світі, що тиснутиме на внутрішні ціни. Йдеться, зокрема, про тривале збереження високих цін на енергоносії, а також порушення ланцюгів постачання в умовах значного сукупного попиту. Ці чинники можуть призвести до глобальної стагфляції.

Актуальними лишаються й інші ризики проінфляційного характеру, зокрема різке погіршення умов торгівлі та відплив капіталу з країн із ринками, що розвиваються, а також ескалація військового конфлікту з Росією.

Відповідно Національний банк оцінює баланс ризиків для свого базового прогнозу інфляції та процентної ставки як зміщений вгору, особливо на середньостроковому горизонті.

У разі реалізації зазначених та інших проінфляційних ризиків Національний банк готовий підвищити облікову ставку, а також задіяти інші монетарні інструменти вже на грудневому засіданні Правління з питань монетарної політики.

Новий детальний макроекономічний прогноз буде опубліковано в Інфляційному звіті 28 жовтня 2021 року.

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала прийняттю Правлінням Національного банку України цього рішення, буде оприлюднено 01 листопада 2021 року. 

Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 09 грудня 2021 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.

***
Читайте також:

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Джерело
Нацiональний банк України
Рубрика:
Финансы и банки / НБУ и банковская система
Теги:
Банки

Обратите внимание: новостная лента «Дебет-Кредит» содержит не только редакционные материалы, но также статьи сторонних авторов, разъяснения сотрудников фискальной службы и т.п.

Данные материалы, а также комментарии к ним, отражают исключительно точку зрения их авторов и могут не совпадать с точкой зрения редакции.

Редакция не идентифицирует лица комментаторов, а не модерирует тексты комментариев и не несет ответственности за их содержание.

30 днiв передплати безкоштовно!

Комментарии: 0

Новости по теме

Консультации по теме