• Посилання скопійовано

У кредитний реєстр НБУ заженуть силоміць: що важливо знати українцю про нову базу даних

Після численних правок і складних дебатів, у закон про кредитний реєстр НБУ протягли антиконституційну норму. Про те, що важливо знати українцю про нову базу даних, поговоримо далі

У кредитний реєстр НБУ заженуть силоміць: що важливо знати українцю про нову базу даних

Уже з квітня 2018 року Нацбанк почне збирати колосальний масив інформації про позики українців. Супротивникам єдиного кредитного реєстру вдалося зробити багато, щоб привести правила його роботи до законних рамок. Однак у фінальній версії документа залишилося чимало скандальних норм, що грубо порушують конституційне законодавство. У підсумку, всупереч запевненням Нацбанку, інформація про кредити українців потрапить до реєстру без їх згоди, - пише "UBR.ua"

Йдеться про мільйони виданих кредитів на різні суми: їх загальний обсяг вже досяг 163,6 млрд грн, і левова частка - майже 115 млрд грн - це споживчі кредити. Лише 42 млрд грн доводиться на іпотеки людей.

Значна частина інформації про ці позики потрапить до єдиного реєстру і стане надбанням кредитних установ у режимі онлайн вже навесні цього року. Причому отримувати згоду позичальників на злив інформації у загальну базу банки не будуть. Їм достатньо лише розмістити безлике оголошення на своєму веб-сайті.

 

Конституцією тут не пахне

На своїй офіційній веб-сторінці Нацбанк гордо заявив, що дані в кредитний реєстр не будуть збиратися без згоди позичальника. Забувши при цьому згадати про два невеликих нюанси. По-перше, питати згоди позичальників на злив інформації до реєстру банки повинні тільки по знову укладеними договорами. Для всіх діючих кредитів і непогашених боргів такої вимоги немає.

Навпаки, у прикінцевих положеннях до проголосованого вчора законопроекту чітко говориться, що банки повинні передати НБУ інформацію за всі борги українців заднім числом й без згоди позичальника.

"Ця норма суперечить конституції і дії закону в часі, оскільки встановлює додаткові зобов'язання заднім числом. Це грубе порушення норм як українського, так і міжнародного законодавства", - запевнив UBR.ua старший партнер адвокатської компанії "Кравець і партнери" Ростислав Кравець.

За його словами, боротися з цим потрібно у Конституційному суді. Останній повинен визнати, що дана норма суперечить головному закону країни. Після чого можна буде вимагати від НБУ видалити внесену в порушення основного закону інформацію з реєстру. Щоправда, зізнається він, зараз зробити це буде непросто.

"Конституційний суд в Україні зараз, на жаль, носить формальний характер. І не приймає рішень, що стосуються захисту прав громадян, а лише затягує процедури - за два роки КС прийняв тільки одне рішення. Отже, швидко скасувати дискримінаційну норму не вийде. Але рано чи пізно це питання, звичайно, буде врегульовано. За умови, що хтось візьметься захищати свої права", - додав Кравець.

 

У кредиті відмовлять

Другий нюанс стосується вимоги отримувати згоду позичальника на передачу інформації до реєстру. Формально, банк повинен заручитися відповідним підписом клієнта при укладенні кредитного договору. Проблема в тому, що останньому не залишають жодного вибору. Не хочеш передавати інформацію до реєстру НБУ - не отримаєш кредит. Так, на думку Нацбанку, виглядає добровільна передача інформації.

"Відсутність згоди боржника-фізособи є наслідком відмови банку в укладенні договору і здійсненні кредитної операції", - говорить закон.

Крім цього, ця норма порушує норми антимонопольного законодавства, оскільки ставить кредитний реєстр НБУ у привілейоване становище перед іншими учасниками ринку, говорить керуючий партнер ЮФ "Можаєв і партнери" Михайло Можаєв.

Адже приватні кредитні бюро, чия діяльність регламентується окремим законом, не можуть отримувати інформацію про позики українців без їх на те згоди.

 

Нацбанку зв'язали руки

І все ж, фінальна версія закону про кредитний реєстр сильно просунулася у частині захисту прав позичальників. Головна зміна стосується порогової суми заборгованості, після якої інформація буде спрямовуватися до реєстру. Якщо у перших двох версіях документа банки повинні були зливати дані про всі без винятку кредити, то у проголосованій Верховною Радою таке зобов'язання встановлено тільки для позик, заборгованість за якими перевищує 100 мінімальних зарплат. На сьогодні це 372,3 тис. грн.

Також у тексті закону з'явився вичерпний перелік даних, які банки повинні відправляти до реєстру. Перш, проект регламентував тільки інформацію, яку НБУ може надавати банкам. У результаті, фінустанови нададуть до реєстру такі дані про приватних позичальників:

1) Ідентифікаційні дані: ПІБ, серія і номер паспорта, ідентифікаційний код і дата народження;

2) Інформацію по кредиту: номер і дата договору, сума кредиту за угодою, фактичний розмір заборгованості, сума і термін прострочення, кінцева дата погашення позики;

3) Дані щодо застави: вид застави, дата укладення договору, поручительство;

4) Інформацію про приналежність позичальника до пов'язаних осіб.

 

Подивитися і виправити

Прописали у фінальній версії закону й порядок доступу до інформації в реєстрі для самих позичальників, а також вказали правила подачі скарг і внесення змін у дані. Будь-який українець зможе безкоштовно отримати відомості про себе з бази даних НБУ. У відповідь на запит (форма і порядок його подачі ще потрібно розробити) регулятор повинен у термін до 5 робочих днів надати заявнику інформацію з реєстру або повідомити про її відсутність.

Якщо позичальник хоче оскаржити дані про себе, він повинен подати ще одну заяву. Нацбанк, отримавши такий папір повинен поставити позначку "перевіряється" на ділі позичальника і у термін  5 днів відправити запит у банк або Фонд гарантування вкладів фізосіб, які надали некоректну інформацію.

Останній у термін до 15 днів повинен дати вмотивовану відповідь регулятору, підтвердивши або спростувавши сумніви заявника. Водночас, центробанк повинен внести зміни до реєстру або повідомити позичальника про відмову. У іншому випадку НБУ зобов'язаний відправити заявникові копію відповіді з банку - чому той вважає, що претензії боржника не спроможні. Примітно, що неотримання відповіді з банку у установлений строк означатиме, що позичальник прав, а в реєстр внесуть правки, яких він домагався.

На всю цю процедуру регулятору виділено 21 робочий день.

Але навіть у разі відмови у людини залишається право власними руками внести до своєї справи коментар довжиною до 100 слів, пояснивши, чому він не згоден з даними в реєстрі. Наприклад, повідомити, що прострочення було допущено через закордонне відрядження або через хворобу.

Важливо також зазначити, що інформація про борги українців у фінальній версії законопроекту не може зберігатися вічно. НБУ зобов'язаний видалити у 30-денний термін дані по кредитах, які були повністю погашені.

***

Читайте також: Нацбанк про створення та ведення Кредитного реєстру

Джерело: UBR

Рубрика: Фінанси і банки/Банки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Банки»