• Посилання скопійовано

Інвойс є документом для валютного контролю, але не первинним для ДПІ

НБУ звертає увагу на перелік документів, які повинен вимагати банк для здійснення валютного контролю і відліку строку розрахунків за експортною операцією

Інвойс є документом для валютного контролю, але не первинним для ДПІ

Департамент  методології НБУ у листі від 07.07.2015 р. № 22-01012/46746 звертає увагу на перелік документів, які повинен вимагати банк для здійснення валютного контролю і відліку строку розрахунків за  експортною операцією. Зокрема, йдеться про валютний контроль за операціями з експорту резидентами послуг нерезидентам через мережу Інтернет, а саме:

·  біржі фрілансу (програмісти, дизайнери, копірайтери, перекладачі), 

·  прямі продажі (програмісти, дизайнери, копірайтери, перекладачі), 

·  магазини аплікацій (програмісти), 

·  стоки (фотографи, ілюстратори, оператори), 

·  торгівельні майданчики (майстри, посередники з продажу товарів Made In Ukraine), 

·  рекламні посередники (власники сайтів, блогери), тощо.

При цьому, виникають питання щодо:

1) переліку документів, які потрібні банкам для здійснення валютного контролю за вказаними операціями

2) необхідності їх перекладу на українську мову та засвідчення копій цих документів.

Щодо першого питання, то НБУ вказує на відсутність встановлення вичерпного переліку документів, що підтверджують виконання резидентом перед нерезидентом своїх зобов’язань. Наприклад, акт виконаних робіт (наданих послуг, переданих прав інтелектуальної власності) може бути лише одним із таких документів.

При цьому, НБУ не виключає, якщо згідно з умовами експортного договору документом, який засвідчує надання резидентом послуг (виконання робіт) нерезиденту, є, наприклад, «інвойс» (рахунок-фактура) або інший документ, що засвідчує такі факти виконання зобов’язань за ЗЕД-контрактом, то саме цей документ й має вимагатися банком.

Водночас виникає питання й щодо податкового обліку. Адже податкові органи під час перевірок будуть вимагати документи, які складені відповідно до вимог чинного законодавства. А це, насамперед, Закон про бухоблік, ЦКУ, ГКУ. Особливо,в теперішній час, коли податковий облік залежить від бухгалтерського (згідно з ПКУ, починаючи  з діяльності за підсумками 2015 року).

Отже, на нашу думку, якщо все ж доведеться складати інвойс, то він має містити як мінімум вимоги, встановлені для первинного документу (ст. 9 Закону про бухоблік). Допускаємо можливість передбачати безпосередньо у договорі будь-який інший документ, який підтверджуватиме прийняття виконання зобов’язань за ЗЕД-контрактом із відповідними вимогами до змісту такого документу. 

Такому лояльному підходу НБУ до переліку документів, підтверджуючих експорт послуг, робіт, варто радіти. Проте, від договору та передбачених ним документів, що підтверджують виконання сторонами зобов’язань, в цілях податкового обліку відмовлятись ще зарано

Щодо другого запитання, то НБУ наполягає на самостійності встановлення банками необхідності перекладу документів, складених нерезидентами. Лише наголосив, що для копій документів, що подаються резидентом до банку, достатнім є засвідчення власноручним підписом резидента (уповноваженої ним особи) та відбитком його печатки (за наявності).

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Фінанси і банки/Валюта і цінні папери

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Валюта і цінні папери»