Главная Все новости Финансы и банки Личные финансы

Доработали: в Раду подан новый вариант закона о реструктуризации валютных кредитов физлиц

Что предлагает изменить в проекте закона финкомитет парламента, и как эти нововведения оценивают банкиры и юристы

Минулого тижня Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності ВР зареєстрував новий законопроект про реструктуризацію валютних іпотечних кредитів фізосіб. У документі пропонується уточнити десять основних аспектів законодавчого регулювання цього питання, серед яких ‒ норми житлоплощі на одну людину, характеристики поняття «єдине житло», гарантована можливість позичальника бути звільненим від боргових зобов'язань перед банком при поверненні йому заставного майна (житла) і т.д.

Комітет, таким чином, виконав доручення Верховної Ради, яка 12 квітня прийняла постанову №1076-VIII «Про направлення на повторне перше читання проекту закону №4004 про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, отриманими на купівлю єдиного житла (іпотечні кредити) і проекту закону №4004-1 про реструктуризацію зобов'язань громадян України за споживчими кредитами в іноземній валюті».

У квітні 276 депутатів проголосували за те, щоб повернути обидва документи на доопрацювання. У комітеті було проведено кілька засідань робочої групи. Головна мета нового документа ‒ знайти такий варіант законопроекту, який отримає підтримку в сесійній залі, буде гарантовано підписаний президентом і, найголовніше, виконаний на практиці, заявив глава комітету Сергій Рибалка. «Протягом останнього місяця ми намагалися знайти компроміс із банками, зокрема, нам вдалося знайти порозуміння стосовно частини наших пропозицій», ‒ повідомив він на засіданні комітету.

Деякі банкіри стверджують, що адекватний закон, який регулює дану сферу, слід було прийняти вже давно, але вони самостійно вже реалізовують безліч програм для підтримки валютних позичальників. «Закон дуже важливий не тільки для валютних позичальників, що опинилися у важкій ситуації, але і для банків, які мають у своїх портфелях значні обсяги проблемних іпотечних кредитів. Безумовно, питання дуже затягнуте. Кілька разів були спроби прийняття популістських законів, що регламентують, наприклад, можливість конвертації валютних кредитів за історичним курсом, що могло привести до величезних збитків банківської системи в цілому», ‒ упевнений Вадим Березовик, голова правління банку «Вектор».

Дещо іншу точку зору висловлює Андрій Приходько, аналітик UniCredit Bank. Він вважає, що банки і так ідуть назустріч іпотечним позичальникам, пропонуючи різні варіанти реструктуризації. А та схема реструктуризації, яка була запропонована в законопроекті, не нова і вже «обкатувалася» на ринку. Крім неї, банки активно пропонували конвертацію валютних кредитів у гривневі. «Гострої необхідності в прийнятті цього закону не було. Банки зараз самі зацікавлені співпрацювати з позичальниками і пропонувати оптимальні варіанти», ‒ стверджує Приходько.

Згідно з оцінками юристів, які на прохання Forbes проаналізували новий варіант законопроекту, в ньому чіткіше прописані процедура реструктуризації, права позичальників, право певних груп населення на списання (прощення) частини або всієї заборгованості, умови кредитного договору після проведення реструктуризації.

«Вкладники отримали можливість проведення реструктуризації заборгованості в гривню за ставкою не вище за ту, що діяла на момент складання кредитного договору (тобто за доларовою ставкою), за умови списання банком частини або всієї заборгованості, штрафів і пені (але не відсотків), нарахованих після 1 жовтня 2013 року. Але тільки після того, як позичальник протягом 60 днів буде справно виконувати свої обов'язки за реструктурованим договором», ‒ розповів Андрій Павлишин, адвокат ЮК «Де-юре».

На його думку, норму про 60-денний період виконання зобов'язань справедливо включено в проект для підтвердження платоспроможності позичальника і його прагнення до погашення заборгованості за кредитом.

Втім, експерти вважають, що документ все ще потребує доопрацювання. За словами Віктора Мороза, керуючого партнера АО Suprema Lex, істотний недолік законопроекту ‒ в тому, що валютний курс, за яким буде здійснюватися реструктуризація, передбачається визначати на дату проведення реструктуризації, а не на дату видачі кредиту. А це нівелює основний ефект реструктуризації валютного кредиту шляхом його переведення в гривню. Адже отриманий при курсі 5 гривень за $1 кредит позичальникові доведеться виплачувати за курсом, який, як мінімум, в 5-6 разів вищий ‒ при тому, що аналогічної зміни доходу позичальника, швидше за все, не відбулося.

«Також слід виключити обмеження терміну на подачу заяви про реструктуризацію або хоча б істотно його збільшити, оскільки за три місяці від дати набуття законом чинності багато позичальників можуть просто не встигнути подати заяви про реструктуризацію. Особливо враховуючи, що перелік документів, які повинні бути подані разом із заявою про реструктуризацію, Нацбанком ще не розроблений і банками не затверджений, що, безумовно, викличе певну плутанину і відмову банків у реструктуризації, яка базуватиметься на цілком формальних підставах», ‒ упевнений юрист.

Дія закону поширюється тільки на громадян України. Іноземці та особи без громадянства, біженці залишилися без захисту за даним проектом закону. А таких кредитів на практиці було досить багато, вказують експерти юридичної практики.

Чимало запитань викликає і визначення єдиного житла, кредити на придбання якого підлягають реструктуризації відповідно до проекту. Критерій «єдиності» прив'язаний до факту прописки в такому житлі позичальника або членів його сім'ї. Таким чином, закон не буде поширюватися на інвесторів недобудов і на позичальників, які були зареєстровані у своїх батьків.

За словами Андрія Павлишина, скривдженими законом і державою через недоліки в законодавчій техніці залишаться і громадяни, які отримали у спадок житлове приміщення або його частину в будь-якій точці України. Наприклад, 1/6 частина квартири в Жмеринці, придбана у спадок, позбавить київські родини права на реструктуризацію.

Але для позичальників, що користуються послугами юристів, лазівку залишили. Якщо позичальник «подарує» третім особам все своє житлове нерухоме майно на момент звернення до банку з проханням про реструктуризацію, то буде вважатися, що кредитувалося придбання єдиного житла.

За словами Вадима Березовика, поширення норми закону на позичальників, чиї кредити в результаті банкрутства банків потрапили під юрисдикцію Фонду гарантування вкладів, є необхідним моментом для покращення якості кредитних портфелів у тому числі й банків. Адже, якщо позичальник має проблемний кредит у Фонді, всі інші банки навіть працюючі кредити такого позичальника повинні класифікувати негативно ‒ і банк змушений формувати під них істотні суми резервів.

«Разом з тим, критикуючи проект закону, варто враховувати комплексність і неабияку складність проблеми прострочених і безнадійних іпотечних кредитів, численність категорій позичальників, які потребують державного захисту, і множинність життєвих ситуацій, які повинні бути врегульовані законом», ‒ зазначає Андрій Павлишин.

Він очікує, що як у проект закону, так і в сам закон після його прийняття на підставі звернень банків, громадськості та юристів буде внесено зміни.

Разом з тим, експерти оцінюють імовірність того, що закон приймуть саме в такому вигляді, як невисоку. За словами Павлишина, по-перше, дуже багато пільг надано соціально вразливим категоріям громадян і АТОшникам ‒ аж до повного списання боргу деяким категоріям позичальників. Банківське лобі буде проти таких великих фінансових втрат.

По-друге, документ не охоплює всього кола правовідносин, які потрібно врегулювати. «У проблеми прострочених кредитів граней більше, ніж у добре обробленого алмаза, а проект закону сприймає її, як китайську підробку», ‒ каже Павлишин.

Втім, Віктор Мороз упевнений, що, оскільки законопроект було повторно направлений на розгляд парламенту, в сесійній залі його, швидше за все, «продавлять». «У парламенті дуже добре представлені політичні сили, в інтересах яких ‒ зняти мораторій на звернення стягнення на іпотечне майно», ‒ резюмує експерт.

Джерело
Forbes.ua
Рубрика:
Финансы и банки / Личные финансы
Теги:
Кредиты , Финансы

Обратите внимание: новостная лента «Дебет-Кредит» содержит не только редакционные материалы, но также статьи сторонних авторов, разъяснения сотрудников фискальной службы и т.п.

Данные материалы, а также комментарии к ним, отражают исключительно точку зрения их авторов и могут не совпадать с точкой зрения редакции.

Редакция не идентифицирует лица комментаторов, а не модерирует тексты комментариев и не несет ответственности за их содержание.

Комментарии: 1

Новости по теме

Консультации по теме

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?