Коригуємо дохід для нарахування середньої зарплати у 2018 році

Перше, про що слід пам’ятати, це спеціальне правило, встановлене п. 10 Порядку №100. Сам цей Порядок визначає, як розрахувати середню зарплату, за якою оплачуватиметься кожен день відпустки. А п. 10 цього Порядку – як вплине на розрахунок середньої зарплати (а отже, і на всю суму відпускних) підвищення окладів у розрахунковому періоді (тобто до надання відпустки) або під час самої відпустки.

У разі такого підвищення роботодавець має розрахувати його коефіцієнт. Коефіцієнт підвищення визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), встановленого працівнику після підвищення, на тарифну ставку (посадовий оклад), що була встановлена до підвищення.

Коефіцієнт підвищення слід застосовувати у випадках підвищення на підприємстві тарифних ставок і посадових окладів відповідно до актів законодавства чи колективного договору, як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток.

Покажемо, як ця норма застосовується на практиці.

Виплати, які слід коригувати на коефіцієнт підвищення.

У п. 10 Порядку зазначається, що коригуються «заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати». Інші виплати це:

• доплати і надбавки (в.т.ч за ранг);
• суми індексації;
• виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, вимушеного прогулу тощо);
• допомогу по тимасовій непрацездатності ;
• виробничі премії, які мають постіний характер.
• доплата до рівня МЗП. Так, доплату до МЗП враховуємо при обчисленні середньої зарплати, і, відповідно, застосовуємо й коефіцієнт підвищення до такої доплати.

Зверніть увагу! Якщо підприємство не підвищувало окладів, а тільки робить доплату до мінімальної зарплати, то коригувати нарахований дохід для нарахування відпускних не потрібно!

Але це – виплати, які збільшуються на коефіцієнт підвищення у розрахунковому періоді. Якщо підвищення відбулося під час відпустки, то збільшувати (коригувати) на такий коефіцієнт доведеться самі відпускні – починаючи з дня підвищення окладу.

Приклад 1. Працівник йде у відпустку з 2 лютого 2018 року на 10 днів. Розрахунковий період для розрахунку середньої зарплати: лютий 2017 р.– січень 2018 р. На підприємстві підвищення зарплати проводили у січні 2018 року на 15%. Оклад працівника з лютого 2017 року по грудень 2017 року становив 5000,00  грн. Після січневого підвищення в 2018 році – 5750,00 грн. 

Розрахунок відпускних потрібно провести так:

1) Розраховуємо заробіток працівника за 12 місяців розрахункового періоду.

Коефіцієнт підвищення 1,15, цифри доходу, з якого обраховується середня зарплата, та які збільшуються на цей коефіцієнт, умовні.

Памятайте: за п. 10 Порядку №100 коригуванню на такий коефіцієнт підлягають усі суми доходів, з яких розраховуються відпускні (а не лише зарплата за окладом).

5000 * 11 міс. * 1,15 + 5750,00 = 69000,00 грн.

2) Визначаємо кількість календарних днів, на яку потрібно поділити отриманий фактичний заробіток працівниці:

353 к. д. = 365 к. д. - 12 святкових і неробочих днів;

3) Розраховуємо середньоденну заробітну плату: 195,47 грн = 69000,00 грн : 353 к. д.;

4) Сума нарахованої виплати за дні щорічної відпустки становить: 1954,70 грн = 195,47 грн х 10 к. д.

Приклад 2. Працівник йде у відпустку з 2 лютого 2018 року на 10 днів. На підприємстві підвищення зарплати проводили у січні 2018 року на 60%. Оклад працівника з лютого по грудень 2016 року становив 7000 грн. Після січневого – 11200,00 грн.

Фактично, коефіцієнт підвищення має становити 1,6. Але п. 10 Порядку №100 дозволяє госпрозрахунковим підприємствам встановлювати коефіцієнт з урахуваннях їх фінансових можливостей. Тому, після проведення аналізу своїх можливостей, підприємство вирішило встановити розмір коефіцієнта коригування на рівні 1,3.

Розрахунок відпусткових потрібно провести так:

1) Розраховуємо заробіток працівника за 12 місяців розрахункового періоду.

7000 * 11 міс. * 1,3 + 11200,00 = 111300,00 грн.

2) Визначаємо кількість календарних днів, на яку потрібно поділити отриманий фактичний заробіток працівниці:

353 к. д. = 365 к. д. - 12 святкових і неробочих днів;

3) Розраховуємо середньоденну заробітну плату: 315,30 грн = 111300,00: 353 к. д.;

4) Сума нарахованої виплати за дні щорічної відпустки становить: 3153 грн = 315,30 грн х 10 к. д.

Якщо підвищення відбувалося декілька разів

У Порядку №100 не прописано, як проводити коригування при неодноразовому підвищенні окладів. Але порядок проведення коригування у такому випадку розглянули фахівці Мінпраці у своєму листі від 05.12.2005 р. № 06-4/165.

Отже, якщо посадові оклади були підвищені неодноразово,  коефіцієнт коригування теж визначається шляхом ділення окладу, який встановлено працівникові після підвищення, на оклад, який був у працівника до підвищення. Але в такому випадку коефіцієнтів коригування буде кілька. 

Приклад 3. Працівник йде у відпустку з 2 лютого 2018 року на 10 днів. На підприємстві підвищення зарплати проводили у вересні 2017 року на 30% та у січні 2018 року на 15%. Оклад працівника з лютого 2017 року по вересень 2017 року становив 5000 грн. Після вересневого підвищення – 6500,00 грн, а після січневого – 7475 грн. 

Розрахунок відпусткових потрібно провести так:

1) Розраховуємо заробіток працівника за 12 місяців розрахункового періоду.

а) За  лютий - серпень 2017 р. застосовуємо два коефіцієнти коригування 1,30 та 1,15:

• 5000 грн х 7 міс.  х 1,3 х 1,15 = 52325,00  грн; 

б) За  вересень - грудень 2017 р. застосовуємо один коефіцієнт коригування 1,15:

• 6500  грн х 4 міс. х 1,15 = 29900 грн; 

в) Загальна сума: 52325,00  грн +29900+ 7475грн =89700,00 грн. 

2) Визначаємо кількість календарних днів, на яку потрібно поділити отриманий фактичний заробіток працівниці: 353 к. д. = 365 к. д. - 12 святкових і неробочих днів;

3) Розраховуємо середньоденну заробітну плату: 254.11 грн = 89700,00 грн : 353 к. д.;

4) Сума нарахованої виплати за дні щорічної відпустки становить: 2541,1 грн = 254.11 грн х 10 к. д.

Якщо працівник вже перебуває у відпустці

Приклад 4.  Працівник пішов у відпустку з 20 грудня 2017 року на 14 днів. Відпустка тривала з 20.12.2017 р. по 04.01.2018 р. (25 грудня та 1 січня є святковими днямим, що  не включається до відпустки і не оплачується). На підприємстві підвищення зарплати проводили з 1 січня 2018 року на 15%. 

Оскільки в періоді збереження середнього заробітку (відпустки) оклади працівників було збільшено, то середній заробіток за 3 дні січня треба перерахувати із коефіцієнтом 1,15. 

Наприклад, він становив 500 грн на день. Працівнику було нараховано за 3 дні в січні 2018 р. 1500 грн. А потрібно нарахувати 500 грн х 3 к.дн. х 1,15 =1725 грн. Тож, працівнику слід донарахувати відпускних 1725 грн – 1500 грн =225 грн.  

Зробити таке донарахування бухгалтер має з дати збільшення окладів. Оскільки таке донарахування здійснюється вже після початку відпустки і не в порушення законодавства, а на його виконання, відповідальність за виплату такої доплати під час або після закінчення відпустки роботодавцю не загрожує.  

Коли коригувати не потрібно

Незважаючи на наявність прямої норми в Порядку №100, саме її формулювання залишає питання -  в яких випадках потрібно застосовувати коефіцієнт збільшення? І чи є випадки, коли робити це не треба?

З огляду на це, Мінсоцполітики видало цілу низку листів, присвячених цій проблемі.

Отже, коригування не відбувається в таких випадках (п. 10 Порядку № 100):

1) якщо зміна тарифної ставки (посадового окладу) працівника пов’язана з присвоєнням вищого розряду,  переведенням на іншу вище оплачувану роботу тощо (абзац третій);

2) якщо зарплата була збільшена не за рахунок підвищення посадового окладу чи тарифної ставки, а за рахунок зростання розмірів інших видів виплат, наприклад, надбавки, доплати, премії.

У листі Мінсоцполітки від 03.08.2005 р. №18-441-1 говорилося про те, що коригування слід проводити лише, якщо оклади підвищувалися для «всіх або більшості працівників».

Але, зверніть увагу: п. 10 Порядку № 100 не містить такого виключення, тож, чи застосовувати цю рекомендацію, вирішувати вам.  

Крім цього, для госпрозрахункових підприємств передбачено можливість «враховувати свої фінансові можливості», на відміну від бюджетників, які мають застосовувати КП в будь-якому випадку: «на госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей». Чи може керівник госпрозрахункового підприємства прийняти рішення про те, що коригування зарплати не провадиться, тому що фінансових можливостей немає?

Мінсоцполітики у листі від 24.10.2008 р. №696/13/84-08 зазначає, що п. 10 Порядку № 100 «передбачає можливість госпрозрахункового підприємства у випадку скрутного фінансового стану дещо зменшити коефіцієнт коригування, але не позбавляє ці підприємства від коригування».

Також звертаємо увагу на те, що коригування відбувається у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів «відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах)». Якщо розуміти ці слова буквально, то можна зробити висновок: коли оклади чи тарифні ставки підвищуються відповідно до наказу керівника тощо (зокрема, у випадках, коли на підприємстві немає колективного договору), це не призводить до необхідності застосовувати коефіцієнт підвищення. Схожої думки дотримується і Мінсоцполітики у листі від 04.04.2006 р. №260/13/84-06.

Відповідальність за непроведення коригування

Норми та гарантії зазначені у ст. 12 Закону про оплату праці, у КЗпП, у інших нормативних актах з питань оплати праці та є мінімальними державними гарантіями. Тому, за невиплату працівнику відпускних у тому розмірі, в якому він має право за законом,  виникає відповідальність відповідно до ст. 265 КЗпП.

За недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці передбачена відповідальність у вигляді штрафу у 10-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення за кожного працівника щодо якого скоєно порушення (у 2018 р. – 37230 грн.)