• Посилання скопійовано

Середньоденна чи середньогодинна зарплата під час відрядження: роз’яснення від Мінекономіки

Мінекономіки розповіло, як рахувати середню зарплату для оплати часу перебування працівника у відрядженні. Оскільки оплачується таким чином саме відпрацьований час, то яку застосовувати – середньоденну чи середньогодинну?

Середньоденна чи середньогодинна зарплата під час відрядження: роз’яснення від Мінекономіки

Коментар до листа Мінекономіки від 13.07.2021 р. №4711-06/36275-07

У своєму листі фахівці Мінекономіки нагадують про норми ст. 121 КЗпП. За нею оплата праці за виконану роботу відряджених осіб здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим від середнього заробітку.

Отже, для оплати відрядження існує певний мінімальний розмір зарплати. Це середня зарплата, менше якої працівник не може отримати оплату за відпрацьований час протягом відрядження. Але цілком може бути, що оклад (місячна тарифна ставка) працівника вищі за середньомісячну зарплату. Тож оплату треба проводити за найвищим із цих двох показників. Для цього треба знати їх обидва.

Тому фахівці Мінекономіки наголошують, що необхідно:

  1. здійснити розрахунок денної заробітної плати та середньоденної заробітної плати,
  2. порівняти їх значення,
  3. після цього нараховувати зарплату за час відрядження, виходячи з більшого значення.

 

Що входить до розрахунку середньої зарплати?

Для визначення денного заробітку враховуються всі елементи заробітної плати, які працівник отримує згідно з умовами трудового, колективного договору в місяці, в якому його направляють у відрядження: оклад, доплати, надбавки, премії, індексація тощо. 

Проте є виплати, які до такого розрахунку не входять. Наведемо їх для наочності у таблиці. 

Таблиця

Які виплати враховуємо під час розрахунку середньої зарплати для оплати відрядження?

 

Виплати, що включаються до середнього заробітку для розрахунку середньої зарплати Виплати, які не враховуються при обчисленні середньої зарплати

1) Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
2) Додаткова заробітна платаце винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість та особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
3) Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Зверніть увагу!  Премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більш  тривалий  період, при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих  робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та  інші  виплати  нараховані.
Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати.

1) Виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачуються працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками).
2) Одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).
3) Компенсаційні виплати на відрядження та переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових).
4) Премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності).
5) Грошові та речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо.
6) Пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати.
7) Літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором.
8) Вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування.
9) Дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку.
10) Виплати, пов'язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо.
11) Вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування.
12) Заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством).
13) Суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
14) Доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу та вкладами членів трудового колективу в майно підприємства.
15) Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.
16) Заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму.
17) Винагороди державним виконавцям.
Зверніть увагу!  При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час,  протягом якого  зберігається  середній  заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної та додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

 

Як проводиться розрахунок середньої зарплати за Порядком №100?

Розрахунок середньоденної заробітної плати, яка зберігається за працівником у разі службового відрядження, здійснюється відповідно до норм Порядку №100.

Пунктом 2 Порядку визначено, що у всіх випадках збереження середньої заробітної плати (крім оплати часу відпусток та виплати компенсації за невикористані відпустки) середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що нарахування виплат, які обчислюються зі середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин) за цей період.

 

Приклад 1. Нараховуємо середню зарплату за дні відрядження 

Працівника спрямовано у відрядження з 02.08.2021 р. по 05.08.2021 р. Його посадовий оклад становить 10000 грн (умовно вважатимемо, що по стільки ж працівнику було нараховано зарплати у попередніх двох місяцях, тобто у червні та липні).

Середній заробіток відрядженого за 4 дні відрядження: (10000 + 10000) : (20 р. д. + 22 р. д.) х 4 р. д. = 1904,76 грн.

Оплата праці за 4 дні відрядження за оплатою праці за трудовим договором відрядженого: 10000 грн : 21 р. д. х 4 р. д. = 1904,76 грн.

Оскільки оплата праці за дні відрядження за окладом не перевищує розраховану за середнім заробітком, то оплату праці за дні відрядження буде нараховано саме за середнім заробітком.

 

А як же мінімальна зарплата?

Звісно, що відряджений працівник теж має право на всі державні гарантії, встановлені для всіх працівників. Зокрема, і на оплату праці, не нижчу за мінімальний розмір зарплати, встановлений Законом про Держбюджет на певний рік. 

Свого часу фахівці Мінсоцполітики у листі від 25.05.2017 р. №1545/0/101-17/28 зауважували: якщо працівникові за час службового відрядження виплачується заробітна плата згідно зі ст. 121 КЗпП, то нарахована заробітна плата працівника за місяць не може бути нижчою від розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому доплата до розміру мінімальної заробітної плати є обов'язковою виплатою, яка здійснюється згідно зі законодавством і належить до додаткової заробітної плати. Проте зверніть увагу, що випадків збереження середньої зарплати ця гарантія не стосується! І взагалі така доплата рахується не окремо за період відрядження, а цілком за місяць. 

Правила застосування мінімальної оплати праці у 2021 році ми докладно (на прикладах) розглядали тут.

Тож давайте подивимося, як їх дотримуватися у Прикладі 1, коли у серпні є оплачене з середнього заробітку відрядження. В цьому випадку період відрядження виключається з періоду, за який надається державна гарантія у вигляді фіксованого розміру мінімальної зарплати. А сама така гарантія застосовується пропорційно. Рахуватиметься пропорція так:

  • нарахована зарплата виходячи з окладу: 10000 : 21 р.д. х 17 р.д. = 8095,24 грн.
  • мінімальна зарплата пропорційно часу, оплаченому за окладом: 6000 : 21 р.д. х 17 р.д. = 4857,14 грн. 

Оскільки другий показник менший, то жодних доплат робити не треба. А ось якщо б зарплата за окладом становила, наприклад, 4000 грн, то роботодавцю довелося б нараховувати доплату в сумі різниці: 4857,14 – 4000 = 857,00. 

Крім того, не слід забувати і випадок, коли сама середня зарплата рахується, виходячи з мінімального розміру заробітної плати.

Це випадок, коли одночасно виконуються дві умови: 

  1. у розрахунковому періоді працівник не відпрацював жодного дня і доходів, з яких порахувати середню зарплату, не має;
  2. оклад (місячна тарифна ставка) працівника менша за мінімальний розмір зарплати, встановлений державою. 

В такому випадку, як зазначено у п. 4 Порядку №100, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної  плати  на  час  розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов  укладеного  трудового  договору.

Докладно все це на прикладах та з роз’ясненнями Мінекономіки ми наводили тут.

 

У яких випадках застосовують середньогодинну зарплату?

У коментованому листі фахівці Мінекономіки зауважують, що середня заробітна плата, як правило, нараховується виходячи зі середньоденної заробітної плати.

Середньогодинний заробіток обчислюється у випадках, коли згідно зі законодавством необхідно здійснити працівнику оплату за середнім заробітком лише декількох годин (наприклад, якщо працівника було викликано до суду, направлено на медобстеження тощо).

 Аналогічне роз’яснення було наведено і у листі Мінсоцполітики від 06.10.2017 р. №19671/0/2-17/28:

  • за час перебування працівника на курсах підвищення кваліфікації, у відрядженні, за дні здавання крові та (або) її компонентів тощо оплату проводять з урахуванням середньоденного заробітку; 
  • у випадках відсутності працівника на роботі згідно зі законодавством упродовж кількох годин (наприклад, унаслідок виклику до суду), за ці години за ним зберігається середньогодинний заробіток, а за відпрацьовані години оплата праці здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим договором.

Отже, для відрядження, як правило, середньогодинна оплата не застосовується. Виняток – якщо працівник перебуває у відрядженні не цілий робочий день, і ще встигає попрацювати на робочому місці. В такому випадку він отримує оплату за відрядження зі застосуванням середньогодинної зарплати (відбувається порівняння середньогодинної зарплати і годинної, порахованої за звичайними правилами), а відпрацьовані на робочому місці години оплачуються за звичайними правилами, встановленими трудовим договором. 

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Автор: Русанова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Оплата праці

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Оплата праці»