Роботодавці часто ставлять таке запитання: якщо працівник не виконав норму робочого часу і мінімальна зарплата йому нараховується пропорційно відпрацьованому часу (відповідно до ст. 3-1 Закону про оплату праці), яку мінімальну зарплату треба використовувати – місячну чи погодинну?
І це слушне запитання, адже облік відпрацьованого часу ведеться, та й норма робочого часу встановлюється в годинах. То який же із зазначених вище показників треба в цій ситуації використовувати, наприклад, у грудні: 6500 грн чи 39,12 грн?
Для відповіді на це запитання слід пояснити, що таке погодинна оплата праці і чим цей шлях оплати праці настільки відрізняється від інших, що для нього мінімальний розмір зарплати знадобилося встановлювати окремо.
Що таке погодинна оплата праці?
Ця форма оплати праці з’явилася в Україні з 01.01.2010 р. Відповідні зміни були внесені Законом України від 25.06.2009 р. № 1574-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно погодинної оплати праці» до КЗпП та Закону про оплату праці.
А потім, з 01.01.2017 р., коли правила застосування мінімальної зарплати змінилися і в Законі про оплату праці з’явилася ст. 3-1, в ній також з’явилася норма, яка стосується погодинної оплати праці!
Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.
Як роз’яснювали фахівці (див. «Вісник податкової служби України», липень 2009 р., № 28 (552), с. 7), погодинна оплата праці є однією із систем погодинної форми оплати праці і передбачає нарахування працівникам заробітної плати виходячи з погодинної тарифної ставки і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період. При цьому зазначена форма оплати праці має такі системи: пряма погодинна (проста) і погодинно-преміальна, за якої працівники окрім основної заробітної плати отримують премії.
У разі прямої погодинної системи заробітна плата Зп. пог. (грн) обчислюється так:
Зп. пог. = Фміс x Сг,
де: Фміс – фактично відпрацьований за місяць час, год; Сг – годинна тарифна ставка працівника, грн.
У разі погодинно-преміальної системи заробітна плата Зп. прем. (грн) обчислюється як:
Зп. прем. = Зп. пог + Д,
де: Д – сума преміальних доплат за досягнення певних якісних або кількісних показників, грн.
Зверніть увагу на те, що за ст. 92 КЗпП, при погодинній оплаті працівникам встановлюються нормовані завдання. При встановленні таких завдань необхідно обґрунтовувати норми виробітку (норми часу) і норми обслуговування, які визначаються виходячи з нормальних умов праці.
Обов'язковою умовою застосування погодинної оплати праці є дотримання нормальної тривалості робочого часу працівників, яка встановлена ст. 50 КЗпП та не може перевищувати 40 год. на тиждень.
Хто має застосовувати мінімальну погодинну оплату праці?
Механізм застосування мінімальної зарплати у погодинному розмірі був затверджений постановою КМУ від 05.05.2010 р. № 330.
Слід зазначити, що постановою № 330 передбачено також гарантії працівникам з погодинною оплатою праці. Так, пп. 4 п. 1 цієї постанови визначено, що підвищення мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі не є підставою для збільшення нормованих завдань, установлених на годину праці, а згідно з п. 3 установлення погодинної оплати праці не є підставою для скорочення нормальної тривалості робочого часу.
Але найголовніше, що зазначає ця постанова, це коло тих роботодавців, які зобов’язані застосовувати мінімальну зарплату у погодинному розмірі:
- на підприємствах незалежно від форми власності у разі встановлення у колективних договорах або за погодженням з профспілковими чи іншими органами, уповноваженими на представництво трудовим колективом, погодинної оплати праці із застосуванням відповідних нормованих завдань та обліку фактичного робочого часу;
- фізичними особами, які використовують найману працю з погодинною оплатою праці;
- в установах та організаціях, що фінансуються з бюджету, в разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про встановлення працівникам погодинної оплати праці.
Із зазначеного можна зробити висновок – застосовувати мінімальну зарплату у погодинному розмірі мають лише ті роботодавці, які у колективних або у трудових договорах встановили, що оплата праці певних працівників відбуватиметься саме погодинно – без встановлення їм місячного окладу, але за встановленою годинною ставкою.
Це прямо збігається із іншою нормою чинного законодавства. Нагадаємо, що згідно із останнім абзацом нової статті 3-1 Закону про оплату праці, мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.
Але попри зміни у законодавстві, згідно із ст. 97 КЗпП, право вибору форми оплати праці надано підприємству. Тому, як роз’яснювали фахівці Мінсоцполітики (див. “Вісник податкової служби України” № 22, червень 2010 р.), у кожному конкретному випадку повинна застосовуватися саме та форма оплати праці, яка найбільше відповідає організаційно-технічним умовам виробництва і тим самим сприятиме поліпшенню результатів трудової діяльності. Тож, застосовувати погодинну оплату праці чи ні, роботодавці, вирішувати вам.
Наостанок нагадаємо, що за змінами, внесеними до ст. 6 Закону про оплату праці, мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Однак Держбюджет-2021 встановлює розмір цього прожиткового мінімуму лише в розрахунку на місяць (а не на годину), ще й передбачає зміну цього показника протягом року (у травні та грудні). Тож, визначити мінімальний розмір годинної тарифної ставки з цього показника не вийде, і варто встановлювати її не нижче за розмір мінімальної зарплати у погодинному розміру.
Наприклад, якщо працівнику встановлено погодинну оплату праці, то, починаючи з січня 2021 р. годинну тарифну ставку треба встановлювати не нижче за 36,11 грн. Тоді, у випадку, якщо працівник виконує норму робочого часу, встановлену законодавством (151 година при 40-годинному робочому тижні), то йому має бути нараховано зарплати не менш ніж 36,11 х 151 = 5452,61 грн. Доплачувати до розміру місячної мінімальної зарплати (6000 грн) в цьому випадку не потрібно, адже шляхом застосування мінімальної зарплати у погодинному розмірі, вимога абз. першого ст. 3-1 Закону про оплату праці виконується. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану годинну норму праці не нижче за розмір мінімальної заробітної плати.
У грудні 2021 року мінімальний розмір зарплати за годину при погодинній оплаті праці зросте і становитиме 39,12 грн. Тому, за повністю виконану норму робочого часу (174 години при 40-годинному робочому тижні), йому має бути нараховано зарплати не менш ніж 39,12 х 174 = 6806,88 грн. Тобто, в цьому випадку нарахована за місяць зарплата буде навіть вище, ніж місячний мінімальний розмір зарплати.
Якщо норма робочого часу за місяць таким працівником не виконана (через прогули, хворобу, відпустки тощо), то треба виконувати вимоги передостаннього абзацу ст. 3-1 Закону про оплату праці: мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці. Наприклад, якщо працівник відпрацював лише 100 годин замість встановлених йому у грудніі 2021 р. 174 годин, за відпрацьований час йому має бути нараховано не менш ніж 39,12 х 100 = 3912,00 грн.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!