Відпустки працівникам, які мають дітей

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей

Додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 к. д. без урахування святкових і неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП, надається щорічно працівникам, категорії яких наведено в ч. 1 ст. 19 Закону про відпустки.

Мінсоцполітики в листі від 25.02.2015 р. №76/13/116-15 повідомляє, що кожну підставу, визначену вказаною частиною, слід вважати окремою підставою, а саме:

• жінка, яка має двох або більше дітей віком до 15 років;
• жінка, яка має дитину з інвалідністю;
• жінка, яка усиновила дитину;
• мати особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
• одинока мати;
• батько особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, якого він виховує без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
• батько дитини, яку він виховує без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
• особа, яка взяла дитину під опіку;
• особа, яка взяла під опіку особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
• один з прийомних батьків.

Про те, що працівники-усиновлювачі будуть мати право на додаткову оплачувану відпустку, див. тут.

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Частиною 7 ст. 20 Закону про відпустки також визначено, що додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, надаються понад щорічні відпустки, передбачені ст. 6, 7 та 8 цього Закону, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами.

Надання такої відпустки є обов'язковим за заявою працівника один раз на календарний рік. При цьому зазначена відпустка є соціальною і надається в будь-який час календарного року, незалежно від відпрацьованого часу та часу народження дитини (до чи після).

Мінсоцполітики в листі від 06.02.2018 р. №204/0/101-18/284 повідомляє, що Законом про відпустки не передбачено вимоги щодо визначення періоду надання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, у графіку відпусток. Водночас Мінсоцполітики вважає, що для уникнення накопичення таких відпусток та раціонального планування роботи підприємства сторонам трудового договору доцільно погоджувати їх надання окремим рядком у графіку відпусток.

Крім того, чинним законодавством не передбачено строку давності, після якого працівник втрачає право на додаткові соціальні відпустки. Якщо з яких-небудь причин він не скористався своїм правом на таку відпустку за попередній рік чи за кілька років, то має право використати її (в т. ч. всі разом), а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні цієї відпустки відповідно до ст. 24 Закону про відпустки.

На роботі за сумісництвом працівник також має право на соціальні відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами і для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тому підстав для ненадання працівникам-сумісникам соціальної відпустки за ст. 19 Закону про відпустки не вбачається (лист Мінсоцполітики від 05.08.2016 р. №438/13/116-16).

Робота працівника на умовах неповного робочого часу не може бути підставою для зменшення тривалості такої відпустки.

Незважаючи на те, що додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, є соціальною та надається в обов'язковому порядку за заявою працівника один раз на календарний рік незалежно від відпрацьованого часу, вона надається лише працюючим особам.

У разі коли працівниця з початку року перебувала у щорічній відпустці або відпустці без збереження зарплати та відразу має намір скористатися зазначеною соціальною відпусткою, не вбачається підстав для відмови в її наданні.

Реалізувати своє право на використання цієї відпустки жінка може за умови, якщо на день початку відпустки має стаж роботи в рахунок року, за який звертається за наданням їй відпустки, тривалістю хоча б один день. Однак у разі перебування жінки у соціальній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку без виконання жодного дня трудових обов'язків, права на додаткову соціальну відпустку за відповідні роки вона не має (лист Мінсоцполітики від 06.02.2018 р. №203/0/101-18/284).

Якщо жінка після народження другої дитини (набуття права на таку відпустку) не приступала до виконання своїх трудових обов'язків та не відпрацювала жодного робочого дня, а оформила щорічну відпустку, Мінсоцполітики в листі від 26.03.2018 р. №480/0/101-18/284 вважає, що права на додаткову соціальну відпустку така працівниця не має.

Отже, для отримання такої відпустки жінці недостатньо мати двох дітей віком до 15 років, вона ще повинна працювати (виконувати свої трудові обов'язки).

Визначення статусу «одинокої матері»

Що стосується надання соціальної додаткової відпустки одиноким матерям, то визначення «одинокої матері» наведено у п. 9 постанови Пленуму ВСУ №9 та п. 5 ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки.

Так, згідно з Постановою №9 одинокою матір'ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.

При цьому оскільки в п. 5 ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки визначає одиноку матір як таку, яка виховує дитину без батька, факт утримання (аліменти) для надання відпустки значення не має.

Отже, право на додаткову відпустку мають такі одинокі матері:

• жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері;
• вдова;
• жінка, яка виховує дитину без батька (в т. ч. розлучена жінка, яка виховує дитину без батька).

Однак проблема виникає з наданням такої відпустки розлученій жінці та жінці, яка виховує дитину без батька, в т. ч. жінці, яка народила дитину, не перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, але при цьому батько визнав дитину, а також жінці, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена, оскільки батько у дитини є і в багатьох випадках спілкується з нею і бере участь у вихованні. Одинока мати вийшла заміж. Чи має вона право на дитячу відпустку за минулий рік? Читайте тут.

Більш того, ст. 157 СКУ визначає, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Статтею 158 СКУ передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

У разі ухилення батька від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини мати має право звернутися до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав.

Чинне законодавство не містить конкретного переліку документів, які слід пред'явити жінці, яка виховує дитину без батька, для отримання додаткової соціальної відпустки. Тому для підтвердження права на зазначену відпустку в цьому випадку роботодавцю має бути пред'явлений будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини. Зокрема, одним з таких документів може бути:

• рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав;
• ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів;
• акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації;
• акт дослідження комітетом самоорганізації населення, в якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини;
• довідка зі школи про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з вчителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.

Мінсоцполітики в листі від 25.02.2015 р. №76/13/116-15 вважає, що аналогічним чином до категорії «батько, який виховує дитину без матері» (одинокий батько) відносяться:

• чоловік, який не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини записаний як її батько;
• вдівець чи розлучений чоловік, який виховує дитину без матері.

Місоцполітики в листі від 25.02.2015 р. №76/13/116-15 повідомляє, що одинока мати, яка виховує двох дітей віком до 15 років, має право на додаткову соціальну відпустку з двох підстав: як «одинока мати» та «жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років» тривалістю 17 к. д.

Компенсація додаткової відпустки працівникам, які мають дітей

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону про відпустки у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Мінсоцполітики в листах від 24.03.2015 р. №4053/0/14-15/18 та від 05.08.2016 р. №435/13/116-16 повідомляє, що чинним законодавством не визначено строку давності, після якого працівник втрачає право на додаткові соціальні відпустки.

Якщо з якихось причин працівник не скористався своїм правом на таку відпустку за попередній рік чи за кілька попередніх років, він має право використати її, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні цієї відпустки.

Таким чином, якщо працівник звільняється з роботи у відповідному році та має невикористану соціальну відпустку за цей рік, йому має бути виплачена за неї грошова компенсація. На новому місці роботи він не матиме права на отримання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, оскільки така відпустка надається один раз протягом відповідного календарного року.

Можливості перерахування грошової компенсації за невикористані дні зазначеної соціальної відпустки на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник при звільненні за переведенням, чинним законодавством не передбачено.

Отже, виплата грошової компенсації за додаткову соціальну відпустку допускається лише при звільненні.

Відпустка без збереження заробітної плати

В контексті теми, що розглядається, зазначимо, що працівники з дітьми, крім додаткової оплачуваної відпустки працівникам, які мають дітей, також мають право на відпустку без збереження заробітної плати, що надається їм в обов'язковому порядку.

Відповідно до п. 1 та 17 ст. 25 Закону про відпустки, відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку:

• матері або батьку, який виховує дітей без матері (в т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, - тривалістю до 14 к. д. щорічно;
• працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, – тривалістю 12 к. д. без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини.

Для отримання такої відпустки вищевказаним працівникам до заяви необхідно зазначити відповідне обґрунтування.

Виходячи з викладеного, зазначимо, що працівники, які мають дітей, крім основної щорічної відпустки також мають право на додаткову відпустку працівникам, що мають дітей, а також на відпустку без збереження зарплати, яка надається їм в обов'язковому порядку.

***

 Читайте також:

• Відпустка у зв’язку з усиновленням дитини 
• Врахування премій при обчисленні відпускних
• Порядок оплати щорічних відпусток 
• Коригування заробітку для розрахунку відпускних при зростанні окладу