• Посилання скопійовано

Звільняємо працівника за переведенням на інше підприємство: що з ЄСВ, ПДФО та ВЗ?

Податківці в ІПК від 19.04.2021 р. №1577/ІПК/99-00-04-03-03-06 розповіли про оподаткування сум компенсації за невикористані відпустки, які нараховуються (а в деяких випадках і виплачуються) працівникам при звільненні за переведенням. Також нагадаємо про правила нарахування та виплати таких компенсацій

Звільняємо працівника за переведенням на інше підприємство: що з ЄСВ, ПДФО та ВЗ?

Коментар до ІПК від 19.04.2021 р. №1577/ІПК/99-00-04-03-03-06

Звільнення за переведенням: як оформити?

З чого починається процедура звільнення за переведенням? КЗпП це детально не регламентує. А Мінсоцполітики в листі від 25.09.2013 р. №175/06/186-13 наводить загальноприйняту практику звільнення-прийняття працівника за переведенням. 

Зокрема, Міністерство зазначає, що найпершим документом, який має бути оформлено в такому разі, є лист-запит від нового працедавця старому. Iнакше кажучи, власник або уповноважений ним орган підприємства, куди переводиться працівник, повинен надіслати відповідний лист-запит власникові або уповноваженому ним органу підприємства, на якому працює працівник, з проханням звільнити того з роботи на підставі переведення згідно з п. 5 ст. 36 КЗпП.

Типової форми такого запиту немає. Проте зрозуміло, що він повинен бути оформлений за правилами вітчизняного діловодства. Крім даних про те, хто і кому надсилає цей лист, в ньому має міститися прохання звільнити конкретного працівника за переведенням. Також у листі доцільно зазначити бажану дату звільнення працівника. Зверніть увагу, що зазначаючи таку дату, на думку Мінсоцполітики, новий (майбутній) працедавець бере на себе зобов'язання про прийняття на роботу такого працівника з урахуванням зазначеного в листі строку. Як правильно наголошено в коментованому листі, відсутність у листі-запиті строку звільнення може призвести до виникнення трудових спорів.

Далі працівник зобов'язаний подати за старим місцем роботи заяву про звільнення його в порядку переведення згідно з п. 5 ст. 36 КЗпП. Таким чином, на думку Мінсоцполітики, підтверджується згода працівника на таке переведення. Держпраці тут наводила зразок того, що треба написати в такій заяві! А ми власні пропозиції щодо заяви, наказу і запису в трудовій книжці для цього випадку наводили тут.

Також працівник повинен подати заяву про прийняття його на роботу в порядку переведення за новим місцем роботи.

Старий працедавець на підставі заяви від працівника і листа-запиту від нового працедавця оформляє наказ про звільнення працівника з відповідною датою і формулюванням. Новий працедавець оформляє наказ про прийняття працівника на роботу зазвичай наступним після його звільнення числом. Перерви між періодами роботи у старого та нового працедавця у такого працівника, як правило, бути не повинно. Це одна з особливостей звільнення за переведенням, що дозволяє тим працівникам, які мають критичний безперервний стаж за професією, зберігати такий стаж. При цьому з листа Мінпраці випливає, що між працівником і новим працедавцем може бути обумовлена інша дата прийняття на роботу (КЗпП у цьому випадку вимоги про відсутність перерви не встановлює).

Наприкінці листа Мінсоцполітики наголошує ще на одній особливості звільнення за переведенням. Річ у тім, що на підставі ч. 5 ст. 24 КЗпП особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Таким чином, надсилаючи лист-запит колишньому працедавцеві, потенційний працедавець повинен розуміти, що він покладає на себе обов'язок прийняти такого працівника на роботу. А порушення такого обов'язку працівник має право оскаржити в комісії з трудових спорів або в суді. Відмова в прийнятті працівника на роботу в такому разі буде порушенням трудового законодавства, за яке, як відомо, порушник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну і навіть кримінальну відповідальність.

Також нагадаємо, що з 10 червня 2021 року робити в паперовій трудовій книжці запис про звільнення не обов'язково (це робиться лише на вимогу працівника). А от повернути працівнику таку трудову, якщо вона зберігалася у роботодавця, звісно, треба – і варто зробити це у день звільнення. Про це ми писали тут. А ще треба видати працівнику копію наказу про звільнення! Про це ми писали тут.

 

Що з невикористаними відпустками?

Згідно зі ст. 24 Закону про відпустки, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ст. 19 цього Закону).

Нагадаємо, що до щорічних відпусток згідно зі ст. 4 цього Закону належать:

  • основна відпустка (стаття 6 цього Закону);
  • додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону);
  • додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону);
  • інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

У випадку переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за невикористані ним дні відпусток за його бажанням має бути перерахована на рахунок підприємства, куди перейшов працівник.

У такому разі до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, переведеному працівнику зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи (ст. 81 КЗпПст. 9 Закону про відпустки). При цьому щорічна відпустка повної тривалості надається на новому підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи після переведення.

Отже, у працівника, який планує перевестись, є три варіанти:

  • використати зароблені відпустки за старим місцем роботи перед звільненням. Такі відпустки надаються у звичайному порядку;
  • звільнитися за переведенням і отримати грошову компенсацію за невикористані відпустки;
  • звільнитися за переведенням і використати ці відпустки за новим місцем роботи.

 

Оподатковуємо компенсацію за невикористану відпустку

Незалежно від того, чи виплачується грошова компенсація за невикористану відпустку самому працівникові, чи вона перераховується наступному роботодавцю, оподатковується вона однаково.

Суми грошових компенсацій за невикористану відпустку належать до додаткової заробітної плати фонду оплати праці (ст. 2 Закону про оплату праці та пп. 2.2.12 Інструкції №5).

Отже, з такої компенсації сплачуються ЄСВ, ПДФО та ВЗ, і робить це роботодавець за попереднім місцем роботи (місцем звільнення працівника).  Він же відносить суму такої компенсації до витрат (або нараховує її та суму ЄСВ за рахунок резерву відпускних).

 

Щодо ЄСВ

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ зазначається, що базою нарахування ЄСВ роботодавцями є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Таким чином, сума грошової компенсації за невикористану щорічну (основну та додаткову) відпустки, нараховану роботодавцем працівнику у місяці звільнення, є базою нарахування ЄСВ у місяці звільнення працівника.

 

Щодо ПДФО та ВЗ

Компенсація за невикористані відпустки підлягає оподаткуванню податковим агентом – працедавцем на загальних підставах у тому місяці, коли були нараховані, тобто у місяці звільнення у зв’язку з переведенням працівника. ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (пп. 168.1.2 ПКУ). Те саме стосується і ВЗ.

Зверніть увагу: дата перерахування грошових коштів іншому підприємству, що є новим місцем роботи працівника, є датою виплати такого доходу. Тобто ЄСВ, ПДФО та ВЗ треба буде сплатити або під час виплати грошової компенсації працівнику, або під час перерахування такої компенсації новому роботодавцю.

 

А як показати таку компенсацію у єдиній звітності? 

Податківці в коментованій ІПК зазначили, що роботодавець за попереднім місцем роботи має обов’язки щодо відображення у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773) та подання до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Отже, ця компенсація, разом із сумою зарплати за місяць звільнення, саме як зарплата буде відображена у цьому Податковому розрахунку одним рядком, як дохід місяця звільнення.  А в додатку 4ДФ – ще й під одною ознакою доходу «101». 

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Трудові відносини»