Додаткові відпустки: надаємо правильно!

Щорічні додаткові відпустки надаються працівникам відповідно до ст. 76 Кодексу законів про працю України.

До щорічних додаткових відпусток належать відпустки:

• за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;
• за особливий характер праці.

Відповідно ст. 7 Закону України «Про відпустки» щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, робіт цехів, професій і посад, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Цей Список стосується і робіт з особливим характером. Наприклад, саме на підставі його працівники можуть отримати додаткову відпустку за роботу за комп’ютером.

Так, відповідно до п. 58 підрозділу «Інші види виробництв» розділу XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.11 97 р. №1290 (зі змінами), співробітники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до чотирьох календарних днів. Ця позиція Списку поширюється на всіх працівників, які у своїй роботі застосовують персональний комп’ютер, незалежно від займаної посади (професії) та виду монітору.

Додатком 2 до цього Списку (п. 58 підрозділу «Інші види виробництв» розділу ХХІІ «Загальні професії за всіма галузями господарства») передбачено, що працівники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах (персональному комп’ютері), мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до чотирьох календарних днів.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Як надаються такі відпустки?

Додаткову щорічну відпустку можна надавати одночасно із щорічною основною відпусткою або окремо.

Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів.

У перший рік роботи працівника право на щорічну основну та додаткову відпустки повної тривалості настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на підприємстві.

У другий і наступні роки роботи щорічні відпустки можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року, однак тривалість щорічної додаткової відпустки має бути розрахована залежно від часу зайнятості працівника в умовах, передбачених відповідним Списком, пропорційно фактично відпрацьованому часу.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси установи, особисті інтереси працівників.

Стаття 11 Закону України «Про відпустки» забороняє ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом року працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці чи з особливим характером праці.

Чи потрібна атестація робочого місця?

Для надання щорічної додаткової відпустки за важку і шкідливу для здоров’я працю потрібно провести атестацію робочих місць за умовами праці. Атестація робочих місць за умовами праці здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року №442 “Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці” та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року №41.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки встановлюється колективним договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці і відповідно базується на результатах гігієнічної оцінки умов праці за показниками та критеріями.

У випадках, коли тривалість додаткової відпустки за результатами атестації робочих місць перевищує максимальну тривалість, вказаної у Списку, відпустка може бути продовжена на кількість днів цієї різниці за рахунок власних коштів підприємства.

Працівникам, професії і посади яких передбачені в розділі «Загальні професії за всіма галузями господарства», додаткова відпустка надається незалежно від того, в яких виробництвах чи цехах вони працюють, якщо ці професії і посади спеціально не передбачені у відповідних розділах або підрозділах Списку.

Якщо працівники працювали в різних виробництвах, цехах, за професіями та на посадах, за роботу в яких надається додаткова відпустка різної тривалості, підрахунок часу роботи провадиться окремо по кожному виду робіт, професій та посад. Додаткова відпустка надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівника в цих умовах.

А от для надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці не вимагається проведення атестації робочих місць за умовами праці.  Про це Держпраці зауважувала тут.

За пунктами 6 і 7 Порядку застосування Списку, затвердженого наказом Мінпраці України від 30.01.98 р. № 16, додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно до фактично відпрацьованого часу. У розрахунок часу, що дає право працівникові на таку відпустку, зараховуються лише ті дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером  праці не менш як половину тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

***

• Аналітика від Дт-Кт: додаткова відпустка за роботу за комп’ютером у деталях
• Дві відпустки за особливий характер праці надавати не можна
• Додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці: як надавати?