23 червня 2021 року у ВРУ зареєстровано проєкт Закону №5695 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників". Його авторами є Г. Третьякова ("Слуга народу") та деякі нардепи з партії "За майбутнє" (І. Констанкевич, С. Мінько тощо).
Текст законопроєкта можна завантажити тут, а порівняльну таблицю ось тут.
Законопроєкт розроблено з метою врегулювання питання зайнятості та офіційного працевлаштування домашніх працівників, забезпечення їх соціального захисту, імплементація в національне законодавство положень Конвенції Міжнародної організації праці № 189 про домашніх працівників, зниження рівня незадекларованої праці.
Що пропонується?
Проєктом Закону передбачено доповнення КЗпП новою главою ХІ-А ,,Регулювання праці домашніх працівників”. Вона складається з шести нових статей, якими визначаються поняття домашньої праці та домашніх працівників, закріплюється правовий статус домашніх працівників та особливості його правового регулювання, визначаються обов’язкові умови трудового договору з домашніми працівниками.
Також вносяться відповідні зміни й до інших статей КЗпП з метою приведення їх у відповідність до глави ХІ-А.
Крім цього, з урахуванням специфіки відносин між домашнім працівником та роботодавцем, проєктом акта передбачено внесення змін до законів України ,,Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” та ,,Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” з метою оптимізації та забезпечення дієвості механізму адміністрування ЄСВ у випадку використання фізичними особами, які не є суб’єктами господарювання, праці домашніх працівників. Зокрема, пропонується звільнити роботодавців домашніх працівників від сплати ЄСВ та передбачити добровільну учать домашніх працівників у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Хто такий домашній працівник та що таке домашня праця?
Домашній працівник – це фізична особа, яка займається домашньою працею в рамках трудових відносин з роботодавцем.
Домашня праця – це робота, яка виконується на умовах трудового дого вору (контракту) з метою обслуговування домогосподарства. Не вважається домашньою працею робота з обслуговування домогосподарства, яка здійснюється особою нерегулярно, але не більше 40 годин на місяць.
Для цілей цієї глави:
- домогосподарством вважається сукупність осіб, які спільно проживаю ть в y одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або част ково об'єднують та витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати у роди нних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати у будь-яких з цих ст осунків, або бути і в тих, і в інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи;
- роботодавцем вважається фізична особа, яка є одним із членів домогосподарства.
З урахуванням специфіки домашньої праці та особливостей умов праці, передбачених КЗпП, домашні працівники користуються усіма трудовими правами та гарантіями, передбаченими законодавством про працю, в тому числі на безпечні та здорові умови праці.
Особливості укладення трудового договору
З домашніми працівниками укладається трудовий договір (контракт), який є основним документом для виникнення, зміни та припинення трудових відносин та взаємних прав та обов’язків, що з них виникають, а також для допуску домашнього працівника до роботи після здійснення роботодавцем повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування ЄСВ про прийняття домашнього працівника на роботу.
Трудовий договір (контракт), укладається в письмовій формі у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожної із сторін.
Укладений з домашнім працівником трудовий договір (контракт) обов ’язково має містити:
- повне ім’я та адресу роботодавця та працівника;
- місце роботи домашнього працівника;
- дату початку дії договору та, у випадку укладення строкового трудо вого договору (контракту), дату його закінчення;
- вид та обсяг роботи домашнього працівника;
- розмір заробітної плати, спосіб розрахунку та терміни її виплати;
- тривалість робочого часу і відпочинку для домашнього працівника, зокрема умови надання щорічної оплачуваної відпустки;
Трудовий договір (контракт), укладений з домашнім працівником може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством права, гарантії, соціально-побутові пільги та взаємні зобов’язання сторін.
Сторони самостійно вирішують питання щодо необхідності ведення первинної облікової документації та трудової книжки домашнього працівника.
Не допускається прийняття на роботу домашніми працівниками осіб, молодше 16 років.
Додаткові права, гарантії та умови праці
У трудовому договорі (контракті) з домашнім працівником може бути передбачено можливість платного чи безоплатного надання роботодавцем житла домашньому працівнику в користування.
Надане домашньому працівникові житло має відповідати основним ви могам законодавства, які ставляться до жилих приміщень.
У випадку платного надання житла для проживання домашньому працівникові, такі відносини регулюються актами цивільного законодавства, а роботодавець не має права самостійно проводити відрахування зі заробітної плати в рахунок плати за користування таким житлом.
Домашньому працівникові має бути забезпечена повага до його честі, гідності та недоторканності особистого життя.
Домашній працівник не має права без дозволу роботодавця розголошувати будь-яку конфіденційну інформацію та персональні дані стосовно членів домогосподарства, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням своїх трудових обов’язків та спільним проживанням з ними.
Робочий час та час відпочинку
На домашніх працівників поширюються загальні положення щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку з урахуванням особливостей, передбачених новою статтею 173-5 КЗпП.
Якщо у зв’язку зі специфікою домашньої праці неможливо дотримати передбачену законом щотижневу тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за місячний обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.
Домашній працівник самостійно веде свій облік робочого часу у зручній для нього формі та погоджує його з роботодавцем у визначені за угодою сторін строки, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом).
Залучення домашніх працівників до надурочних робіт провадиться за їх письмовою згодою і не повинне перевищувати граничні норми застосування надурочних робіт. Виконання роботи у вихідні, святкові та неробочі дні допускається тільки за письмовою згодою домашнього працівника.
Робочий день домашнього працівника може бути поділений на частини з тією умовою, щоб загальна тривалість роботи не перевищувала встановленої тривалості робочого дня, при цьому домашній працівник може на власний розсуд розпоряджатися вільним від роботи часом.
У особливих випадках, коли у роботодавця може виникнути потенційна необхідність залучення домашнього працівника до домашньої праці, такий працівник може залучатися до чергування. Чергуванням вважається період вільного від роботи часу, яким домашній працівник не може розпоряджатися на власний розсуд, оскільки повинен перебувати в готовності терміново з’явитися за викликом роботодавця з метою подальшого виконання своїх трудових обов’язків. Домашній працівник може бути залучений до чергування не більше одного разу на тиждень. Час перебування домашнього працівника на чергуванні оплачується в розмірі, визначеному трудовим договором (контрактом).
На домашніх працівників не поширюються вимоги про обов’язковість погодження чи отримання дозволу виборного органу первинної профспілко вої організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації при запровадженні підсумованого обліку робочого часу (стаття 61) та при залученні домашніх працівників до надурочних робіт (стаття 64), роботи у вихідні, святкові та неробочі дні (стаття 71).
Час, витрачений домашніми працівниками на супровід членів домогосподарства на відпочинку, включається до робочого часу.
Особливості припинення трудового договору (контракту)
Трудовий договір (контракт) з домашнім працівником може бути припинений з ініціативи однієї зі сторін.
Про бажання припинення трудового договору (контракту) роботодавець повинен повідомити домашнього працівника у строк не менше ніж за 14 днів, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом).
Розірвання трудового договору (контракту) з ініціативи домашнього працівника відбувається у строки та на умовах, передбачених статтями 38, 39 КЗпП, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом). Домашній працівник має право негайно розірвати в односторонньому порядку трудовий договір (контракт) з роботодавцем у випадку вчинення щодо нього членами домогосподарства умисних дій, які посягають на честь, гідність або недоторканність особистого життя домашнього працівника.
Про факт та підстави припинення трудового договору (контракту) з домашнім працівником роботодавець письмово повідомляє центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування ЄСВ протягом трьох днів з дня звільнення домашнього працівника.
Домашній працівник може вимагати від роботодавця внесення ним до трудового договору (контракту) окремого запису про припинення такого трудового договору (контракту).
Коли набере чинності закон?
У разі прийняття цей Закон набере чинності протягом шести місяців з дня його опублікування.