Главная Все новости Труд и социальная защита ЕСВ, социальная защита

Помощь на погребение: как назначается и выплачивается?

Помощь на погребение назначается и предоставляется только по основному месту работы

ФСС України розповідає, що ст. 18 Закону України від 23.09.1999 р. №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №1105) передбачено, що страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Відповідно до ст. 20 Закону №1105 одним із видів матеріального забезпечення, яке надається за рахунок коштів Фонду, є допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві).

Слід зазначити, що статус пенсіонера мають також особи з інвалідністю.

Допомога на поховання за рахунок коштів Фонду, згідно зі ст. 27 Закону №1105, надається у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім’ї, які перебували на її утриманні:

  • дружини (чоловіка);
  • дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18-річного віку або старших цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та онуків – за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів із денною формою навчання – до 23 років;
  • батька, матері;
  • діда та баби за прямою лінією спорідненості.

Звертаємо увагу, що не вважаються такими, що перебували на утриманні застрахованої особи, члени сім’ї, які мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію, тощо).

Допомога надається застрахованій особі, члену її сім’ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.

Статтею 30 Закону №1105 передбачено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи. Допомога по тимчасовій непраце­здатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам на­дається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Тобто, допомога на поховання призначається та надається лише за основним місцем роботи.

Рішення про призначення допомоги на поховання приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства, установи, організації.

Допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні, надається в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 28 Закону №1105).

Відповідно до постанови правління ФСС від 08.02.2017 р. №17 «Про встановлення розміру допомоги на поховання» розмір допомоги на поховання становить 4100 грн.

Допомога на поховання призначається сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання, на підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради (ч. 3 ст. 31 Закону №1105).

Допомога на поховання члена сім’ї застрахованої особи призначається на підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради, та довідки з місця проживання про перебування померлого члена сім’ї на утриманні застрахованої особи  (ч. 4 ст. 31 Закону №1105).

З метою уникнення подвійної виплати допомоги на поховання застрахованої особи, до вказаних вище документів потрібно надати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть (у разі реєстрації смерті виконавчим органом сільської, селищної, міської ради – довідку для отримання допомоги на поховання).

Юридичні та фізичні особи, які здійснили поховання і не є членом сім’ї померлого, для отримання допомоги на поховання також повинні надати копії документів, що підтверджують здійснення витрат на поховання.

Згідно з ч. 3 ст. 32 Закону №1105 допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від Фонду.

Частиною 5 ст. 32 Закону №1105 передбачено граничні строки набуття права на отримання матеріального забезпечення, у тому числі допомоги на поховання. Так, допомога на поховання виплачується у разі, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців із дня смерті застрахованої особи або члена сім'ї, який перебував на її утриманні.

Слід зазначити, що дванадцяти місячний період відлічується з дня смерті застрахованої особи або члена сім'ї, який перебував на її утриманні, зазначеного у свідоцтві про смерть, від першого числа місяця, наступного за тим, у якому настала відповідна подія (смерть застрахованої особи або члена сім'ї, який перебував на її утриманні). Для обчислення періоду 12 календарних місяців беруть цілі місяці з 1 по 31 (30 або 28 (29) – для лютого) число.

У випадку смерті працюючих пенсіонерів, в тому числі осіб з інвалідністю, допомога на поховання виплачується за рахунок коштів Пенсійного Фонду України.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 09.07.2003 р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058) пенсіонер – це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію.

Статтею 9 Закону №1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду надається пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства), а також допомога на поховання пенсіонерів.

Умови надання і розмір цієї допомоги визначені у ст. 53 Закону №1058, згідно якої у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Отже, чинним законодавством визначено, що допомога на поховання пенсіонера, у тому числі і такого, який отримував пенсію по інвалідності, надається за рахунок коштів Пенсійного фонду України незалежно від того знаходився він у трудових відносинах на момент настання смерті чи ні.

***

Читайте також: На яке матзабезпечення від ФСС мають право застраховані особи?

Джерело
Фонд соціального страхування України
Рубрика:
Труд и социальная защита / ЕСВ, социальная защита
Теги:
Материальная помощь , Финансовая помощь , Фонд соцстраха

Обратите внимание: новостная лента «Дебет-Кредит» содержит не только редакционные материалы, но также статьи сторонних авторов, разъяснения сотрудников фискальной службы и т.п.

Данные материалы, а также комментарии к ним, отражают исключительно точку зрения их авторов и могут не совпадать с точкой зрения редакции.

Редакция не идентифицирует лица комментаторов, а не модерирует тексты комментариев и не несет ответственности за их содержание.

Комментарии: 0

Новости по теме

Консультации по теме

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?