• Посилання скопійовано

Інструкція про сплату ЄСВ оновлена: що змінилося?

Більша частина змін, внесених до Інструкції №449 з 21 серпня, приводить її у відповідність до норм законодавства, які існували раніше (деякі протягом кількох останніх років). Проте є деякі нові норми. Розглянемо їх у статті

Інструкція про сплату ЄСВ оновлена: що змінилося?

Як ми повідомляли, Мінфін наказом від 10.06.2020 р. №283 вніс зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Інструкція). Наказ №283 опубліковано в «Офіційному віснику» від 21.08.2020 р. №65. Отже, зміни до Інструкції діють з 21 серпня 2020 р.

У попередній новині ми навели короткий перелік основних змін, які були внесені в Інструкцію. Проте одразу ж вони викликали запитання у наших читачів. Тому розглянемо їх докладніше.

 

Ставка ЄСВ для осіб з інвалідністю 

Пункт 6 розділу ІІІ Інструкції змінили і, як наслідок, розширився перелік роботодавців, які можуть застосовувати ставку ЄСВ 8,41%.

Для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, ЄСВ встановлюється відповідно в розмірі 8,41% суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону «Про оплату праці», та суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами для працюючих осіб з інвалідністю.

Як бачимо, до переліку роботодавців, які застосовують ставку ЄСВ 8,41%, додали ФОП. Проте ця зміна не є новацією. Адже застосування ФОП такої ставки щодо працівників з інвалідністю передбачено ч. 13 ст. 8 Закону про ЄСВ ще з 1 січня 2019 р., про що ми писали тут.  

Отже, Інструкцію просто привели у відповідність до Закону про ЄСВ. Але на практиці застосовувати таку ставку ФОП могли і у 2019 році (принаймні, податківці цього не заперечували).

Зазначимо також, що доплату до мінімального страхового внеску (який розраховується за формулою мінімальна зарплата х 22%) за працівників з інвалідністю робити не потрібно. До речі, про це теж було внесено уточненняв абз. 4 п. 9 розділу ІІІ Інструкції.

Тобто для працівників з інвалідністю базою нарахування ЄСВ є фактично нарахована зарплата (але не більше 15 мінімальних зарплат, які діють на момент нарахування доходу – зараз це 70845 грн). 

А про те, з якої дати починати застосовувати ставку 8,41% і який документ підтверджує право на таку ставку для працівника, ми докладно писали тут.

 

Мінімальний ЄСВ для ФОП – «загальників» та фізосіб-«незалежників»

Нагадаємо, що з 01.01.2017 р. в Законі про ЄСВ з’явилася вимога, яка змушувала ФОП та фізосіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, сплачувати за себе ЄСВ в розмірі, не меншому за мінімальний страховий внесок, щомісяця, навіть, якщо у якомусь місяці такий «загальник» не отримував чистого доходу. 

Мета введення такої вимоги була зрозуміла: таким чином «загальникам» в примусовому порядку створювали страховий стаж. Адже платити ЄСВ бажають далеко не всі, проте на виплати з бюджету, принаймні, на пенсію розраховує більшість. 

Але така вимога сподобалась далеко не всім. Багатьох обурювала вимога платити з неотриманих доходів, а турботу Уряду пояснювали бажанням поповнити бюджет. У результаті утворилася велика кількість так званих «сплячих загальників», тобто ФОП, які перебували в ЄДР, і фізосіб-«незалежників», які перебували на обліку в ДПС, які ЄСВ не сплачували. А податківці їм справно такий ЄСВ нараховували.  

Проте зараз ситуація змінилася:

  1. До 31 серпня 2020 р. діє «акція» від Уряду, за якою «сплячі загальники»  можуть списати свій борг з ЄСВ, про що ми докладно писали тут і тут. Зразок заяви для такого списання дивіться тут.
  2. ФОПи, відсутні в ЄДР, ЄСВ за себе не платять – про таке рішення Верховного Суду ми писали тут.
  3. З 1 січня 2021 року самозайняті особи (ФОП, фізособи, які здійснюють незалежну профдіяльність, члени фермерського господарства), які перебувать на загальній системі оподаткування, зможуть не сплачувати за себе ЄСВ у разі відсутності доходу (прибутку). Про це ми писали тут

Враховуючи ці зміни, з Інструкції прибрано абзац другий підпункту 2 пункту 4 розділу IV. У ньому раніше йшлося про те, що ФОП та фізособам-«незалежникам», які здійснили до 1 січня 2017 року нарахування ЄСВ в розмірі, меншому за мінімальний страховий внесок, податківці надсилають повідомлення-розрахунок, в якому зазначається розрахунок суми доплати, яка підлягала сплаті за результатами підприємницької діяльності за звітний календарний рік.

Проте до кінця 2020 р. в цій Інструкції залишатиметься (адже в цей період саме це буде передбачено Законом про ЄСВ) норма, яка вимагає від «загальників» сплачувати ЄСВ один раз на квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожен місяць такого кварталу!

 

ФОП ліквідується: як сплачуємо ЄСВ за останній місяць? 

У п. 14 розділу IV Інструкції з’явилося уточнення. За ним останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно

Раніше ця норма вимагала сплати ЄСВ до дня державної реєстрації припинення. Проте на практиці податківці вимагали сплати ЄСВ за місяць ліквідації у повному розмірі, не меншому, за мінімальний внесок. По суті, цю вимогу зараз узаконили. 

Отже, за місяць, у якому ФОП ліквідувався, ЄСВ сплачувати треба як за повний, незалежно від того, якого числа такого місяця відбулася ліквідація. 

 

Фізособа-«незалежник» знімається з обліку в ДПС: чи сплачуємо ЄСВ за останній місяць? 

У п. 14 розділу IV Інструкції з’явилося уточнення. За ним останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому особою припинено незалежну професійну діяльність згідно з даними реєстру страхувальників.

Раніше ця норма вимагала сплати ЄСВ до дня надходження до органу доходів і зборів заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску. 

І ось тут цікаво, як податківці будуть трактувати цю норму на практиці. Зверніть увагу, що в новій редакції норми слово «включно» відсутнє! Тобто, якщо читати цю норму буквально, то за місяць зняття з обліку «незалежники» не повинні платити ЄСВ. Що це, помилка Мінфіну чи так було і задумано, побачимо з подальших роз’яснень ДПС.

 

Фізособа виходить з членів фермерського господарства: як сплачуємо ЄСВ за останній місяць? 

А ось це нова норма в розділі IV Інструкції. Згідно з нею останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити ЄСВ, буде період з дня, наступного за днем закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому платник втратив статус члена фермерського господарства, набув статусу особи, яка підлягає страхуванню на інших підставах, звільненого від сплати єдиного внеску, відповідно до частини четвертої статті 4 Закону про ЄСВ включно.

Єдиний внесок в такому випадку сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

 

Вимога про сплату недоїмки з ЄСВ 

Згідно зі змінами, внесеними до розділу VI Інструкції, тепер якщо ЄСВ донараховується податківцями внаслідок документальних перевірок, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом ДПС протягом 15 робочих днів (раніше було 10!) з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки. 

Проте, як і раніше,  за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки вимога приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. 

При цьому в розділи VI та VII Інструкції внесено уточнення, що вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ. Це не новина, така норма існує в ст. 25 Закону про ЄСВ з 1 липня 2020 р. Але на неї варто звернути увагу!  Адже поточна редакція ст. 42 ПКУ вже передбачає можливість надсилання таких вимог в електронному вигляді, проте на практиці це запрацює трохи пізніше. 

Якщо ви спілкуєтесь із податківцями в електронному вигляді та використовуєте Електронний кабінет, з 8 листопада 2020 р. всі ППР, податкові вимоги, а також інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків будуть відображатися в Електронному кабінеті. 

Про це та інші новації електронного документообігу між платниками податків та ДПС ми докладно писали тут.

Якщо ж борг з ЄСВ або за штрафними санкціями існує на кінець календарного місяця, то не тільки юрособам та ФОП, а й всім платникам ЄСВ, зазначеним у розділі ІІ Інструкції, вимога про сплату боргу (недоїмки) тепер надсилатиметься (вручатиметься) протягом 20 робочих днів (раніше було 10 або 15!), що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

 

Штрафи за порушення з ЄСВ – чи щось змінилося?

Розмір штрафів Інструкція, звісно, не змінить. Вони встановлюються ст. 25 Закону про ЄСВ.

Але одне уточнення є і воно стосується сум недоїмки. 

Раніше існувала така норма: коли застосовувались штрафи щодо недоїмки, приймалося одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди. Тепер до неї дописано: при цьому недоїмка за кожен такий період повинна бути повністю сплачена (погашена). Але тут, на нашу думку, нічого нового – зрозуміло, що сплата штрафу та пені не звільняє платника від обов’язку сплатити борг (недоїмку) з ЄСВ. 

 

Фермери та доплата ЄСВ

У пп. 2 п. 6 розділу IV Інструкції з’явилися такі норми. 

Платники, які отримують додаткову фінансову підтримку відповідно до ст. 13-1 Закону «Про державну підтримку сільського господарства України», сплачують ЄСВ з урахуванням положень Порядку надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.05.2019 р. №565.

Нагадаємо, що зазначений вище Порядок №565 запрацював з 1 січня 2020 р., про що ми писали тут, а про закон, який дав можливість фермерам отримувати доплату читайте тут. Проте відповідні норми з’явилися в Інструкції лише зараз. 

Право на отримання доплати мають члени/голова сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи. Для отримання доплати голова сімейного фермерського господарства подає не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку місяця до територіального органу ДПС за місцем свого обліку як платника єдиного внеску відповідні заяви від себе та усіх членів сімейного фермерського господарства за встановленою формою. До заяв голова фермерського господарства додає копію договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства. 

Однак, щоб отримати доплату, ЄСВ все ж таки треба буде сплатити, хоч і в меншому розмірі, ніж решта. Фінансування надаватиметься виключно за умови, що голова сплачує за себе та за кожного з членів свого фермерського господарства (якщо вони не підлягають страхуванню на інших засадах) ЄСВ у сумі, не меншій за:

0,1 мінімального страхового внеску – перший рік;

  • 0,2 мінімального страхового внеску – другий рік;
  • 0,3 мінімального страхового внеску – третій рік;
  • 0,4 мінімального страхового внеску – четвертий рік;
  • 0,5 мінімального страхового внеску – п’ятий рік;
  • 0,6 мінімального страхового внеску – шостий рік;
  • 0,7 мінімального страхового внеску – сьомий рік;
  • 0,8 мінімального страхового внеску – восьмий рік;
  • 0,9 мінімального страхового внеску – дев’ятий та десятий роки.

При цьому з 1 січня 2020 року у разі, коли за підсумками звітного року не надано доплату у повному обсязі, орган доходів і зборів протягом п'яти робочих днів інформує про це платників – отримувачів додаткової фінансової підтримки, повідомленням-розрахунком за формою згідно з додатком 2 до цієї Інструкції (цю форму теж змінили з урахуванням змін до Інструкції), в якому зазначається розрахунок суми такої недоплати, яка підлягала доплаті за календарний рік. 

І на останок ще дві «косметичні» зміни. 

 

З переліку платників ЄСВ виключили дипустанови України

В розділі ІІ Інструкції привели у відповідність до Закону про ЄСВ перелік платників цього внеску. А саме, з нього виключили дипломатичні представництва і консульські установи України.

Проте насправді ці установи перестали бути платниками ЄСВ ще з грудня 2018 року (дати набрання чинності Законом №2449) – саме тоді згадку про них прибрали зі ст. 4 Закону про ЄСВ.

Натомість тоді ж серед платників ЄСВ з’явилися центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин (тобто МЗС) і уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період (тобто Міноборони). А в Інструкції такі норми з’явилися лише зараз. 

Вони сплачують ЄСВ за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника. Це робиться згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 06.03.2019 р. №164. При цьому діє вимога сплачувати ЄСВ у розмірі не меншому за мінімальний. А якщо період, за який нараховується ЄСВ, є меншим ніж один календарний місяць, єдиний внесок розраховується у розмірі, пропорційному до кількості календарних днів місяця, за який сплачується такий внесок (відповідне зауваження додано у вигляді нового п. 12 розділу ІІІ Інструкції).

 

Непрацюючі особи, за яких платять ЄСВ

Перелік фізосіб, які не працюють, проте отримують лікарняні, надбавки та компенсації тощо, і за яких ті, хто здійснюють такі виплати, платять ЄСВ, теж уточнено. Проте і тут Інструкцію просто привели у відповідність до Закону про ЄСВ. 

Йдеться про батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною. З 1 січня 2019 року, крім дітей з інвалідністю, до підстав, у яких випадках за таких доглядачів платиться ЄСВ, було додано цілий перелік діагнозів та захворювань (абз. 13 п.1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ). Проте в розділі ІІ Інструкції вони з’явилися лише зараз. 

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/ЄСВ, соціальний захист

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «ЄСВ, соціальний захист»