В якому випадку працюючий ФОП може сплачувати ЄСВ?

Коментар до ІПК від 01.11.2021 р. № 4138/ІПК/99-00-04-03-03-06

Перш за все нагадаємо, що підприємці-«єдинники» місячну суму ЄСВ за себе визначають самостійно. Але така сума не може бути  більше за максимальний і мінімальний розмір. Максимальний розмір дорівнює добутку 15 мінімальних розмірів заробітної плати (зараз це 90000 грн, у грудні буде 97500 грн) та ставки ЄСВ 22%. Розмір мінімального страхового внеску розраховується як добуток ставки 22% та розміру встановленої мінімальної ЗП за відповідний місяць (зараз це 6000 грн, у грудні буде 6500 грн).

При цьому з 01.01.2021 р. набули чинності зміни до Закону № 2464, згідно з якими підприємці-«єдинники», які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе ЄСВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено ЄСВ за таких осіб у розмірі, не меншому за мінімальний страховий внесок!

Але тут треба бути дуже уважними і контролювати чи сплатив роботодавець ЄСВ, чи ні, і в якому розмірі. А якщо не сплатив або сплатив недостатньо? В такому випадку діє наступне правило. 

Такі підприємці обов’язково сплачують ЄСВ за себе в звичайному порядку  за ті місяці, за які роботодавець за основним місцем роботи за них ЄСВ не сплатив (наприклад, якщо під час карантину підприємець цілий місяць перебував у відпустці без збереження зарплати).

А якщо ЄСВ роботодавець за основним місцем роботи сплатив, але в розмірі меншому за мінімальний (наприклад, підприємець працевлаштувався не з першого числа такого місяця і в результаті  розмір нарахованої йому зарплати був меншим за мінімальний), підприємець може (!) сплатити за себе ЄСВ за цей місяць самостійно.

Але в якому розмірі сплачується ЄСВ в цих випадках? Знову ж таки, не більше за максимальний і не менш за мінімальний страховий внесок. Тобто, жодних «доплат» і «різниць» - податківці на цьому зараз наполягають!

І ще одне, не менш важливе. У ІПК від 01.11.2021 р. № 4138/ІПК/99-00-04-03-03-06 наголошується, що підприємці, платники ЄП, які мають основне місце роботи, можуть  добровільно сплачувати за себе ЄСВ лише за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі меншому за мінімальний страховий внесок.

Таким чином, добровільна сплата єдиного внеску для підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування і мають основне місце роботи (і за них сплачено ЄСВ у розмірі не меншому за мінімальний), чинним законодавством не передбачена.

Якщо ФОП, все ж таки сплатив за такі місяці ЄСВ, то зазначені суми можуть бути визначені ним як суми помилково сплаченого єдиного внеску і бути або автоматично зарахованими в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску, або бути повернутими на підставі відповідної заяви.

Приклад 1.

ФОП, платник ЄП, з 1 жовтня 2021 року працевлаштувався на підприємстві за трудовим договором з окладом 8 тис. грн на місяць. Оскільки роботодавець, починаючи з жовтня сплачує за таку особу страховий внесок у розмірі не меншому за мінімальний (1320 грн), то як підприємець така особа починаючи з жовтня ЄСВ вже не сплачує (і не має права на добровільну сплату).

Приклад 2.

ФОП, платник ЄП, з 20 жовтня 2021 року працевлаштувався на підприємство за трудовим договором з окладом 8 тис. грн. Відповідно, за жовтень роботодавцем за таку особу було сплачено ЄСВ з фактично нарахованої зарплати: 8000/20*9*22%=792 грн.

Отже, ФОП, за жовтень може сплатити ЄСВ за себе добровільно. При цьому, сплатити ЄСВ він має у загальновстановленому для нього розмірі – не меншому за мінімальний – 1320 грн! Не лише різницю між сплаченою роботодавцем сумою та мінімальним внеском – а весь мінімальний внесок (або більше, якщо бажає, але в межах 19800 грн).

За листопад і грудень підприємець вже за себе ЄСВ не сплачує, за умови, що його роботодавець за ці місяці сплатить за нього внесок у розмірі не меншому за мінімальний. Також зазначимо, що сплатити суму ЄСВ за жовтень 2021 року підприємець має у загальновстановлені для нього терміни – не пізніше 19 січня 2022 року.

Заповнення таблиці у п. 9 додатку 1 Декларації підприємця платника ЄП виглядатиме наступним чином:

Приклад 3.

ФОП, працює неповний робочий день (4 години на день) з окладом 8 тис. грн. Роботодавцем ЄСВ сплачується наступним чином: 880 грн – з фактично нарахованої ЗП (4000 грн) та 440 грн – доплата ЄВ до розміру мінімального страхового внеску. Оскільки роботодавцем ЄСВ за цього працівника  сплачує у розмірі, не меншому за мінімальний, то такій особі платити ЄСВ за себе не потрібно.

Зауважимо, що підприємці – платники ЄП, які мають основне місце роботи, та за яких роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не меншому за мінімальний страховий внесок за всі календарні місяці звітного року,  Додаток 1 до Декларації не заповнюють та не подають.

 ***

Читайте також:

• І знову про додаток 1 до декларації ФОП 3-ї групи: подавати чи ні?
• ФОП не платив ЄСВ через карантинну пільгу: чи має право на лікарняні та декретні?
• ФОП отримує пенсію в іншій країні: чи потрібно сплачувати ЄСВ?
• ФОП став пенсіонером: чи повідомляти ДПС?

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!