З 2 квітня почав діяти Закон №540 (він же законопроект №3275). Про це ми писали тут. Далі розглянемо, які зміни він передбачає.
Контроль за регульованими цінами – посилені адмінштрафи!
Держпродспоживслужба завдяки законодавчим змінам продовжує отримувати нові повноваження. Тепер це контроль за цінами під час карантину. Докладно зупинимося на змінах, які будуть внесені на підставі законопроекту №3275.
З текстом законопоекту можна ознайомитися тут.
Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Відповідно з цієї ж дати почнуть діяти всй його норми, в т.ч. нові розміри обсягів доходів «єдинників». Але чітко цей момент буде відомий тільки після опублікування тексту, підписаного Президентом закону.
Нагадаємо, що відповідно до ст. 12 Закону «Про ціни і ціноутворення» державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які мають визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Держпродспоживслужба на своєму сайті повідомляє, що державний контроль у сфері ціноутворення шляхом проведення планових та позапланових заходів держнагляду (контролю) госпсуб’єктів, що застосовують державні регульовані ціни у різних сферах та галузях економіки, зокрема:
- у галузі АПК та торгівлі (державні регульовані ціни застосовуються суб’єктами господарювання з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі соціально значущими продовольчими товарами, на дитяче харчування та продукцію громадського харчування, що реалізується в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах),
- на фармацевтичному ринку (контроль за дотриманням запроваджених механізмів регулювання цін на лікарські засоби суб’єктами оптової та роздрібної торгівлі, у т. ч. на ліки, що придбаваються за рахунок коштів бюджету),
- контроль за дотриманням державних регульованих цін і тарифів підприємствами-монополістами (на ринку надання телекомунікаційних, поштових послуг, послуг з перевезень на залізничному, міських пасажирських видах транспорту і аеропортах, з продажу природного газу та електроенергії).
Держпродспоживслужба має право застосовувати до госпсуб’єктів адміністративно-господарські санкції, перелік яких наведений у ч. 1 ст. 20 Закону «Про ціни і ціноутворення». І хоча коментованим нами законопроектом ч. 1 ст. 20 Закону викладена у новій редакції, та ні перелік, ні розмір штрафів не змінились.
Проте нову редакцію наразі має ст. 165-2 КУпАП. Так, штрафи за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них збільшені у понад 10 разів – штраф на громадян 1700 грн і на посадових осіб – 2550 грн.
Якщо такі порушення вчинені під час карантину, встановленого КМУ, на товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню епідемій, пандемій, у тому числі поширенню короновірусної хвороби (COVID-2019) та/або товарів, що мають істотну соціальну значущість, перелік яких визначений КМУ, якщо ціна перевищила у 1,2 рази рівень ціни, визначені Кабміном на такий товар – штраф на громадян від 3 400 грн до 4 250 грн і на посадових осіб – від 4 250 грн до 5 100 грн.
Справи про адмінправопорушення розглядатимуть та накладатимуть адмінстягнення керівник та уповноважені ним посадові особи Держпродспоживслужби (ст. 244-5 КУпАП), а протоколи складатимуть органи Нацполіції (п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП).
Втім, житлово-комунальних послуг наведені зміни не стосуються.
Можливе звільнення від плати за користування орендованим майном
Можливе звільнення від плати за користування орендованим майном
Частиною 5 ст. 1 коментованого законопроекту встановлено, що з моменту встановлення карантину, введеного постановою КМУ №211, і до його завершення в установленому законом порядку наймач звільняється від плати за користування майном (нерухомим та рухомим майном, обладнанням, майновими правами тощо) відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦКУ. Принаймі саме так виглядала норма, яка передбачала внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ Законопроектом №3275 (в редакції, який він був винесений на голосування після доопрацювання)
Втім, після офіційного опублікування виявилось, що Закон № 540 містить зовсім іншу редакцію, а саме слово "звільняється" було замінено на словосполучення "може бути звільнений". Наскільки це вплинуло на орендарів, на зменшення орендної плати та на можливість звільнення орендарів від плати за користування майном — читайте в окремому матеріалі на нашому порталі.
Далі розглянемо загальні питання щодо захисту прав та інтересів, а також судочинства під час карантин.
Позовна давність подовжується
На час карантину продовжуються:
- строки загальної позовної давності (ст. 257 ЦКУ),
- спеціальні строки позовної давності (ст. 258 ЦКУ) в один рік до вимог, зокрема, про стягнення неустойки (штрафу, пені), про спростування недостовірної інформації, поширеною у ЗМІ, вимоги у зв'язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦКУ), у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 ЦКУ), про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства;
- строки припинення поруки, строків звернення до суду кредитором з позовом до поручителя у зв’язку з порушенням таким боржником зобов’язання у разі ліквідації боржника-ЮО (ст. 559 ЦКУ);
- строки позовної давності в один рік до вимог, які випливають із договору найму, зокрема, до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі (ст. 786 ЦКУ).
Зміни, внесені до ГКУ, теж стосуються продовження строків на час дії карантину, а саме:
- строків нарахування відсотків за неправомірне користування чужими коштами, шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання (ст. 232 ГКУ),
- гарантійних строків експлуатації, придатності та зберігання, а також строків пред’явлення позовів, що випливають з поставки товарів неналежної якості (ст. 269 ГКУ),
- строків позовної давності для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво, строків пред’явлення позовів про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту будівництва (ст. 322, 324 ГКУ).
На час карантину продовжені строки подання позовів та інших документів судам
Зрозуміло, що зупинення та значні обмеження щодо перебування в одному приміщенні, застосування заходів дезінфекції, носіння медичних масок та інших заходів безпеки, не могли не торкнутись судів.
Тому хоча більшість судів продовжують працювати й під час карантину (в деяких випадках судові засідання проводяться закритими або у письмовому провадженні), все ж подання позовів, відзивів на апеляційні та касаційні скарги, інших процесуальних документів наразі значно утруднено як сторонами спору, так і судами.
Законодавці прийняли рішення про продовження всіх встановлених процесуальних строків на час дії карантину.
Йдеться про строки, передбачені КАСУ, ГПКУ, ЦПКУ для:
- подання позовів, зміни предмету чи підстави позову, подання та витребування доказів, заяв щодо їх забезпечення (щодо доказів, то у змінах до ГПКУ такого не передбачено), відзивів, заперечень та пояснень третіх осіб, пред’явлення зустрічного позову, а також заяв про скасування судових наказів (зміни до ГПКУ та ЦПКУ), оскарження рішення третейського суду (ст. 346 ГПКУ), подання заяви про перегляд заочного рішення (ст. 284 ЦПКУ), пред’явлення позову заявником до держателя втраченого цінного папера на пред’явника або векселя (ст. 325 ЦПКУ),
- судів щодо прийняття ухвал про залишення позову без руху (зокрема, якщо позов не відповідає формі та змісту, та/або не додані всі документи до нього), повернення позовної заяви – в даному випадку це означає, що суди можуть/будуть відтерміновувати прийняття позовних заяв до розгляду та не відкриватимуть провадження у справах на час дії карантину, а якщо позов прийнято та провадження відкрито – строки для розгляду справ продовжуватимуться на час дії карантину (відповідні зміни до ст. 174 ГПКУ не внесені!),
- подання апеляційних та касаційних скарг, строків їх розгляду. Втім, тут варто додати, що скоріше за все, це стосуватиметься лише тих апеляційних та касаційних скарг, по яким строки подання не закінчились на день запровадження карантину (на 12.03.2020 р).
Якщо суди розглядатимуть справи в режимі відеоконференції (КАСУ, ГПКУ, ЦПКУ), то тут варто врахувати таке:
- змінами дозволено приймати участь у таких судових засіданнях учасниками справи з використання власних технічних засобів. Увага! На сьогодні всі судові засіданні в режимі відеоконференції проводяться у приміщенні суду та із застосуванням спеціального ПЗ. Тому, на нашу думку, швидко підготувати технічну можливість приймати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції буде досить важко;
- ідентифікація учасника справи або представника здійснюватиметься шляхом накладення електронного підпису або за наявними документами, що посвідчують особу.
Щодо кримінальних проваджень, то вони й надалі здійснюватимуться відкрито, за винятком, коли суд приймає рішення про обмеження доступу учасників справи в судове засідання під час карантину.
Водночас на час карантину продовжені й строки, встановлені Сімейним Кодексом України, щодо давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, спорів про батьківство та материнство, визнання батьківства за рішенням суду.
