Постанова ВС/КАС №826/12244/14 від 20.02.2018 р.
Фабула судового акту: Підприємство звернулося до суду в порядку адміністративного судочинства із позовною заявою про визнання протиправними дій органу ДФС щодо призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача по взаємовідносинам з іншим підприємством-контрагентом та визнання протиправним та скасування наказу щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Підставами для пред’явлення позову стало те, що податківцями безпідставно було прийнято наказ про проведення перевірки, оскільки підприємство надало відповідь на письмовий запит ДФС, де було вказано про невідповідність письмового запиту вимогам законодавства України.
При цьому у відповіді на запит підприємство зазначило, що зі змісту запиту незрозуміло, у зв'язку з чим і на якій підставі ДФС витребує документальні підтвердження господарських взаємовідносин підприємств. Також позивач зазначив, що підприємство з яким нібито у позивача існували господарські правовідносини не є його контрагентом.
Суди першої та апеляційної інстанції у задоволенні позовних вимог відмовили.
Такі рішення стали підставою для звернення підприємства-позивача до суду касаційної інстанції.
Переглядаючи справу в касаційному порядку Касаційний адміністративний суд вказав, що відповідно до пп. 78.1.1 ПКУ документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, у якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином обов’язковою підставою для прийняття рішення про проведення документальної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.
За нормами п. 73.3 ПКУ письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин з підстав, перелік яких є виключним.
Проте, незважаючи на такі вимоги закону у вказаному запиті ДФС конкретно не визначив жодної з шести, визначених у п. 73.3 ПКУ, підстав для направлення такого запиту.
Таким чином, у разі, якщо запит контролюючого органу про надання інформації оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, зокрема в якому чітко не зазначено підстави для його направлення (надсилання), платник податку звільняється від обов'язку надання відповіді на такий запит, що в свою чергу виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит, а у разі прийняття рішення, оформленого наказом, про призначення перевірки за вказаних обставин такий наказ може бути визнано протиправним та скасовано.
Артем Кірюшин