«Вісник. Офіційно про податки»
Державна фіскальна служба за ініціативи Прем’єр-міністра розпочала кампанію перевірок бізнесу на предмет заробітної плати «в конвертах» та нелегально працевлаштованих робітників. Офіс великих платників податків ДФС України, що обслуговує найбільші підприємства, також долучився до процесу. Отже, чи знайшли вже серед представників великого бізнесу таких, хто оптимізує свої податкові платежі, застосовуючи нелегальну робочу силу та розраховуючись з людьми «конвертами», – про це та інше запитали в очільника Офісу Кирила Коренюка.
Кириле Євгеновичу, кампанія вже зчинила чимало галасу, мовляв, фіскали знову «кошмарять» бізнес. Як ці перевірки корелюються з Вашими заявами щодо відвертого та прозорого діалогу з платниками? Які вже маєте результати і що збираєтеся далі робити з тими, кого зловили на гарячому? Чи вистачить Вам ресурсу здійснити всі перевірки, адже кількість підприємств, де є практикою виплата заробітної плати «у конвертах», величезна? Можливо, переважна більшість бізнесів саме так оптимізує податкові платежі…
Давайте по черзі. По-перше, я представляю Офіс великих платників податків. А таких по країні (згідно з оновленим Реєстром) – лише півтори тисячі підприємств. Це не так багато, щоб не вистачило сил їх перевірити за потреби. По-друге – перевірятимемо не всіх, а лише тих, яких відносимо до ризикових у цьому питанні та за діяльністю яких спостерігаємо особливо пильно. По-третє – галас, про який Ви щойно сказали, це не більш ніж спекуляції. Ми нікого не «кошмаримо», а діємо якраз у площині діалогу. Виявляємо, запрошуємо, спілкуємось. Інша річ, що дехто вперто ігнорує пропозицію фіскальної служби розпочати діалог. А дехто, перепрошую, робить вигляд, що розумніший за інших.
Тобто?
Тобто – Ви хочете сказати: я маю вірити, що, скажімо, працівники якогось з велетенських підприємств сфери будівництва отримують заробітну плату менше ніж 4 тис. грн, у той час як те саме підприємство на порталах з працевлаштування розміщує оголошення з найму спеціалістів, де пропонує навіть різноробочим від 10 до 15 тисяч? Або що на цьому підприємстві працюють лише 20 – 30 осіб, тоді як воно здійснює будівництво паралельно на десятках будмайданчиків?
Знаєте, я не прибічник фінансових перевірок. Я вважаю, що між фіскалами та бізнесом має бути повага, як між справжніми діловими партнерами. Ніхто ні від кого не ховається. Жодної партизанщини. Йдуть конструктивні предметні перемовини. Але не в тому разі, коли нас намагаються пошити в дурні… Такого не буде!
Яким чином збираєтеся перевіряти і доказувати те, що ховається від очей?
Як я вже сказав, достатньо провести порівняльний аналіз діяльності підприємства і тієї інформації, яку воно декларує. У нас є бази, є цілком ефективні методи роботи. Крім того, не забуваємо й про людський фактор. Слід зазначити, що наймані працівники все частіше замислюються про те, на який ризик наражаються, беручи до рук «конверт». І відтак – готові до діалогу з фіскальною службою у тому числі. Адже людина, задекларувавши свої неофіційні доходи, таким чином їх легалізує. Чим легалізує й власний статус як працівника.
Офіс великих платників податків ДФС наголошує: «конверти» – це не лише негативні наслідки для бюджету держави. Це значний ризик важких наслідків для самих працівників. Люди мають пам’ятати: отримуючи заробітну плату у «конвертах», вони отримують мінімальний розмір відпускних, лікарняних та вихідної допомоги, втрачають страховий стаж і можливість отримання заробленої пенсії. Зрештою – вони стають дрібними шахраями, які обкрадають не лише абстрактну державу, а й кожного конкретного сумлінного платника податків – такого самого громадянина, як і вони. Цього замало?
Чи багато вже викрили підприємств, де платять у «конвертах» і мають нелегально працевлаштованих осіб?
Не буду говорити про кампанію, що розпочалася: її результати будуть відомі згодом. Наведу приклад з нещодавнього. Так, працівниками Офісу було встановлено, що на одному із підприємств – дилерів автомобілів середня заробітна плата становить 4 тис. грн, а з урахуванням керівного складу – 136 тис. грн; на транспортно-логістичному підприємстві середня заробітна плата – 2,5 тис. грн, а з урахуванням керівного складу – 34 тис. грн. Привернув, до речі, увагу й той факт, що керівний склад підприємства при нарахуванні власної зарплати не схильний до тенденції заниження, адже враховує негативні ризики у майбутньому. Водночас роботодавець ухиляється від сплати податків за рахунок самих працівників. Чи це не привід для людей замислитись? Аналізуючи середню заробітну плату підприємств роздрібної торгівлі, мінімальна виплата зарплати в якій становить 3 – 4 тис. грн, ми звернули увагу на інформацію Інтернет-сайтів з вакансіями. Так от: у цій сфері пропонують зарплату понад 10 тис. грн!
Які сфери Ви можете віднести до найбільш «затінізованих»?
Це вже названі мною роздрібна торгівля, комерційні перевезення, будівництво. Щодо необхідності окремих перевірок будівельників особисто наголосив Прем’єр-міністр. За результатами проведеного аналізу нами встановлено, що середня заробітна плата стосовно платників будівельної галузі в середньому становить від 18 000 до 23 000 грн. Водночас виявили двох платників, які здійснюють нарахування заробітної плати працівникам майже на рівні мінімальної, що в середньому становить від 3 700 до 5 000 грн (без урахування розміру заробітної плати керівників підприємства), тоді як на офіційних сайтах пошуку роботи work.ua, rаbota.ua такі підприємства пропонують розмір заробітної плати в межах від
15 000 до 20 000 грн. Та й самі працівники зізнаються, що отримують більше. Це той приклад, з чого я розпочав розмову. Далі. Відповідно до інформації, оприлюдненої на сайті ГУ статистики у м. Києві, середня місячна заробітна плата у сфері будівництва становить 8 141 грн залежно від спеціальності. А відповідно до інформації, оприлюдненої на сайті Мінфіну, середня місячна заробітна плата по регіонах в Україні становить біля 13 500 грн. Ще є сумніви з приводу вищеназваних двох компаній? У мене особисто – немає.
Як чинитимете з порушниками?
Відповім, вибачте, протокольною мовою. Але інакше тут не можна. Отже. Податковим кодексом надано право фіскальним органам у разі наявності або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету проводити фактичні перевірки. Вони – своєю чергою – здійснюються без попередження роботодавця. У разі встановлення порушень матеріали таких перевірок надсилаються до територіальних органів Держпраці. Роботодавці (юридичні та фізичні особи), винні у порушенні трудового законодавства, несуть відповідальність у вигляді сплати штрафів. До речі, чималих. За кожного неоформленого працівника роботодавець-правопорушник сплатить майже 112 тис. грн штрафу. Якщо роботодавці не допускають до проведення перевірки (що теж має місце), їм нараховуються штрафи у розмірі понад 372 тис. грн за кожен факт недопущення до проведення перевірки.
Уже два місяці, як Ви очолюєте Офіс великих платників податків. Як можете охарактеризувати результати роботи?
Протягом цього часу Офіс не зрадив своїй традиції залишатися першим за обсягами надходжень до бюджету і за темпами приросту показників, про що свідчить і статистика за перший осінній місяць. За дев’ять місяців 2018 р. платниками Офісу забезпечено збір платежів до держбюджету в розмірі 223,2 млрд грн. Частка податкових платежів від великого бізнесу, що обслуговується Офісом, стабільно становить близько 60% від усіх податкових платежів по Україні. Надходження січня – вересня нинішнього року перевищили сплату відповідного періоду минулого року майже на 30 млрд грн, або більш ніж на 15%. Зазначу, що податок на прибуток показав темп приросту майже на 55%, ПДВ – на понад 10, податок на доходи фізичних осіб – на понад 30, єдиний соцвнесок – на 33%. Майже на 20% зросли надходження військового збору. Статистика позитивна. Але вона не означає, що ми можемо уповільнитися чи заспокоїтися. Проект держбюджету-2019, який наразі активно обговорюється на всіх рівнях, передбачає помітне збільшення надходжень від податків. На працівниках фіскальної служби лежить особлива відповідальність. Перед нами – багато завдань, які маємо виконати попри все. І ми їх виконаємо.
