Перелік повноважень новоутвореної ДПС наразі виписано дещо ширше, ніж було передбачено для фіскалів.
Звісно, як і раніше, за податковою службою залишили:
- адміністрування податків, зборів, ЄСВ, контроль за погашенням податкового боргу, прийняття рішень про його розстрочення/відстрочення;
- перевірки та звірки платників податків (платників ЄСВ);
- організацію та контроль за поданням звітності;
- контроль за ліцензуванням виробництва/продажу алкоголю та тютюну (додалося ще й пальне);
- контролю за використанням РРО та готівковими розрахунками;
- нагляд за проведенням розрахунків в іноземній валюті;
- а також застосування штрафних санкцій та адмінстягнень на посадових осіб та ФОПів.
Оприлюднення наборів даних
Зважаючи на створені численні бази даних, відкритість даних у реєстрах та інших відкритих електронних джерелах спричинилася до доповнення завдань органу ДПС. Зокрема, окрім оприлюднення на офіційному веб-сайті ДПС актів та інших офіційних документів та інформації з питань, що належать до її компетенції, зокрема, інформації, яка підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства, органи ДПС також мають забезпечувати оприлюднення (оновлення) наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних на офіційному веб-порталі ДПС та Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, в установленому законодавством порядку.
На сьогодні ДФС оприлюднює (оновлює) набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних за адресою: data.gov.ua.
Загалом відкриті дані, які оприлюднювались органами ДФС, розміщені за посиланням http://sfs.gov.ua/datasets.php?q=.
Положення про набори даних, затверджене ще у 2015 р., стосується й органів податкової служби, хоча назву податкового органу в ньому ще не оновлено.
Для інформації
У червні 2019 року ДФС повідомила, що вона додатково оприлюднила 17 нових основних наборів даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua) та на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС у банері «Відкриті дані». З ними можна ознайомитися тут>>
Напевно, вже Державна податкова служба планує доповнювати такі дані та підтримувати їх в актуальному стані.
Обмін інформацією
Державна податкова служба України планує взаємодіяти та здійснювати обмін інформацією з органами державної влади й отримувати інформацію, документи і матеріали від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, зокрема? від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів).
Загалом, уся необхідна інформація для обліку органами ДПС об'єктів оподаткування подається самими платниками податків, зокрема, у податковій звітності. Яку саме інформацію, крім цього, планують збирати податківці, наразі не зрозуміло. Річ у тім, що коли ми говоримо про госпсуб'єктів, то відомості, що містяться у таких реєстрах та кадастрах, є відкритими та доступними тією мірою, якою вони потрібні відповідному органу державної влади. Причому доступ до таких реєстрів/кадастрів є відкритим. Напевно під такою інформацією розуміють насамперед реєстри нерухомості та земельний кадастр. Нагадаємо, що підставою для нарахування земельного податку є саме дані державного земельного кадастру (пп. 286.1 ПКУ).
Такі дані подавалися самими платниками плати за землю або органами місцевого самоврядування. Тепер, наскільки можна оцінити названі завдання, податкова служба планує отримувати відповідні дані безпосередньо. Втім, мабуть, це буде не так скоро, адже дані самого кадастру ще досі формуються, аналогічно як і проводиться оцінка та облік земель.
Те саме стосується й реєстру речових прав (реєстру прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень).
Iнформаційно-довідкові послуги
Окрім надання індивідуальних податкових консультацій, заплановано також надання органами Державної податкової служби інформаційно-довідкових послуг з питань податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.
Ні для кого не секрет, що відповідно до пп. 17.1.1 ПКУ платник податків має право безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі й Iнтернетом, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю.
Нині платники податків знають, що отримувати будь-яку інформацію щодо стану розрахунків із бюджетом можна, лише звернувшись до контролюючого органу через «Електронний кабінет платника податків» або письмово в порядку ст. 1 Закону про звернення громадян. Строк для надання письмової відповіді становить до п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання запиту.
Так само проблему становить і листування з органами Державної податкової служби щодо повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені – хто неодноразово користувався подібним сервісом, той добре знає, наскільки таке листування є результативним.
Утім, запровадження надання органами Державної податкової служби саме інформаційно-довідкових послуг з питань податкового законодавства та законодавства з інших питань має бути цілком затребуваним та актуальним (як раніше – звірки стану розрахунків з бюджетом на певну дату, будь-яка інша інформація щодо платника податку).
Встановлення ознак фіктивності емітента ЦП
З'явилось і «нове»: органам Державної податкової служби передано повноваження на погодження рішення Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку щодо встановлення ознак фіктивності емітента цінних паперів, а також щодо встановлення порядку визначення емітента цінних паперів таким, що відповідає ознакам фіктивності.
Нагадаємо!
Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, затверджено рішенням НКЦПФР від 30.05.2017 р. №393.
Звернення до суду
До завдань органів Державної податкової служби, як і раніше, віднесено можливість звернення до суду у випадках, передбачених законом.
Цікаво, що останнім часом фіскали почали згадувати про свої права, передбачені у пп. 20.1.37 ПКУ, а саме звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою – підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
У зв'язку з цим викликає занепокоєння й окреме завдання щодо виявлення кримінальних та інших правопорушень, розслідування яких віднесено законом до компетенції податкової міліції, а також встановлення місцезнаходження платників податків, проведення опитування їх засновників, посадових осіб.
Адже одна справа, коли такі дії щодо встановлення місцезнаходження та «співбесіди» із засновниками проводитимуться в межах розслідування кримінальних правопорушень (у межах Кримінального процесуального кодексу), та зовсім інша, коли ми фактично повертаємося на кілька років назад та поновлюємо давно забуту процедуру розшуку засновників у всіх випадках неотримання платниками податків за юридичною чи фактичною адресою кореспонденції, запитів чи іншої інформації від органів ДПС.
Сподіваємося, що такі темні часи не повернуться до платників податків, а ДПС відіграватиме роль сервісу, а не карального органу.
Контрольні розрахункові операції
Як і раніше, органи ДПС проводитимуть контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування РРО. Таке право надано саме службовим особам податкового органу до початку фактичної перевірки (п. 80.4 ПКУ).
Додаткова інформація про майно боржника
Ще одна «новина»: органи Державної податкової служби за рішенням суду мають право отримати інформацію не лише про обсяг та обіг коштів на рахунках, зокрема про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб'єктів господарювання, а й інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Права під час перевірок
Наразі у п. 6 Положення про ДПС прямо визначено, що податкова служба на виконання завдань має право:
- проводити перевірку правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
- запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.
Підсумки
На перший погляд, повноважень стало значно більше, однак переважна їх більшість стосується аналізу інформації та ризиків здійснення фінансово-господарської діяльності платників податків, що є цілком зрозумілим.
Але найцікавішим є той факт, що відповідно до п. 8 Положення про ДПС Державна податкова служба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
Увага! Накази Державної податкової служби можуть бути скасовані Кабінетом Міністрів України повністю чи в окремій частині.
Звісно, враховуючи, що ДПСУ підпорядкована КМУ, але її діяльність координується через Мінфін, такі повноваження Кабміну викликають багато запитань. Чи означатиме це, що КМУ планує «в ручному» режимі втручатись у діяльність керівництва ДПСУ, – покаже час.