25 вересня 2019 року у Верховній Раді зареєстровано законопроект №2172 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду".
Нардепи намагаються удосконалити законодавство в сфері державного ринкового нагляду. Зокрема, законопроект направлений на зменшення корупційних ризиків у діяльності посадових осіб під час здійснення перевірок, посилення захисту споживачів та інших суспільних інтересів у разі виявлення на ринку нехарчової продукції, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.
Що пропонується?
1) Усунути дублювання контролю за окремими видами продукції, а також уточнити деякі виключення з-під сфери дії ринкового нагляду. Зокрема, пропонується доповнити або уточнити перелік виключень з-під сфери дії Закону “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” такими видами продукції, контроль (нагляд) за якими здійснюється за допомогою інших наглядових режимів, а саме:
- об’єкти будівництва, визначені Законом “Про регулювання містобудівної діяльності”;
- повітряні судна, їх компоненти та обладнання;
- дорогоцінні метали, дорогоцінні каміння та вироби з них (ювелірні та побутові);
2) Забезпечити можливість здійснення ринкового нагляду колегіальними органами (наприклад, НКРЗІ, яка є технічно компетентна здійснювати ринковий нагляд радіообладнання, включаючи мобільні телефони та смартфони, але не має наданих на це законом повноважень).
3) Уніфікувати різновиди перевірок характеристик нехарчової продукції (уточнення видів перевірок замість існуючих трьох (виїзна/невиїзна/поєднана), що дозволить уникнути зловживань.
4) Встановити чіткі та прозорі вимоги до інспекторів органів ринкового нагляду та суб’єктів господарювання щодо переліку та строків надання документів під час проведення перевірки.
5) Встановити чіткий строк надсилання суб’єкту господарювання постанови про накладення штрафу (16 днів після проведення перевірки), що дозволить уникнути випадків надсилання постанов про накладення штрафу «заднім числом»;
6) Передбачити проведення перевірки характеристик продукції у її виробників лише у разі, якщо є документально підтверджені підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції.
7) Передбачити можливість звернення об’єднань суб’єктів господарювання – галузевих асоціацій щодо проведення позапланових перевірок ринкового нагляду – зараз вони не входять до кола суб’єктів, яким Законом надано право подавати такі звернення. Слід зазначити, що в ЄС галузеві асоціації беруть активну участь у моніторингу ринку та взаємодіють з органами ринкового нагляду, а їх професійний рівень і знання підвищуватимуть ефективність ринкового нагляду в Україні та посилюватимуть експертну та технічну спроможність органів ринкового нагляду.
8) Встановити чітку заборону перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи, що не є предметом конкретної перевірки, що дозволить сфокусувати перевірку та запобігти зловживанням.
9) З метою захисту прав інтелектуальної власності та збереження комерційної таємниці суб’єктів господарювання запровадити вимогу надання документів, необхідних для встановлення ланцюга постачання продукції, лише в обсязі, що дозволяє встановити такий ланцюг, а не в повному обсязі. З метою забезпечення можливості суб’єктам господарювання надати такі документи, якщо вони перебувають, наприклад, в головному офісі в іншому регіоні, протягом однієї перевірки та без її поновлення, пропонується збільшити строк проведення перевірок на два дні.
10) Запровадити для випадків формальних (несуттєвих) порушень принципу покарання за невиконання вимог органів ринкового нагляду щодо усунення порушень, а не за самі порушення.
11) сСкасувати визначення штрафу за принципом “від – до” (“вилку штрафів”)).
12) Збільшити розмір штрафних санкцій для посилення відповідальності суб’єктів господарювання, що відповідає європейській практиці, та, відповідно до європейських вимог, забезпечує пропорційність та результативність покарання, а також знеохочує та запобігає вчиненню порушень у майбутньому;
13) Встановити на законодавчому рівні ефективну відповідальність суб’єктів господарювання у вигляді накладення штрафу за недопущення до проведення перевірок та невиконання законних вимог посадових осіб, що здійснюють державний ринковий нагляд.
14) Передбачити обов’язок органу ринкового нагляду надавати консультативну допомогу суб’єктам господарювання під час здійснення ринкового нагляду.
15) Передбачити 30-денний строк на переклад суб'єктами господарювання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду (сьогодні такий строк відсутній, що призводить до зловживань з боку органів ринкового нагляду);
16) Розмежувати різні види нагляду за продукцією і за господарською діяльністю суб'єктів господарювання та передбачити у єдиному нормативно-правовому акті – Законі України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” – відповідні системно-адміністративні положення (права та обов’язки суб'єктів господарювання; повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд; порядок проведення перевірок характеристик продукції; порядок оформлення розпорядчих документів у сфері державного ринкового нагляду; порядок відбору зразків продукції і проведення їх експертизи тощо).
У разі прийняття Цей Закон набере чинності через три місяці з дня його опублікування.
