Нещодавно ДПС у Рівненській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з начальником юридичного управління Рашовським Я.В. Тема «гарячої лінії»: «Відповідальність платників податків та оскарження рішень контролюючих органів».
Відповіді на цікаві запитання пропонуємо вашій увазі.
Як платник податків може оскаржити податкову вимогу, направлену контролюючим органом?
Платник податків має право оскаржити, направлену контролюючим органом податкову вимогу, в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган прийняв рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, такий платник податків може звернутися до ДПС із скаргою про перегляд цього рішення протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником такої вимоги.
Рішення ДПС, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Порядок судового провадження щодо оскарження рішень контролюючого органу регулюється положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.
У які строки контролюючий орган розглядає скаргу платника податків?
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення 20-денного строку.
Як визначається «повторне» правопорушення до СГ, який перебуває на обліку в контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, з метою застосування штрафних санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності згідно з п. 120.1 ПКУ?
«Повторне» правопорушення з метою застосування штрафних санкцій у розмірі 1020 грн. згідно з п. 120.1 ПКУ за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності визначається за результатами камеральних та документальних перевірок по податках та зборах кожного контролюючого органу, як за основним так і неосновним місцем обліку платника, незалежно від виду податку, якщо до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) такої податкової звітності та винесено повідомлення-рішення. З дати винесення контролюючим органом такого повідомлення-рішення починається відлік 365 днів (для високосного року – 366 днів) для визначення повторності правопорушення про застосування штрафних санкцій.
Який термін сплати адміністративного штрафу та який орган контролює його сплату?
Адміністративний штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300 - 1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.
Які дії контролюючих органів, якщо при організації перевірки встановлено відсутність платника податків (посадових осіб платника або його законних представників) за місцезнаходженням?
У разі коли при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість проведення перевірки у зв’язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, у той же день складається відповідний акт у довільній формі, що засвідчує цей факт.
При цьому підрозділ органу ДПС кий здійснює (очолює) перевірку та встановив неможливість проведення перевірки у зв’язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, протягом двох робочих днів з дня, наступного за днем складання цього акта, доповідною запискою повідомляє про це керівника (його заступника або уповноважену особу) органу ДПС та передає запит на встановлення місцезнаходження платника податків до оперативного підрозділу відповідного територіального органу ДПС за основним місцем обліку платника податків.
Оперативний підрозділ територіального органу ДПС не пізніше 10 календарних днів з дня отримання запиту в обов’язковому порядку письмово повідомляє ініціатора запиту про проведену роботу з наданням копій отриманих у ході його виконання матеріалів.
У разі необхідності вказаний термін може бути продовжений за рішенням керівника зазначеного оперативного підрозділу, але не більше ніж до 30 календарних днів з дня отримання запиту, про що цей підрозділ також письмово повідомляє ініціатора до закінчення 10-денного терміну.
У разі встановлення місцезнаходження платника податків оперативний підрозділ органу ДПС не пізніше наступного робочого дня письмово направляє ініціатору запиту інформацію про встановлене місцезнаходження. У разі необхідності працівниками оперативного підрозділу складається відповідна довідка.
У разі якщо внаслідок заходів, вжитих працівниками оперативного підрозділу, не встановлено місцезнаходження платника податків, такий підрозділ повідомляє про це структурний підрозділ органу ДПС, який ініціював проведення заходів на встановлення місцезнаходження платника податків, та передає керівнику (його заступнику або уповноваженій особі) відповідного органу ДФС службову записку та матеріали про проведену роботу.
Рішення про припинення заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків приймає керівник органу ДПС, працівники якого вживали такі заходи, на підставі службової записки начальника оперативного підрозділу за погодженням з підрозділом, що є ініціатором запиту.
