Раніше ми повідомляли, що Мінфін наказом від 07.09.2020 р. №548 (зареєстрований в Мін'юсті 29.10.2020 р. за №1064/35347) виклав у новій редакції Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.
Серед змін у переліку критеріїв відбору платників податків для проведення перевірок нас зацікавили деякі щодо фіктивних операцій та ризикового характеру діяльності контрагентів. Адже такі критерії присутні як при відборі до перевірок юросіб, так і фізосіб-підприємців. Розглянемо докладніше.
Які критерії вилучено? Хто до плану перевірок не потрапить?
З переліку критеріїв відбору платників податків-юросіб високого ступеня ризику виключено наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків (п. 5 розділу ІІІ Порядку №524), стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов’язані:
- з фіктивним підприємництвом;
- з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Які наслідки це матиме?
До цього платники податків, які потрапили під перевірки, в актах перевірок читали обґрунтування виявлених порушень. І ось в них податківці часто цитували витяги з ухвал, наприклад:
«...У ході досудового розслідування встановлено, що учасниками організованої групи були зареєстровані або перереєстровані на підставних осіб ряд підприємств та , на даний час використовують групу транзитно-конвертаційних підприємств в тому числі: ТОВ "____" (код ЄДРПОУ: ___), ТОВ "___" (код ЄДРПОУ: ___), та інші, з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом використання їх реквізитів та банківських рахунків у злочинних схемах зі створення штучної документальної видимості здійснення фінансово-господарських операцій для незаконного завищення валових витрат з податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки. Також на банківські рахунки вказаних суб'єктів господарської діяльності з ознаками «фіктивності» перераховувалися грошові кошти реально діючих підприємств за нібито надані послуги, виконані роботи чи поставлені товари з метою переведення грошових коштів у готівкову форму та повернення їх клієнтам за вирахуванням певних відсотків...»
Враховуючи цю інформацію, контролери доходили висновку, що ТОВ, вказані в ухвалі слідчого судді, створювали штучну видимість здійснення госпоперацій шляхом формального складення первинних документів, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій. І такі факти та обставини в результаті ставали підставою для визнання безпідставно віднесення суми ПДВ до податкового кредиту за період, що перевірявся.
Як із цим боротися?
Якщо щодо вас, як платника податків, розпочато досудове розслідування щодо фіктивної діяльності або несплати податків, до плану перевірок, складеного за новими правилами, ви не потрапите.
Проте сам факт наявності такого розслідування все ж таки може з’явитися у акті податкової перевірки, як підстава для невизнання витрат або податкового кредиту. Тому у позовах до суду платники вказували на декриміналізацію ст. 205 КК України.
Нагадаємо, що Законом України від 18.09.2019 р. №101 з 25.09.2019 р. з Кримінального кодексу України виключена ст. 205, яка передбачала кримінальну відповідальність за фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання юросіб з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.
Отже, посилання в актах перевірки, призначених після 25.09.2019 р., на кримінальні провадження не можуть бути доказом відсутності реального характеру госпоперацій. Як не може братись до уваги й пояснення керівників юросіб про непричетність до реєстрації ЮО в ЄДР та до фінансово-господарської діяльності.
Щодо досудових розслідувань зауважимо, що слідчі мають право «ділитись» з податківцями будь-якою інформацією, отриманою під час досудового розслідування. І остання може бути врахована під час збору та обробки податкової інформації органами ДПС (зокрема, й для складення запитів). Проте така інформація не може бути підставою для відбору платників податків для проведення перевірок!
Адже Верховний Суд у постанові від 27.03.2018 р. у справі №816/809/17 звернув увагу, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів у рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами.
ВС також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути й необізнаним щодо дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
Дійсно, навіть ухвали про доступ до речей та документів, які в результаті призводять до вилучення окремих документів фінансово-господарської діяльності по ряду контрагентів, жодним чином не свідчать про припинення госпдіяльності контрагента чи неможливість здійснення реальної поставки товару, надання послуг чи виконання робіт.
Підприємства, які підозрюють у фіктивності, тепер не перевірятимуть?
Виключено такий критерій для відбору до плану податкових перевірок, як «розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов’язані з фіктивним підприємництвом». Самі ж юрособи, які мають ознаки фіктивності, все ж залишені у переліку відбору до перевірки з високим ступенем ризику.
Та навіть, якщо вас не включили до плану перевірок, інформація щодо наявності кримінальних проваджень може стати підставою для направлення запитів з вимогою надання копій первинних документів та пояснень платників податків. І якщо не відповісти на цей запит, це може призвести до позапланової перевірки.
Перевірити вас можуть і через ризикового контрагента
Також уваги заслуговує такий критерій високого ступеня ризику відбору юросіб до проведення планових перевірок як наявність інформації в судових рішеннях за ст. 191, 212, 368 КК України про ризиковий характер діяльності контрагентів платника податків.
Йдеться про кримінальні провадження, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань (далі – ЄРДР) за такі правопорушення як:
- привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України),
- ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) (ст. 212 КК України, ухилення від сплати ЄСВ за ст. 212-1 КК України тут не згадуються),
- прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 КК України).
Отже, якщо щодо ваших контрагентів наявні в ЄРДР кримінальні провадження, то платники податків, які мають відповідні господарські відносини з такими контрагентами, перші потрапляють у план-графік проведення планових перевірок за ризиковим характером діяльності контрагентів платника податків.
До речі, зверніть увагу: наведені критерії високого ступеня ризику за ст. 191, 212, 368 КК України визначені й для платників податків-фізосіб (п.4 розділу IV Порядку №524).
На жаль, уникнути цієї підстави для планової перевірки важко. Адже знати таку інформацію щодо своїх контрагентів платники податків не можуть: інформація, яка вноситься до ЄРДР, є закритою для госпсуб’єктів.
Втім, дізнатись про це опосередковано можна буде з ухвал слідчих суддів, тому варто переглядати інформацію на вебсайті Єдиного державного реєстру судових рішень та вимагати за необхідності відповідні пояснення під час або після встановлення ділових відносин з госпсуб’єктами. Це не є запорукою відсутності уваги з боку податкових органів, проте надасть можливість ретельніше підготуватися до перевірок та зробити заготовки з пояснень на випадок отримання податкових запитів.
Перевірки призначатимуться за інформацією від Держфінмоніторингу
До критеріїв відбору платників податків – юридичних осіб до плану перевірок з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати ПДФО, ВЗ та ЄСВ високого ступеня ризику доданий такий критерій як «наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДПС та іншої податкової інформації, одержаної у встановленому Кодексом порядку, що свідчить про ухилення від сплати належних сум».
Щодо цих інших джерел інформації, яку можуть отримувати податківці, слід враховувати, що починаючи з 2020 року додається ще один –Держфінмоніторинг.
Держфінмоніторингом на постійній основі приділяється увага аналізу підозрілих транзакцій щодо відмиванням коштів, які мають ознаки податкових злочинів. У зв’язку з цим вже здійснено ряд широкомасштабних фінансових розслідувань, результатом яких стало направлення узагальнених матеріалів до правоохоронних органів. І більша їх частина наразі стосується операцій з готівкою.
Наразі будь-які відомості, які потрапляють до Держфінмоніторингу та, згодом, потраплять до правоохоронних органів, неодмінно стануть приводом для аналізу такої інформації органами ДПС та врахування її при формуванні плану-графіку податкових перевірок. Хоча, в окремих випадках, чекати і проводити перевірку за строками, зазначеними у плані, податківці не будуть – платникам податків варто очікувати запити за приписами пп. 78.1.1 ПКУ і термінового призначення позапланової перевірки.
