Главная Все новости Право и ответственность Контролирующие органы и проверки

Штраф за умышленное уклонение от уплаты налогов увеличен вдвое!

Продолжаем анализировать, какие полномочия имеет новое Бюро экономической безопасности (далее – БЭБ) и что изменилось благодаря свежему Закону №1888. Также поговорим и о новом админштрафе, введенном за непредоставление ответа на запрос БЭБ и об увеличении штрафа, предусмотренного УКУ, за уклонение от уплаты налогов!

22.11.2021 р. був підписаний Президентом Закон № 1888 щодо повноважень органів Бюро економічної безпеки (далі – БЕБ) та відповідальність платників податків. І цей закон було вже опубліковано в «Голосі України» від 24.11.2021 р. № 222.

З текстом цього закону ви можете ознайомитися тут. Але поки що він не набрав чинності.

Як зазначено в  Прикінцевих та перехідних положеннях, цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня оголошення Кабінетом Міністрів України про початок діяльності Бюро економічної безпеки України. Його опубліковано в "Голосі України" від 24.11.2021 р №222. Але оскільки початком роботи БЕБ є 25 листопада, то саме з цієї дати почали діяти норми Закону №1888.

Законом № 1888 повноваження БЕБ значно розширені.

БЕБ отримало право на досудове розслідування, яке розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Водночас у статті 214 КПК було замінено орган, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, на БЕБ. Тобто БЕБ буде здійснювати розслідування кримінальних злочинів в сфері оподаткування. Для цього БЕБ буде мати у своєму складі дізнавача, слідчого та детективів (відповідні зміни внесені до ст. 3, 38 КПК).

 

Розслідування кримінальних злочинів щодо ПДВ

Спочатку окремо зупинимось на змінах до ст. 191 ККУ – до повноважень БЕБ віднесено право розслідувати кримінальні правопорушення, предметом якого є бюджетне відшкодування.

Наразі, варто сказати, що йдеться саме про ПДВ, у цих змінах чітко не зазначено. Тож,  йдеться як про відшкодування ПДВ, так і про інше відшкодування з бюджету (якщо таке надалі виникне).

Але на стадії розробки нового закону було очевидно, що під прицілом є саме ПДВ. Так, у законопроєкті № 3959-1 пропонували внести зміни до ККУ шляхом внесення окремої норми ст. 222-2 «Шахрайство з ПДВ».  Однак в остаточній редакції на голосуванні цю норму забрали, але зміни щодо бюджетного відшкодування взагалі – залишились.  

Немає зараз і чіткого розуміння, яким чином БЕБ буде розслідувати подібні злочини, якщо за 191 ККУ розслідуються кримінальні правопорушення щодо привласнення чи розтрату чужого майна.

За приписами пп. 14.1.18 ПКУ бюджетне відшкодування – відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Наразі взагалі не зрозуміло за яких умов бюджетне відшкодування ПДВ стане злочином, якщо сума такого відшкодування пройшла документальну або камеральну перевірку? Хто буде винним у злочині і чи можна прирівняти результати перевірки до розтрати майна? І хто буде суб’єктом такого злочину – посадова особа платника податку чи посадова особа органу ДПСУ?

Водночас, враховуючи примітки до ст. 185 ККУ, для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 191 ККУ розрахунок бюджетного відшкодування ведеться в сумі від 283 750 грн («привласнення, розтрата майна» в частині відшкодування ПДВ у великих розмірах).

Тож, питання щодо «шахрайства з ПДВ» чи «привласнення чи розтрату майна» в частині бюджетного відшкодування наразі відкрите.

 

Досудове розслідування

Також детективи БЕБ здійснюватимуть досудове розслідування й інших кримінальних порушень у сфері госпдіяльності, а саме:

  • виготовлення та незаконний збут акцизних марок (ст. 199 ККУ);
  • підробка документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, електронних грошей (ст. 200 ККУ);
  • незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей (ст. 203-2 ККУ);
  • незаконна діяльність із алкогольними напоями, пивом, тютюном, промисловими замінниками тютюну, пального або інших підакцизних товарів (ст. 204 ККУ);
  • злочин, який прийшов на заміну фіктивності підприємництва (реєстрація юросіб на “підставних” осіб), це внесення в документи, які подаються держреєстратору для реєстраційних дій в ЄДР, свідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять неправдиві відомості (ст. 205-1 ККУ);
  • така складова рейдерства як протиправна вимога припинити займатися госпдіяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити права того, хто займається госпдіяльністю. І це поєднане з погрозами насильства, пошкодження чи знищення майна або захоплення цілісного майнового комплексу, його частини, будівель, споруд, земельної ділянки, об’єктів будівництва, а також припинення або обмеження діяльності на цих об’єктах та обмеження доступу до них (ст. 206 ККУ);
  • умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) та ЄСВ (ст. ст. 212, 212-1 ККУ);
  • доведення до банкрутства громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта госпдіяльності — вчинення дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності госпсуб'єкта (ст. 219 ККУ);
  • надання неправдивої інформації для одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків (ст. 222 ККУ);
  • незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, або інше порушення права на ці об'єкти (ст. 229 ККУ);
  • незаконне збирання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, в цілях їх розголошення чи іншого використання, а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду суб'єкту госпдіяльності, злочини, пов'язані з використанням інсайдерської інформації, злочини з ЦП, незаконна приватизація державного, комунального майна (ст. 231, 232, 232-1, 233 ККУ).

І, на відміну від податкової міліції, органи БЕБ при проведенні досудових розслідувань наведених вище кримінальних правопорушень отримали право на:

  • здійснення прослуховування (за ухвалою слідчого судді — відповідні зміни внесені до ст. 263 КПК України);
  • моніторинг банківських рахунків (за ухвалою слідчого судді - відповідні зміни внесені до ст. 269-1 КПК України);
  • проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Їх проводитиме слідчий БЕБ або слідчий іншого органу із залученням оперативних підрозділів БЕБ (відповідні зміни внесені до ч. 6 ст. 246 КПК України).

 

Удвічі збільшено штрафи за ухилення від сплати податків (крім ЄСВ)

Також Законом №1888 збільшено і кримінальну відповідальність платників податків.

Штраф за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, в ст. 212 ККУ збільшено удвічі, а саме:

  1. якщо розмір ненадходжень становило значний розмір (від 3 405 000 грн на 2021 рік), штраф становитиме від 85 тис. до 170 тис. грн (до цього розмір штрафу складав від 51 тис. до 85 тис. грн),
  2. якщо розмір ненадходжень становило великий розмір (від 5 675 000 грн на 2021 рік), штраф становитиме від 170 тис. до 255 тис. грн (до цього розмір штрафу складав від 85 тис. до 119 тис. грн).

Щодо ЄСВ – штрафи незмінні (до ч. 1-3 ст. 212-1 ККУ зміни не внесені).

Проте уточнено ч. 4 ст. 212 та ч. 4 ст. 212-1 ККУ, а саме: особа, яка вчинила діяння, передбачені ч. 1 3 ст. ст. 212 та 212-1 ККУ, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності сплачено податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодовано шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

 

Адмінвідповідальність за ненадання відповіді на запит

Свого часу ми писали, що найбільш серед повноважень посадових осіб БЕБ нас зацікавило право на витребування інформації та/або документів від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових і фізичних осіб в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Наразі Законом № 1888 передбачено адмінвідповідальність за ненадання інформації на запит посадових осіб БЕБ, надання свідомо неправдивої інформації чи не в повному обсязі, порушення встановлених законом строків її надання, повідомлення третіх осіб стосовно того, що про них збирається така інформація, або невиконання інших законних вимог посадових осіб зазначених органів.  Новий штраф за ці порушення становитиме від 4 250 грн до 6800 грн.

Причому відповідні зміни внесені до ст. 185-13 КУпАП, представники БЕБ складатимуть  протоколи про адмінправопорушення, а розглядати адмінсправи та застосовувати штрафи будуть суди (ст. 221 КУпАП).

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ к полному тексту материала возможен только для зарегистрированных пользователей. Если Вы уже зарегистрированы на нашем сайте - пожалуйста, авторизуйтесь.

Если пока нет - зарегистрируйтесь прямо сейчас: это просто, не требует Ваших персональных данных и займет не более одной минуты.

Что еще дает регистрация?

Автор:
Канарева Наталия
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Право и ответственность / Контролирующие органы и проверки
Теги:
Ответственность , Проверки

Обратите внимание: новостная лента «Дебет-Кредит» содержит не только редакционные материалы, но также статьи сторонних авторов, разъяснения сотрудников фискальной службы и т.п.

Данные материалы, а также комментарии к ним, отражают исключительно точку зрения их авторов и могут не совпадать с точкой зрения редакции.

Редакция не идентифицирует лица комментаторов, а не модерирует тексты комментариев и не несет ответственности за их содержание.

30 днiв передплати безкоштовно!

Комментарии: 7

Новости по теме

Консультации по теме