Фабула судового акту: Податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 201.10 ПКУ в частині несвоєчасного реєстрування податкової накладної, що підлягає наданню покупцю – платнику податку на додану вартість в ЄРПН.
П. 201.10 ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його ПН та/або РК до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання ПН та/або РК в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація ПН та/або РК до ПН у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 к. дн., наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних ПН та/або РК. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1246, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ!!!
Вищенаведена процедура реєстрації податкових накладних є спеціальною до даних правовідносин, а тому суд не приймає посилання судів першої та апеляційної інстанції на застосування до даних правовідносин, як аналогії закону, вимог ст. 49 ПКУ, оскільки остання передбачає порядок подання податкових декларацій до контролюючого органу, що є відмінним від порядку реєстрації ПН.
Посилання суду апеляційної інстанції на положення пп. 14.1.133 ПКУ, в якій надається визначення поняттю «операційний (банківський) день» Суд вважає недоцільним з огляду на те, що дане визначення пов'язує операційний день з діяльністю третіх (не зацікавлених) осіб до діяльності яких належить приймання документів на переказ та на їх відкликання.
Реєстрація ПН не передбачає залучення третіх (не зацікавлених) осіб, а потребує лише наявності електронного підпису, що надає можливість особі здійснити реєстрацію ПН у робочий день. З цих же підстав Суд вважає недоцільним посилання судів попередніх інстанції на Європейську конвенцію про обчислення строків.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що до даних спірних правовідносин слід застосовувати виключно податкове законодавство, яким визначений граничний строк реєстрації в ЄРПН платником податків ПН, де облік здійснюється календарними днями, за порушення якого застосовується штраф. З огляду на викладене, оскільки податкова накладна №3 та №27 від 23.12.2015 року була зареєстровані позивачем з порушенням на 4 календарних дні, а саме: 11 січня 2016 року, то відповідачем правомірно винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення.