Коментар до Постанови ВС від 20.06.2019 р., справа №826/7208/16
Зміст справи
Юрособа подала для оформлення митну декларацію, в якій зазначила певний код УКТЗЕД товару. Але митникам цей код не сподобався. Вони звернулися до спеціалізованої лабораторії і отримали висновок із тим кодом УКТЗЕД, який вимагали зазначити в декларації.
Декларант із цим не погодився і звернувся до суду. Справа пройшла кілька інстанцій, і всі вони винесли рішення на користь декларанта.
А тепер розглянемо всі ці події докладніше, щоб і інші декларанти знали, як захищати свої інтереси за потреби.
Всі інстанції справи
У травні 2016 року ТОВ «Хімфармінвест» звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС про скасування:
- рішення від 29 грудня 2015 року № КТ-100000000-0172-2015 про визначення коду УКТ ЗЕД товару;
- картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100260001/2016/00002.
ТОВ вважало, що митниками протиправно прийнято рішення про визначення коду товару, оскільки технічні характеристики та властивості ввезеного на територію України товару (оксид цинку) не відповідають класифікаційним характеристикам визначеного митним органом коду 2309 90 96 90 згідно з УКТ ЗЕД. Адже задекларований позивачем товар не є результатом переробки рослинної або тваринної сировини до такого ступеня, що вони втратили основні властивості вихідної сировини, а є сполукою визначеного хімічного складу у вигляді порошку (з вмістом оксиду цинку 90% - 93% згідно з сертифікатом формули виробника), яка використовується в промисловій сировині (зокрема, у гумово-технічній, лакофарбовій, скляній промисловості та у кормових добавках).
На думку ТОВ такий товар (оксид цинку) необхідно класифікувати за кодом 2817 00 00 00 і відповідає групі 28 УКТ ЗЕД «Продукти неорганічної хімії: неорганічні або органічні сполуки дорогоцінних металів, рідкоземельних металів, радіоактивних елементів або ізотопів».
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 28 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року, позов декларанта задовольнив: скасував і рішення про визначення коду товару, і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів.
На підставі таких рішень митники мали закінчити митне оформлення імпорту товару за даними, наданими декларантом. Але вони вирішили звернутися до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження. Але врешті-решт митникам було відмовлено у задоволенні їхнього клопотання.
І нам цікаво, чому судді були так одностайні в своїх рішеннях, а також ким і як насправді має визначатися код УКТЗЕД товару при його розмитненні.
Як визначати код УКТ ЗЕД при розмитненні товару?
Правило перше: код УКТ ЗЕД має визначати декларант!
Всі судові інстанції згодні: аналіз змісту норм МКУ свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД має здійснювати особа, яка подає митну декларацію.
Своєю чергою, митники здійснюють контроль за такою класифікацією. В них теж є право визначити код задекларованого товару, але лише в тому разі, коли виявлено порушення правил класифікації товару з боку декларанта.
Тобто повноваження митниці щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.
Правило друге: при віднесенні товару до тієї чи іншої товарної підкатегорії слід виходити з докладного аналізу опису товару та його характеристик
Звісно, є ситуації типові, а є ситуації складні, коли код товару не так вже і просто визначити.
Згідно з ч. 5 ст. 69 МКУ під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Згідно з пунктом 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється, виходячи з назв товарних позицій.
Відповідно до пункту 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, категоріях і підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищенаведених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.
Іноді доводиться працювати лише із назвами, зокрема, тоді (як зауважив ВАСУ), коли встановити походження товару, а також визначити, чи є компоненти у складі продукту привнесені для визначеної цілі, чи вони є побічним продуктом в процесі виготовлення товару, не видається можливим через відсутність необхідних методик та обладнання.
І ось тоді доводиться аналізувати не лише назву товару, а й його характеристики (зокрема, і те, як цей товар може використовуватися).
Але зверніть увагу на позицію судів:
1) область використання та спосіб застосування товару визначається фірмою-виробником;
2) питання щодо класифікації наданої проби товару згідно з УКТ ЗЕД, а також встановлення віднесення продукту до кормових добавок виходить за межі компетенції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС.