• Посилання скопійовано

Договори ЦПХ із працівниками у сфері діяльності ТОВ заборонені

Судова практика останнім часом встановила кілька критеріїв, які розмежовують трудові договори та договори ЦПХ. Однак з’явилась ще одна – неможливість укладання договорів ЦПХ, якщо вони стосуються сфери діяльності підприємства. Ми спробували розібратись з аргументами «за» та «проти» цієї позиції

Договори ЦПХ із працівниками у сфері діяльності ТОВ заборонені

Коментар до Рішення Хмельницького окружного адмінсуду від 16.04.2019 р. у справі №560/508/19

У своїх аналітичних матеріалах та коментарях до судових рішень ми багато уваги приділяємо можливості застосування праці фізосіб на підставі договорів ЦПХ. Адже такі договори підпадають під пильну увагу органів Держпраці і ДФС, які застосовують штрафні санкції за допуск працівників до роботи без укладення трудового договору.

Про те, чим трудові договори відрізняються від договорів ЦПХ, ми писали туттут і тут.

Попри доволі чітко прописані критерії, у коментованій нами справі суд винайшов ще один – співпадіння предмету цивільно-правового договору з КВЕДами замовника послуг.

Адже, на думку інспекторів Держпраці, за наявності посади у штатному розписі та осіб, які виконують таку роботу за трудовими договорами, жодних договорів ЦПХ на аналогічні роботи госпсуб'єкт укладати не має права.

 

Заборона укладення таких договорів для ТОВ/ТДВ

Зауважимо, що ми звернули на це увагу не лише через висновки суду, навіть незважаючи на те, що 14.05.2019 року Шостим апеляційним адміністративним судом у справі №826/8917/17 скасовано Постанову №295.

Проблема в тому, що у чинному законодавстві передбачена заборона укладати договори ЦПХ з працівниками юросіб у формі ТОВ у сфері діяльності товариства.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 40 нового Закону про ТОВ/ТДВ член виконавчого органу товариства не може без згоди загальних зборів учасників або наглядової ради товариства, а член наглядової ради товариства – без згоди загальних зборів учасників здійснювати господарську діяльність як фізична особа – підприємець у сфері діяльності товариства.

Втім, це не стосується керівника ТОВ (одноосібного виконавчого органу), голови колегіального виконавчого органу (голова правління, дирекції тощо), інших працівників ТОВ.

 

Аргументація суду щодо заборони укладення договорів ЦПХ з працівниками у сфері діяльності ТОВ

Аргумент 1 – в штатному розписі є посада, яка передбачає виконання таких самих робіт

У коментованій справі в ТОВ-роботодавця – код КВЕД 20.59 «Виробництво іншої хімічної продукції» (основний вид діяльності).

Згідно з наданим адміністрацією підприємства діючим штатним розписом, виявлено наявність таких виробничих професій (робіт):

  • «розливальних хімічної продукції» – 2 штатні одиниці (посадовий оклад 3710,0 грн), 
  • «апаратник змішування» – 1 штатна одиниця (посадовий оклад 3730,0 грн),
  • інші виробничі професії.

Отже, цивільно-правові договори, відповідно до яких громадяни були зобов'язані для ТОВ виконати такі роботи з розливу готової продукції підприємства у тару різного розміру, передбачають виконання функцій, властивих посаді «розливальник хімічної продукції», наявній в штатному розписі. До того ж, на думку суду, такі роботи спрямовані не на досягнення кінцевого результату, а на процес виконання функцій.

Вказане дало суду підстави для висновку, що правовідносини між ТОВ та громадянами у наведеному контексті мають ознаки, притаманні саме трудовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником.

 

Аргумент 2 – шкідливість робіт

Суд зазначив: оскільки розлив хімічної продукції є небезпечним та шкідливим для здоров'я, то саме під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Але це вимога, яка стосується трудових відносин. Тому ТОВ логічно зазначив, що за цивільно-правовим договором в нього обов’язку з такого інформування, надання пільг і виплати компенсацій не виникало.

Суд критично поставився до такого аргументу ТОВ і став на бік Держпраці, щоб захистити права фізосіб (навіть такі, які не прописані чітко в законі). При цьому суд посилався на те ж саме, що було зазначено вище – якщо робота, яку особа виконувала на користь суб'єкта господарювання, співпадає з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватися на умовах трудового договору. Тоді, звісно, працівник буде повністю захищений законодавством з охорони праці.

 

Аргумент 3 – самостійна організація виконання робіт

Також у коментованому нами рішенні суд послався на аналогічну правову позицію,  викладену в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі №820/1432/17.

У цій справі ВС вказав на вкрай важливу деталь: як вбачається зі змісту укладених угод, працівники самостійно не організовували роботу, виконували її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковувалися відповідним посадовим особам.

Зазначений момент є дуже важливий, адже основною відмінністю трудових договорів та договорів ЦПХ є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

І ми наразі не можемо заперечувати того, що далеко не всі роботи, які виконуються працівниками на підприємстві, можуть бути віддані на аутсорсинг фізособам. Дійсно, є ряд типових робіт чи послуг, які не можуть бути організовані самостійно фізособами, а мають виконуватися з організацією фактично «робочого місця» для такої фізособи-виконавця.

Наприклад, до таких робіт/послуг ВС у справі №820/1432/17 відніс виконання функцій головного інженера, виконроба та бригадира.

Те ж саме, на думку суду, відбувалося і у коментованій справі при розливі готової продукції підприємства у тару різного розміру – фізособа не могла самостійно побудувати процес виконання таких робіт, а повинна була виконувати їх на наданому замовником «робочому місці», та ще й під контролем певних посадових осіб замовника.

 

Висновки

Звісно, з коментованим судовим рішенням можна та варто посперечатися, адже:

  1. рішення у справі №820/1432/17, на яке посилався суд, базувалось, зокрема, на неналежному складенні договорів про виконання робіт/надання послуг. Наприклад, в договорах ЦПХ та додатках до них не була встановлена відповідальність виконавця послуг, а також який результат роботи повинен передати виконавець замовнику, тобто не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, видів тощо, за які сплачується винагорода. Але в коментованій справі таких недоліків в договорі не знайдено;

  2. для ТОВ дійсно існує заборона укладення договорів ЦПХ виключно з працівниками – членами виконавчого колегіального органу такого ТОВ у сфері його діяльності. Але для решти видів юросіб такої заборони законом не встановлено. Крім цього, ніхто не забороняє ТОВ наймати сторонніх фізосіб для виконання робіт або надання послуг в сфері його діяльності. Навіть, якщо аналогічна посада в штатному розписі ТОВ існує, і навіть якщо вона вакантна. Отже, те, що таким чином юрособа приховує трудові відносини цивільно-правовими, це лише точка зору Держпраці, а не норма законодавства, якої всі мають дотримуватись;

  3. до повноважень органів Держпраці не віднесено права перекваліфікації договорів ЦПХ у трудові чи визнання існуючих між замовником та виконавцем договорів ЦПХ недійсними. Таку перекваліфікацію може здійснити лише суд і за позовом такої фізособи. А на чиєму боці він буде саме у справі з роботодавцем, передбачити складно.

Водночас, укладаючи договори ЦПХ у сфері діяльності підприємства слід враховувати, що:

  1. предмет таких договорів не повинен належати до посадових обов’язків працівника. Тобто працівник не може отримувати за однакову роботу і зарплату, і винагороду на одному підприємстві;

  2. організація роботи такого виконавця має бути чітко виписана. І якщо для виконання робіт/надання послуг виконавець використовує власне обладнання, то про це потрібно прямо вказати. Якщо ж обладнання замовника, то мають бути прописані вимоги його отримання і повернення виконавцем, а також відповідальність за неналежне користування обладнанням тощо;

  3. в договорі ЦПХ слід чітко визначити строки виконання робіт/надання послуг та передачу результату робіт/послуг. Бажано встановити і який документ при цьому складається, акт чи інший документ, але він має чітко засвідчувати, що результатом робіт/послуг є певний створений/оновлений/вироблений/перероблений тощо предмет чи конкретна послуга;

  4. якщо йдеться про виробництво на території юрособи, в договорі ЦПХ має бути чітко виписаний порядок допуску на таку територію;

  5. між виконавцем та замовником має бути передбачена відповідальність за невиконання чи несвоєчасне, чи неналежне виконання замовлених робіт/послуг замовника.

Більш того, все прописане в договорі повинно виконуватись його сторонами, а в разі невиконання – повинна застосовуватись передбачена цим договором відповідальність.

І чим детальніше буде виписаний договір, тим менше претензій виникне до нього в органів Держпраці та суду.

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Судова практика

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Судова практика»