Коментар до постанови ВС від 24.01.2019 р., справа №826/500/15
Сучасні правила оскарження ППР
Якщо за результатами перевірки платник податків отримує податкове повідомлення-рішення, то у такого платника є 10 робочих днів за днем отримання податкового повідомлення-рішення для подання скарги до ДФСУ (тепер ДПСУ).
Надалі ДПСУ на виконання вимог п. 56.8 – 56.9 ПКУ має 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, для:
- прийняття вмотивованого рішення та надсилання його на адресу платника податку (на яку він вкаже у скарзі або на юрадресу) поштою з повідомленням про вручення,
- прийняття рішення про продовження розгляду скарги, але не більше 60 календарних днів, та повідомлення платника податків поштою з повідомленням про вручення про прийняте рішення (до речі, у рішенні прямо вказується строк, протягом якого ДПСУ планує прийняти вмотивоване рішення за скаргою).
Якщо ДПСУ не вчинить наведеного вище (не прийме вмотиваного рішення або рішення про продовження розгляду скарги та не повідомить платника поштою з повідомленням про вручення), то скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків (п. 56.9 ПКУ).
Зміст коментованої справи
Товариством в порядку адміністративного оскарження подана скарга на ППР, однак контролюючий орган вищого рівня у строк, визначений у п. 56.8 ПКУ, не прийняв вмотивоване рішення за результатами розгляду скарги, а також письмово не повідомив ТОВ про продовження строку розгляду скарги.
Відтак ТОВ вважало, що в силу вимог ПКУ така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків. Але згодом він отримав податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу.
Свої дії податковий орган пояснив доволі просто: було сформоване рішення про результати розгляду – у задоволенні скарги відмовлено, а оскаржувані рішення залишені без змін. Але таке рішення було прийняте більше, ніж через рік після реєстрації скарги! І саме тоді податковий орган почав обліковувати податковий борг на підставі поновлення за рішенням апеляції (у процедурі адміністративного оскарження) органу ДПСУ. Про це вони повідомили ТОВ листом.
У результаті була складена податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу.
Суди критично оцінили такі дії податкового органу.
Звісно, перше, на що звернув увагу суд – відсутність поштового повідомлення про прийняття вмотиваного рішення чи рішення про продовження розгляду скарги, яке було не лише не надіслане поштою, а й не вручене платнику податків.
ВС дійшов висновку, що юридичним наслідком порушення контролюючим органом встановленого ПКУ або продовженого рішенням керівника контролюючого органу (його заступника) строку розгляду скарги платника податків, тобто ненаправлення впродовж цих строків платнику податків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, є визнання скарги такою, що повністю задоволена на користь платника податків з наступного за днем закінчення зазначених строків дня.
Такий самий правовий наслідок настає і якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків розгляду скарги не було надіслано платнику податків до спливу 20-денного строку для розгляду скарги в процедурі адміністративного оскарження.
Визнання скарги повністю задоволеною на користь платника податків означає, що оскаржене рішення контролюючого органу з цього часу припинило регулюючу дію та не створює для платника податків юридичного обов'язку.
Замість висновків
У коментованій справі ми бачимо не лише те, що подекуди податківці не розглядають скарги вчасно (ризикуючи при цьому скасуванням ППР), а й намагаються такі факти приховати, влаштовуючи розгляд скарг значно пізніше, без підстав і повідомлення про це платника податків.
Такі дії податкового органу не дивують. Справа в тому, що якщо податковий орган вчасно не встигає розглянути скаргу або прийняти рішення про продовження її розгляду, то ПКУ не передбачає жодного обов’язку податкового органу повідомляти платника податків про це, як і про те, що в результаті порушення з боку податківців його скаргу задоволено.
Як зрозуміти платнику податків про таке задоволення скарги?
Перше і очевидне – він може сам доволі точно порахувати строки розгляду його скарги згідно з вищенаведеними нормами ПКУ. Якщо його скаргу не відхилили, повинні бути наслідки.
Зокрема, нараховані податковим органом суми за ППР платник податків може бачити й в Електронному кабінеті. Так само як і інформацію про скасування таких сум.
Водночас платник платників має право звернутися до податкового органу та, керуючись приписами пп. 17.1.1 ПКУ, отримати інформацію щодо податків, як обліковуються станом на певну дату. Тобто, хоча податківці і не зобов’язані докладати про порушення ними строків розгляду скарги, головну інформацію – про скасування ПЗ за ППР вони зобов’язані надати, хоча б і за запитом платника податків.
Відповідно, якщо такі суми продовжують обліковуватися після спливу строків, наведених у п. 56.8 – 56.9 ПКУ, а відповідь платнику податків на запит не містить інформації про їх скасування, то це означатиме, що визнання скарги повністю задоволеною не відбулось.
В такому разі слід очікувати повідомлення про негативні для платника результати розгляду скарги (або повідомлення про подовження строків такого розгляду). Та, як показує коментована справа, його варто докладно вивчити, щоб дізнатись, чи не були порушені строки розгляду і які причини для їх продовження.
Звісно, що платнику податків можна дочекатися цих документів (так само, як і отримання податкової вимоги) та оскаржити їх, якщо строки розгляду скарги дійсно безпідставно порушені. Як показує судова практика, у більшості випадків платники податків перемагають.
Однак, на нашу думку, це можна попередити. Так, якщо платник податків бачить нараховані суми, які продовжують обліковуватися (в Електронному кабінеті або у письмовій відповіді на звернення до органу ДПС), але жодної відповіді на скаргу не було отримано (з урахуванням всіх можливих розумних строків), такі дії податкового органу можуть бути оскаржені до вищестоящого органу ДПС або до суду.
При оскарженні до вищестоящого органу ДПС ви маєте також великі шанси отримати підтвердження про факт визнання задоволення скарги через порушення вимог п. 56.8 – 56.9 ПКУ, а отже й про скасування нарахованих сум в Електронному кабінеті самим податковим органом.