• Посилання скопійовано

Відшкодування збитків органами ДПС: чи реально це в 2020 році?

Незважаючи на те, що зміни до ПКУ, які наберуть чинності з 2021 року, стосуються відповідальності податківців перед платниками податків за їх протиправні дії, насправді вимоги щодо такої відповідальності вже давно містяться в ПКУ. І остання судова практика доводить, що відшкодування збитків, завданих неправомірними діями органу ДПС, цілком реальні і зараз

Відшкодування збитків органами ДПС: чи реально це в 2020 році?

Коментар до постанови ВС від 03.03.2020 р., справа №922/506/19

Аналізуючи зміни, внесені до ПКУ Законом №466 (набирають чинності з 01.01.2021 р.) ми зазначали:

  1. згідно з новим п. 110.3 ПКУ контролюючі органи несуть відповідальність у вигляді відшкодування шкоди особі, щодо якої було вчинено податкове правопорушення, відповідно до положень ст. 114 ПКУ;
  2. контролюючі органи несуть відповідальність за вчинення податкових правопорушень посадовими (службовими) особами таких контролюючих органів. Мало того, за новим п. 109.4 ПКУ контролюючі органи несуть відповідальність за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини;
  3. шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їхніх посадових (службових) осіб відшкодовується державою за рахунок коштів держбюджету. Відшкодування здійснюватиметься в повному обсязі в порядку, передбаченому законодавством про відшкодування шкоди (ст. 114 ПКУ).

I це все вказує, що за відшкодуванням такої шкоди слід буде звертатися, найімовірніше, до адміністративних судів. Але дочекаймося тлумачення цієї норми ст. 114 ПКУ від судів.

Проте і зараз в ПКУ існує стаття 21, яка встановлює обов’язки та відповідальність податківців. І п. 21.3 та п. 21.4 ПКУ щодо персональної відповідальності посадових осіб органу ДПС за неправомірні рішення, дії чи бездіяльність не зазнали змін. 

 

Що говорить ПКУ?

За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові (службові) особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно зі законом, у т.ч. й за прийняття неправомірного рішення, яким визначаються податкові (грошові) зобов’язання платнику податків, посадова (службова) особа контролюючого органу, яка прийняла таке рішення, а також безпосередній керівник такої посадової особи несуть відповідальність згідно зі законом.

Повторне протягом останніх 12 місяців прийняття неправомірного рішення, яким визначаються податкові (грошові) зобов’язання платників податків, посадовою (службовою) особою контролюючого органу, яка прийняла таке рішення, є підставою для застосування до такої посадової (службової) особи дисциплінарного стягнення у порядку, передбаченому законом (пп. 21.2.1 ПКУ).

Шкода, завдана платнику податків неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи контролюючого органу, відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для фінансування цього органу, незалежно від вини цієї особи (п. 21.3 ПКУ).

 

Чи реально притягнути орган ДПС та його посадових осіб до відповідальності?

Платникам податку добре відомо, що процент виграшних справ в суді на їх користь значний. Хоча поки тривають судові процеси, платники податків зазнають реальних матеріальних збитків, не кажучи вже про перешкоди у здійсненні госпдіяльності. Адже за результатами проведених перевірок (документальних, фактичних, камеральних) органи ДПС не лише можуть донарахувати податки, збори, штрафні (фінансові)санкції, а й позбавити платника ПДВ права на ПК, зменшити реєстраційну суму, відмовивши у відшкодуванні ПДВ, скасувати реєстрацію платника ПДВ тощо.

Звісно, самі платники вже давно стали використовувати договірні конструкції для запобігання негативним наслідкам податкових перевірок. Наразі ми говоримо про умови щодо відшкодування збитків, яких може зазнати платник через дії контрагентів, які, своєю чергою, страждають від рішень податківців. Однак це не надто рятує.

Наприклад, судова практика показує, що несвоєчасна реєстрація ПН, хоча й завдає збитків, втім через суд можна добитися лише такої реєстрації, тобто втраченого ПК з ПДВ. А скільки ситуацій, коли платник постраждав через контрагентів по ланцюгу постачання, а рішення податкових органів визнано в результаті судами неправомірними та незаконними?

То що ж, задовільнитися лише скасуванням таких рішень і все? Ні!

Настав час згадати про персональну відповідальність кожного податківця, за яких відповідає орган ДПС, де вони працюють. 

Ще з 01.01.2017 р. ми маємо уточнений перелік дій та рішень, за які відповідає орган ДПС та його посадові особи. Зокрема, за прийняття неправомірного рішення, яким визначаються податкові (грошові) зобов’язання платнику податків.

 

Практика не нова, проте позитивна

Ще у 2016 році ТОВ у справі №911/1361/16 вдалось визнати неправомірними податкові повідомлення-рішення, а згодом – у господарському суді стягнути з податкового органу збитки у вигляді процентів за користування кредитною лінією. Адже йому вдалось довести причинно-наслідковий зв’язок між неправомірними діями податківців та реальними збитками Товариства.

Ще один з прикладів успішного звернення до суду стала справа №925/1196/18, у який ФОП вдалось стягнути з ДПІ у м. Черкаси понесені збитки у розмірі 203 992,00 грн та 50 000,00 грн відшкодування моральної шкоди (постанова Великої Палати ВС від 14.04.2020 р.).

Згодом таких судових справ стало набагато більше, а платники податків, втомившись від протиправної активності податкових органів, стали сміливіші та активніші.

Проте виникли ще дві проблеми:

  1. до якого суду звертатись – адміністративний чи господарський,
  2. чим доказувати збитки та їх розмір – судовими рішеннями чи документами фінансово-господарської діяльності?

 

Чим передбачено стягнення збитків?

Стягнення збитків, завданих платнику податків протиправними діями службових осіб ДПІ, здійснюється на підставі ст. 16, 22, 1166, 1173 ЦКУ, ст. 47 ГКУ, ст. 5, 21 ПКУ

Під збитками закон розуміє втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 ЦКУ).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦКУ).

Для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою.

Водночас необхідною умовою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох складових: 

  1. неправомірні дії цього органу,
  2. наявність шкоди,
  3. причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Обов’язок доведення наявності цих трьох умов покладається саме на платника податків – позивача, який звертається з позовом до суду про стягнення шкоди на підставі ст. 1173 ЦКУ.

 

Як довести розмір збитків?

При складенні позову про стягнення збитків, завданих неправомірними діями посадових осіб органу ДПС, платнику податків слід врахувати, що:

1) наявність вини не є обов’язковою. Цілком достатньо послатись на рішення адміністративного суду, яким скасовано податкове повідомлення-рішення, інше рішення (про анулювання реєстрації платником ПДВ, визнання протиправним зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН тощо) або Верховного Суду, якщо рішення було оскаржено та прийнято до розгляду;

2) для обґрунтування розміру збитків слід послатись на господарські договори, первинні документи фінансово-господарської діяльності, інші документи, які свідчать про неможливість виконання зобов’язань, застосування штрафних (фінансових) санкцій з боку контрагентів, у т.ч. претензії про сплату пені, неустойки та/або судові рішення про звернення ваших контрагентів до суду за стягненням таких штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань.

Умови договорів, де поставка товару, надання послуг, виконання робіт прямо пов’язане зі складанням актів, видаткових накладних та з реєстрацією ПН в ЄРПН, як сказано вище у справі №925/1196/18, стане у пригоді;

3) щодо причинного зв`язку, то доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки – наслідком такої протиправної поведінки. Відтак достатньо того факту, що порушення договірних зобов’язань з боку ФОПа було об`єктивним наслідком поведінки ДПІ, яка протиправно заблокувала реєстрацію ПН в ЄРПН. Тому і збитки ФОПа зі сплати штрафних санкцій на користь контрагента стали об`єктивним наслідком протиправної поведінки ДПІ.

До позову слід додати всі наведені у п. 2 документи, які підтверджують наявність збитків та їх розмір. При цьому платник податків може заявити й про відшкодування моральної шкоди.

 

Який суд розглядає справи про стягнення збитків

У справі, яку ми коментуємо, ТОВ звернулось до суду за стягненням з податкового органу шкоди у вигляді реєстраційної суми в СЕА ПДВ у розмірі 96 655 939,83 грн, яку Товариство втратило у зв`язку з анулюванням статусу платника ПДВ. А оскільки у контролюючого органу є зобов`язання перед платником податку, ТОВ нарахувало на суму боргу 3% річних – 9 143 917,00 грн, інфляційні втрати – 39 811 227,72 грн та пеню – 98 724 111,31 грн. 

Судовими рішеннями підтверджена неправомірність позбавлення статусу платника ПДВ, внаслідок чого ТОВ втратило право використання податкового ліміту.

При цьому ТОВ звернулось за стягненням збитків до господарського суду. Суди першої та апеляційної інстанції не розглядали справу по суті, оскільки вважали, що такий спір має вирішувати адміністративний суд.

ВС вказує, що у контексті обставин коментованої нами справи №922/506/19 суть спірних правовідносин полягає у поверненні ТОВ з бюджету суми реєстраційного ліміту СЕА ПДВ, а тому відносини між сторонами є такими, що виникли з бюджетного та податкового законодавства та фактично стосуються повноважень податкового органу та Держказначейства щодо повернення ПДВ.

Тому заявлена у коментованій справі вимога про стягнення збитків за своєю суттю є вимогою зобов`язати  податковий орган та Держказначейство відновити реєстраційний ліміт ТОВ та його відшкодування. Отже, цей спір має розглядатись в порядку адміністративного судочинства

Проте! Якщо платник податків має судове рішення, яким скасоване рішення органу ДПС про нарахування грошових зобов’язань чи інше рішення, яким порушені права платника податків, що завдало останньому збитків у зв’язку з порушенням договірних зобов’язань, в такому випадку  платнику податку (юрособі чи ФОПу) слід звертатися до господарського суду. 

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Судова практика

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Судова практика»