Коментар до Постанови ВС від 18.06.2020 р. у справі №922/1393/19
Свого часу, ще до вступу в силу нового Закону про ТОВ/ТДВ, статути містили низку підстав для виключення учасника з Товариства, серед яких (ст. 64 Закону про госптовариства):
- систематичне невиконання або неналежним чином виконання обов'язків учасника,
- перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства.
З прийняттям нового Закону про ТОВ/ТДВ державні реєстратори відмовляли у реєстрації нових статутів, що приводились у відповідність з новим Законом та містили вищенаведені підстави для виключення учасника з Товариства.
Втім, оскільки не всі ТОВ привели свої статути у відповідність до нового Закону про ТОВ/ТДВ, такі товариства й надалі використовують ці норми для виключення учасників (за умови, що підстави для цього у статуті не суперечать Закону).
Ми вже писали, що всі статути, які не перереєстровані до 17.06.2019 р., є недійсними та керуємось на сьогодні виключно законом. Тож наразі жодного пріоритету статуту за Законом вже не існує. А до ст. 18 Закону про ТОВ/ТДВ такі підстави для виключення учасника з ТОВ як систематичне невиконання обов’язків або перешкоджання своїми діями досягненню цілей ТОВ не перекочували.
Саме така ситуація викликала необхідність звернення до суду учасників одного з ТОВ, про що йдеться у коментованому нами рішенні ВС.
Учасники відмовились вносити у повному розмірі додаткові внески, за що їх, на думку інших учасників ТОВ, слід виключити з Товариства керуючись діючим не оновленим статутом. І оскільки відповідне рішення не було прийняте на загальних зборах, незгодні учасники звернулись до суду та просили винести судове рішення, яким виключити «боржників» з ТОВ.
У коментованому рішенні суд надає відповідь на два питання:
- Чи можна виключити таких учасників з ТОВ через суд?
- Чи можливо у нових статутах вказувати такі підстави для виключення як систематичне невиконання обов’язків або перешкоджання своїми діями досягненню цілей ТОВ?
Це важливо, адже новим законом не заборонено учасникам/засновникам визначати перелік підстав для виключення учасників з ТОВ/ТДВ, як і не заборонено звертатись до суду з такими спірними питаннями.
За ст. 30 нового Закону про ТОВ/ТДВ, питання виключення учасників Товариства не віднесено й до виключної компетенції загальних зборів (принаймні, ми так досі читали закон).
Тож питання виключення боржників з ТОВ наразі відкрите, незважаючи на те, що з 17.06.2019 р. ТОВ/ТДВ мають керуватись нормами нового Закону, а не положеннями старих не оновлених статутів.
Не вніс вклад – можна виключати з Товариства
При створенні Товариства його учасники зобов’язуються: дотримуватися статуту; виконувати рішення загальних зборів учасників товариства. Учасники можуть мати обов`язки, встановлені законом та статутом товариства (ст. 6 Закону про ТОВ/ТДВ). За невиконання вимог статуту Закон про ТОВ/ТДВ та статут містять відповідальність такого учасника.
Проте у коментованій нами справі йдеться про Товариство, яке не оновило власний статут та намагається притягнути до відповідальності учасника-боржника згідно зі статутом та законом
Якщо згадати норми ст. 144 ЦКУ, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин (2018 рік), то статутний капітал ТОВ складається зі вкладів його учасників. Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:
- про виключення зі складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;
- про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;
- про ліквідацію товариства.
Аналогічні вимоги були встановлені й у статті 52 Закону «Про господарські товариства». І збільшення статутного капіталу ТОВ допускалось лише після внесення всіма його учасниками вкладів у повному обсязі.
Зазначені положення знайшли своє відображення й у ст. 15 Закону про ТОВ/ТДВ. Проте тут йдеться про внесення вкладів новоствореного Товариства та не стосується збільшення СК діючого товариства за рахунок додаткових внесків.
Так, якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення. Попередження має містити інформацію про не внесений своєчасно вклад чи його частину та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не може перевищувати 30 днів.
Якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти, зокрема, рішення про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу.
По суті, ця підстава частково перенесена зі статті 64 Закону «Про господарські товариства».
Отже, ВС доходить висновку, що в розумінні наведених норм Закону про ТОВ/ТДВ виключення учасника товариства – це передбачена законом форма корпоративної відповідальності першого перед другим, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням товариства за порушення учасником обов`язків. Виключення слід розуміти як санкцію за невиконання корпоративних обов`язків перед товариством, зокрема обов`язків щодо внесення вкладу до статутного капіталу товариства у визначені законом та/або виконавчим органом строки.
На відміну від виходу з товариства, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання учасника. Воно можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами.
Відтак, учасники Товариства, які не привели свій статут у відповідність до нового Закону, можуть виключати учасника, який не вніс свій вклад (повністю чи частково). Проте, вказувати у рішенні старі приписи, як-от систематичне невиконання або неналежним чином виконання обов'язків учасника, або перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства, вже не можна. Після 17.06.2019 року варто керуватись положеннями нового Закону, зокрема, ст. 15, з дотриманням процедури попереднього повідомлення про сплату боргу за вкладом.
Виключення за невнесення додаткових вкладів — не в компетенції суду
Тут ситуація кардинально відрізняється від внесення вкладів при створенні нового ТОВ та чітко прописана у ст. 18 нового Закону.
У коментованій нами справі учасник не виконав свій обов’язок з невнесення саме додаткового вкладу в цілях збільшення СК.
Нагадаємо, що збільшується СК за рахунок додаткових вкладів у два етапи:
1) прийняття попереднього рішення пр збільшення СК, про розмір СК та внесення кожним учасником додаткового вкладу у погодженому розмірі протягом певного строку;
2) прийняття зборами учасників остаточного рішення та остаточно сформованого збільшеного розміру СК. Саме це остаточне рішення й подається державному реєстратору для реєстрації збільшеного розміру СК.
І ось маємо проблему — учасник підписав попереднє рішення (або договір!), а у встановлений строк його не виконав та не вніс свій додатковий вклад у повному обсязі чи частково. Що робити в такому випадку? Чи можна його виключити з учасників ТОВ? Адже, у Законі про це ні слова, а сама ситуація фактично повторює ст. 64 Закону про госптовариств — дії учасника-боржника перешкоджають діяльності ТОВ.
Загалом новий Закон про ТОВ (ст. 30) вказує на вирішення загальними зборами будь-яких питань діяльності Товариства. При цьому такі питання як зміна розміру статутного капіталу товариства та перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом, є компетенцією загальних зборів та не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.
Увага! Про питання виключення учасника з ТОВ у ст. 30 Закону не йдеться. Проте, такі питання можуть бути окреслені у статуті та віднесені до компетенції загальних зборів.
А якщо їх у статуті не наведено? ВС підтримує позицію судів, які відмовляються задовольняти такі позови та виключати учасників з ТОВ і ось чому.
Зі змісту ст. 52, 59, 64 Закону «Про господарські товариства», а також ст. 15, 30 Закону про ТОВ/ТДВ вбачається, що прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства закон відносить до компетенції загальних зборів учасників товариства, а не суду. Про виключення з ТОВ будь-кого з його учасників має бути прийнято відповідне рішення на загальних зборах учасників товариства в порядку, передбаченому законом та установчими документами. Виключення учасника з товариства судом є втручанням у господарську діяльність товариства, а тому суд не має права брати на себе функції органів управління товариством. Суд лише перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання останнім позову про визнання такого рішення недійсним.
Цікаво, що ВС підтверджує: за змістом статті 18 Закону про ТОВ/ТДВ, яка є чинною на даний час, не передбачено такого виду корпоративної відповідальності за невиконання (неналежне виконання) учасником свого обов`язку із внесення додаткового вкладу до статутного капіталу товариства як виключення учасника з товариства.
Натомість ця стаття визначає, які рішення мають прийняти загальні збори учасників товариства після спливу строку для внесення додаткових вкладів. За змістом цієї статті вирішення питань, пов`язаних із внесенням/невнесенням учасником товариства свого додаткового вкладу, закон відносить саме до виключної компетенції загальних зборів.
Відтак, доходимо висновків:
1) ВС вважає, що загальні збори учасників ТОВ можуть виключити одного з учасників з ТОВ у разі невнесення додаткового вкладу, проте такі повноваження мають бути чітко прописані у статуті,
2) учасник, якого виключили з ТОВ, може звернутись до суду за захистом своїх прав. А ось інші учасники не можуть через суд вимагати виключення учасника, який відмовився вносити чи не вніс додатковий вклад у встановлені строки.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!