Рішення Московського районного суду м. Харкова від 30.08.2019 у справі № 642/1849/18
Останні роки наявність в кожному телефоні відеокамер перетворилася на механізм захисту від несправедливості навколишнього світу. Щоби не бути голослівними, люди знімають відео порушення їх прав та підсилюють свої емоції викладенням їх у соцмережах.
Звісно, керівники бізнесу часто категорично не погоджуються з такими зйомками. Особливо, коли, з однієї сторони, є певні об’єктивні причини їхньої поведінки, яка має негарний вигляд на відео, а з другої — страждає їх репутація (як особиста, так і колективна).
Чи можна заборонити таку зйомку чи вимагати її припинити? Розглянемо на конкретних прикладах судових справ.
Знімати прийом у лікаря може бути небезпечно!
Обидві ситуації (справа № 172/798/20 та 642/1849/18) стосуються відео, викладене у соцмережах за участі лікарів.
І в обох випадках зйомка на мобільний телефон велась у приміщенні лікарні — в робочому кабінеті лікаря (завідувача педіатричного відділення) чи керівника закладу охорони здоров’я, який приймав пацієнтів безпосередньо у себе в кабінеті.
Коли лікарні дізналися про таку зйомку, результати якої були оприлюднені в соцмережах, вони розлютилися і звернулися до суду. Лікарі покликались на шкоду діловій репутації, бо вважають, що відео та коментарі до них містять образливі висловлювання. І взагалі – лікарі не давали дозволу на саму відеозйомку!
На їх думку, відеозйомка розмови з лікарем на робочому місці в лікарні є порушення вимог ЦКУ та Рекомендацій щодо захисту приватності у роботі засобів масової інформації, затверджених Радою Європи від 06.11.2017 року.
В суді вони просили не лише припинити поширення відео та недостовірної інформації в соцмережах, а й певну суму морального відшкодування. Тобто, все було дуже серйозно і ті, хто виклав ці відео, могли бути покарані. Але що вирішили судді?
Що сказав суд?
Суди наголошували, що відповідно до ст. 307 ЦКУ фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.
При цьому, якщо йдеться про керівника закладу охорони здоров’я, то дійсно, зйомка відбувалась у потенційно чутливих місцях, до яких відноситься в тому числі і лікарня, і має проводиться за згодою керівника цього закладу.
Але судді після перегляду відеозапису звернули увагу, що зйомка відбувалася не у лікарняних палатах і жоден сторонній пацієнт не відображений на відео. Спілкування відбувалося у службовому кабінеті директора комунального закладу, що не є "потенційно чутливим" місцем у розумінні чинного законодавства.
При цьому розповсюджений сюжет розмови з керівником не містить будь-яких даних щодо його особистого життя, а стосується виключно його професійної діяльності як службової особи у сфері надання послуг населенню району з охорони здоров`я.
В іншій справі № 642/1849/18 зйомка відбувалась у кабінеті лікаря-педіатра (завідувач педіатричного відділення), який на думку батьків, не дотримувалась графіку прийому громадян і відмовилась в огляді дитини.
Причому, у цій справі, був викликаний наряд поліції, який прийняв заяву від батьків. І згодом, розмістивши відео у соцмережі, один з батьків надав коментар, аналогічний написаному у своїй заяві до поліції.
З цього приводу, суди сказали, що до вказаних правовідносин ст. 307 ЦКУ не застосовується, оскільки зйомка завідувача педіатричного відділення на відеоплівку в робочий час, під час виконання нею своїх службових обов`язків, можлива за відсутності згоди останньої.
А щодо коментаря до відео, то, на думку суду, відомості, викладені у заяві батьків до правоохоронних органів, про які розповідається в коментарі, не можуть розглядатися як поширення недостовірної інформації. Батьки фактично виклали зміст свого звернення до правоохоронних органів. Тому образи лікарю в цьому випадку – жодної.
Посадова особа чи особиста інформація?
Загалом, коли ми говоримо про захист ділової репутації поширенням достовірної інформації, то слід враховувати, що в таких випадках враховують сукупність таких обставин як:
а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації, поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Однак, на переконання судів, коли йдеться про посадову особу, посада якої пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, ст. 307 ЦКУ до відеозйомки не застосовується, і згода на її проведення не вимагається.
Замість висновків
Рішення, які ми прокоментували, були на користь тих, хто знімав і викладав відео на загальний доступ. Навіть ВС у справі № 642/1849/18 відмовився від перегляду справи, не побачивши порушень з боку судів першої та апеляційної інстанцій.
Та є одне «але».
У будь-якому випадку слід розуміти, що між професійним та особистим дуже тонка грань. І вести зйомку в кабінеті та, скажімо, в коридорі лікарні, чи на парковці — не одне й те саме.
Не кажучи, вже про те, що і у дозволених місцях відеозйомку треба вести дуже обережно. Наприклад, відеозйомкам робочого місця не повинна зачіпати службові документи чи іншу інформацію, яка є персональною чи охороняється законодавством про охорону здоров’я. А вони можуть випадково потрапити у відео та набути розголосу!
Втім, якщо дотримуватись важливих правил зйомки, наведені вище, та проводити її на робочому місці посадової особи, тут розуміння публічності дещо ширше. І знімати відео можна.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!