Постанова ВС у справі №921/383/20
Як правило, у статутах ТОВ право переважного придбання частки у учасника ТОВ прописано так.
«Учасник Товариства, який має намір відчужити платно свою частку третім особам, зобов'язаний письмово повідомити про це інших учасників Товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу.
Учасник Товариства, який отримав повідомлення іншого учасника про намір відчужити частку (її частину), має право повідомити про свій намір скористатися переважним правом або про відмову від його реалізації протягом строку, встановленого у повідомленні, але не більше тридцяти днів з дати отримання повідомлення.»
Важливо! Статутом також може бути передбачений обов`язок учасника товариства, який має намір продати частку (частину частки) третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з іншими учасниками товариства.
Які наслідки, якщо протягом 30 днів учасник-продавець не отримує жодних повідомлень про намір інших учасників про придбання частки у ТОВ?
Якщо учасник відмовляється від кореспонденції
За правилами ст. 20 Закону про ТОВ/ТДВ якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що на 31 день така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.
Але, ця ситуація ідеально виглядає так, що всі учасники отримали повідомлення від учасника-продавця та їм відомо про продаж частки в ТОВ.
А як бути, якщо учасник відмовився отримати листа від учасника-продавця? Чи працює тут правило, встановлено у ст. 20 Закону про ТОВ/ТДВ?
Саме такий спір потрапив до суду – учасник ТОВ вирішив продати свою частку в ТОВ та направив іншому учаснику лист-повідомлення про такий продаж та про умови продажу.
Втім, лист повернувся до учасника-продавця. Склавши запит до поштового відділення, учасник-продавець поцікавився, чому лист (цінний з повідомленням про вручення) не був вручений.
Як з’ясувалось з відповіді поштового відділення, цінний лист з метою особистого вручення адресату було видано листоноші, котра повідомила про неможливість вручення поштового відправлення адресату у зв`язку із відмовою одержувача від його ознайомлення та отримання. Причому, описі до цінного листа було чітко сказано, що у цінному листі є повідомлення про намір продажу частки в ТОВ. Цінний лист було повернуто Відправнику із зазначенням «інші причини повернення».
Учасник-продавець розцінив такі дії як згоду на продаж третій особі та уклав договір купівлі-продажу частку з наступним переоформленням в ЄДР.
Втім, через певний час той учасник ТОВ, який відмовився отримувати цінного листа, не визнав такий продаж та звернувся до суду з позовом про переведення на нього прав та обов’язків покупця через порушення його переважного права на придбання частки в ТОВ.
Що кажуть суди?
Суди були неодностайні в оцінки поведінки учасників ТОВ. Перша інстанція стала на бік учасника-продавця.
А ось західний апеляційний господарський суд щодо такої поведінки учасників ТОВ слушно зауважив, що повідомлення учасника про продаж своєї частки у статутному капіталі іншим учасником не може бути формальним, адже, право на обізнаність про таке відчуження частки є гарантією дотримання його прав у товаристві.
В цьому випадку учасник-продавець мав право продати свою частку третій особі лише на 31 день, який розраховується саме від дати отримання повідомлення про намір продати частку. Однак, інший учасник не отримав жодної відповіді про згоду чи відмову від придбання частки, що продається, чим було порушено переважне право учасника товариства на придбання частки.
Важливо! Але, тут є й інша сторона проблеми – якщо учасник кожного разу буде знаходити різні поважні підстави для відмови від отримання кореспонденції, то продати часту буде в принципі неможливо ніколи.
І з таким варіантом ВС категорично не погодився. Він зазначив, що дії учасників цивільних та корпоративних відносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Добросовісність при реалізації прав і повноважень містить неприпустимість зловживання правом, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.
І суд першої інстанції, на думку ВС, обґрунтовано відмовив у захисті переважного права учасника, що відмовився від кореспонденції, на придбання частки, оскільки він діяв недобросовісно та нерозумно, чим порушив права інших осіб.
Висновок ВС: не отримав листа – втратив права на придбання частки!
Норми ст. 20 Закону про ТОВ/ТДВ в частині дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку у спірних правовідносинах слід застосовувати таким чином:
«У разі відмови учасника товариства від отримання надісланого поштою повідомлення іншого учасника про намір продати свою частку третій особі, що підтверджується відміткою у поштовому повідомленні, і не здійснення ним заяви про намір скористатися своїм переважним правом протягом 30 днів з дати відмови, на 31 день така частка може бути відчужена третій особі на раніше повідомлених умовах, і у такому разі учасник товариства не має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов`язків покупця частки».
ВС також наголосив, що Закон про ТОВ/ТДВ і статут ТОВ не зобов`язують учасника товариства декілька разів надсилати письмове повідомлення про намір продати частку (частину частки).
Правда суд врахував, що учасник ТОВ, який відмовився від отримання кореспонденції, жодним чином не пояснив свою поведінку та поважність причин такої відмови.
Увага! Для оцінки добросовісності поведінки у конкретній ситуації достатньо однієї безпідставної відмови від отримання поштової кореспонденції.
Ті, хто прочитає наведені вище висновки ВС, скаже, що в житті можуть бути різні випадки. І учасник, який мав би отримати повідомлення про намір іншого учасник продати свою частку, міг просто фізично не мати можливості отримати поштову кореспонденцію. На те може бути багато різних причин. І в результаті, можуть бути порушені права тих учасників, які залишились в ТОВ та не знали про продаж частки одним з учасників.
Звісно, прописати всі можливі варіанти поведінки ані в Законі, ані в Статуті ТОВ/ТДВ практично не можливо. Втім учасникам ТОВ варто розуміти, що той хто хоче продати частку, все ж має переконатись у тому, чи інший (інші) учасник(и) отримали від нього повідомлення. Для того є різні можливості – соцмережі, мобільний зв’язок, смс-повідомлення тощо.
А іншим учасникам слід зважати, що їх некоректна поведінка щодо свого бізнес-партнера буде мати наслідки, які вказані вище – він буде позбавлений можливості повипливати на купівлю-продаж частки в ТОВ третій особі та змушений буде працювати з нав’язаною йому (а можливо – й небажаною!) особою.
Вимоги до змісту повідомлення про намір продати частки в ТОВ
Кілька слів щодо змісту повідомлення про намір продати частку.
У цьому спорі суди надали оцінку й тому, що саме має бути зазначено у такому повідомлені. Наприклад, у нашій справі, учасник-продавець у повідомлені поінформував, що має намір продати частку у статутному капіталі ТОВ, що становить 50% статутного капіталу, за грошові кошти в розмірі 850 000,00 грн та просить протягом 30 днів повідомити, чи позивач має намір придбати цю частку за вказаною ціною.
А вже у договорі купівлі-продажу частки розміром 50% у статутному капіталі ТОВ сторони погодили, що за частку покупець зобов`язується сплатити продавцю грошові кошти в розмірі 850 000 грн у такому порядку:
- 300 000 грн – в момент підписання сторонами акту приймання-передачі частки;
- 550 000 грн – в день внесення змін до відомостей до ЄДР (щодо зміни складу засновників).
Чи не порушує це прав іншого учасника ТОВ, адже йому продаж у «розстрочку» не пропонували?
Нагадаємо, що у ч. 3 ст. 20 Закону про ТОВ/ТДВ зазначені вимоги до такого повідомлення, зокрема, повідомити про інших учасників товариства про намір продати частку та поінформувати їх про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу.
Суди, загалом оцінюючи зміст повідомлення від учасника-продавця, звертають увагу на те, що Закон про ТОВ/ТДВ не вимагає детально описувати порядок здійснення платежів у повідомленні. Якби учасник отримав поштову кореспонденцію, він мав би нагоду запросити додаткову інформацію, потрібну для того, аби прийняти рішення про викуп частки чи відмову від неї. А оскільки він взагалі відмовився від отримання Повідомлення, то посилатися на його неповноту чи неточність вже в суді він не може.
Висновки
Найскладніше в цій ситуації є те, що така жорстка позиція судів може стосуватись й інших документів – відмова отримати листа про призначення загальних зборів, ігнорування іншої важливої поштової кореспонденції учасником ТОВ, що може негативно впливати на ведення госпдіяльності. Тож нехтування обов’язками учасника (засновника) може мати непоправні наслідки!
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
